Характерна деформація грудної клітки у вигляді дзвона.
Ушкодження грудного відділу (Т1–Т12): парез черевної стінки, який проявляється атонією м’язів черева, зміщенням пупка під час плачу, нижнім спастичним парапарезом.
Ушкодження поперекового відділу спинного мозку супроводжується симптомокомплексом млявого парапарезу, позою “жаби”, тазовими розладами.
Діагностика. Діагноз грунтується на виявленні механічних факторів за даними клінічних і параклінічних методів дослідження. Офтальмоскопія очного дна у разі травм шийного відділу виявляє розширення вен, звуження артерій, згладженість меж диска зорового нерва. На рентгенограмі в прямій проекції можливо виявити вертикальні ушкодження тіл хребців, коренів дужок, зміщення остистих відростків. На боковій рентгенограмі — компресії тіл хребців, їхні підвивихи, вивихи та зміщення. З-поміж додаткавих методів дослідження застосовують комп’ютерну томографію, електроміографію.
Диференційний діагноз парезів верхніх кінцівок проводять з переломом ключиці, епіфізеолізом, остеомієлітом плеча, природженою гемігіпоплазією, вадами розвитку спинного мозку.
Лікування. Важливо створити спокій. Іммобілізацію голови та шиї здійснюють за допомогою циркулярної ватно-марлевоі пов’язки.
Медикаментозна терапія спрямована на поліпшення кровообігу, усунення больового синдрому. Застосовують антигеморагічні засоби. Для поліпшення процесів мієлінізації — тіамін і рибофлавін, дибазол по 0,0005 г 1–2 рази на день. Для покращання кровообігу — спазмолітики (папаверин по 0,0005 г/кг маси тіла двічі на день). З метою безпосереднього впливу на ушкоджену ділянку спинного мозку рекомендують застосовувати місцеве введення препаратів за допомогою електрофорезу.
Профілактика. Для запобігання пологовій травмі вживають заходів, спрямованих на антенатальну охорону плода, зниження частоти невиношування, раціональне ведення пологів.
Прогноз. При внутрішньочерепній мозковій травмі прогноз залежить від тяжкості і локалізації ураження головного мозку. Тяжке ушкодження спинного мозку призводить до дегенерації нервових волокон, атрофії м’язів, шийного остеохондрозу.