Реферат на тему:
Постобтураційний біль при ендодонтичному лікуванні
Біль після пломбування кореневого каналу — часте ускладнення ендодонтичного лікування. Постобтураційний (післяопераційна) біль обумовлений попаданням в біляверхівкову тканину розчинів, матеріалів, особливо інфікованих пошкодженням їх інструментами. Виявлення післяопераційного болю — обов'язковий елемент оцінки найближчих результатів ендодонтичного лікування. Але, як правило, дослідники обмежуються тільки констатацією її наявності або відсутності.
Повнообертаючі інструменти, що прийшли на зміну файловим, обіцяють сприятливіший перебіг післяопераційного періоду.
У справжньому дослідженні проведена оцінка частоти і якості постобтураційного болю залежно від різних причин, але головним чином — від способу препарування кореневого каналу що повнообертаються профайламі versus традиційних К- і Н-стильних інструментів.
Матеріал і методи
Дослідження проведене у 100 хворих (40 чоловіків і 60 жінок) у віці від 20 до 63 років. Ендодонтичні вилікувано 151 зуб, запломбовано 264 канали. За одиницю дослідження приймали лікування 1 зуба. При препаруванні каналів по методиці степ-бек використовували К-рімери, К- і Н-файли. Застосовували файлінг — подовжній рух ендодонтчного інструменту з реципрокним обертанням в межах 45-180°. Мінімальне розширення каналу — 25, максимальне — 40. При препаруванні по методу краун-даун інструментами, що повнообертаються, — профайламі з конусностью 04 і 06 — використовували електричний мікромотор із швидкістю обертання 250-400 об/мин. Оброблено 40 зубів (54 канали). Для лікування 39 зубів (75 каналів) застосували набір файлів джіті-ротарі з наконечником Try Auto ZX. Робоча довжина визначалася по діагностичній рентгенограмі і електронним методом за допомогою апекслокаторов Lumen (Литва) і Root ZX (Morita). Остаточне положення майстрового штифта в каналі контролювали рентгенологічно.
Систему каналу заповнювали силерамі Endometason (Septodont), Topseal (Densply) і стандартними гутаперчевими штифтами методом латеральної конденсації (2-4 штуки). У каналах, оброблених по методу краун-даун, канал заповнювався силером з одиночним гутаперчевим штифтом (MetaDentalCorp.), відповідним конусності останнього інструменту профайлового типу.
Враховувався апікальний рівень обтурації каналу: не «до верхівки» — 2 мм і більш від рентгенологічного апекса, «до верхівки» — 0-1 мм від верхівки і «за верхівку» — невеликий надлишок матеріалу в периапикаль-ном просторі.
Післяопераційний біль контролювали альтернативним і балльним способом оцінки протягом 1 -3 діб після пломбування канта із застосуванням спеціальної анкети (табл. 1).
При аналізі постобтураційного болю, окрім способу препарування, враховували підлогу пацієнта, зуб (верхній або нижній, одноканальний або багатоканальний, з живою або загиблою пульпою, з гострим або хронічним перебігом запалення), сеансность лікування, апікальний рівень обтурації каналів.
Таблиця 1 Кількісна оцінка болю
Симптом
Зуб хворів у спокої? (да/нет) 2/0
Якщо так, сила болю (слабка, помірна, сильна) 1/2/3
Чи є болі при тому, що накушує? (да/нет) 1/0
Якщо так, сила болю (слабка, помірна, сильна) 1/2/3
Вночі прокидався (прокидалася) через біль? (да/нет) 2/0
Приймав (приймала) анальгетики? (да/нет) 2/0
Скільки пігулок? 1-3/4-9/10 і більш 1/2/3
Анальгетики знімали болі повністю, на 6-8 ч, 2-4 ч 1/2/3
Протягом скількох днів зберігалися болі? 1-3/4-5/6 і більше 1/2/3
Результати і обговорення
Після ендодонтчного лікування 151 зуба тільки менша частина хворих (34,4%) відчувала післяопераційний біль. У балах вона оцінювалася від 0 до 14, в середньому 5,5.
Мала місце явна різниця в сприйнятті післяопераційного болю чоловіками і жінками (табл. 2).
Це виразилося як в частоті, так і в оцінці її інтенсивності. Слід визнати, що інтенсивність постобтураційного болю невелика, і чоловіки частіше нехтували багатьма дрібними деталями, що характеризують її, на відміну від пунктуальніших жінок.
Верхні і нижні зуби не розрізнялися по частоті і якості постобтураційного болю (табл. 3).
Частота виникнення післяопераційного болю в зубі у принципі пропорційна числу запломбованих в ньому каналів — больових одноканальних зубів було в 2 рази менше, ніж багатоканальних (t = 6,3) — табл. 4.
При верхівковому періодонтіті на відміну від пульпіту оператор при препаруванні системи каналу працює з інфікованим матеріалом. У цих випадках слід чекати посилення постобтураційних болів. Така тенденція простежується (29% «больових» зубів з живою пульпою і 48% — з мертвою), але достовірної відмінності між групами не знайдено (табл. 5). Можливо, певну роль зіграло «вирівнювання інфіцированнос-ті» через те, що оперативні маніпуляції, у тому числі і при живій пульпі, здійснювалися без рубердама.
Більшої була залежність від перебігу запального процесу в пульпі і верхівковому періодонте (гостре і загострення хронічного проти хронічного і норми). Гостре запалення або загострення хронічного процесу.
Примітка.
За односеансноє лікування приймали тільки ендодонтічеськую терапію-відновлення коронкової частини зуба могло відбуватися під час інших (інших) відвідин.
Односеансноє лікування мало явну перевагу перед многосеансним з погляду частоти післяопераційного болю (відповідно 29,6 і 53%). Ця відмінність підтверджена статистично альтернативним способом оцінки і оцінкою в балах (табл. 7).
При заверхушечном пломбуванні болі спостерігалися достовірно частіше, ніж при недоверхушечном і доверху-шечном (60 і 29% відповідно). Проте в якісній оцінці болю відмінностей між групами не було (табл. 8). Дійсно, незначне надмірне пломбування системи каналу сприяло появі болю в післяопераційному періоді, але на її інтенсивності позначалося помірно.
Ми чекали, виходячи з даних виробників, ослаблення післяопераційних болів при препаруванні каналу по методиці краун-даун в порівнянні з класичною степ-бек, але не припускали, що різниця виявиться такою значущою (табл. 9). Такий успіх пояснюється тим, що U-стильні інструменти при повному обертанні забезпечують вихід тирси назовні по спіральних канавках робочої частини профайлов. Обертання профайла перш за все попереджає проштовхування вмісту каналу в околоверхушечниє тканині, що має місце при традиційному файлінге -продольном (вперед-назад) русі ендодонтчного інструменту.
Надмірне пломбування «за верхівку», як показано вище (див. табл. 8), також може бути причиною післяопераційного болю. Проте, статистичне значення такої «помилки» значно менше, ніж значення
