Увесь світ | 43 | 37 | 18 | 51 | 35

У цілому в промислове розвинутих країнах, у тому числі в Україні, з аліментарної патології в основному зустрічаються ожиріння, залізодефіцитні стани, в тому числі анемія, і гіповітамінози. Спорадично зустріча-ються первинна білково-енергетична або білкова недостатність і авітамі-нози, в окремих місцевостях — ендемічний зоб, зокрема у Західній Україні. У разі погіршення соціально-економічного стану у будь-якій країні спостерігається ріст аліментарної патології у зв'язку з дефіцитом у харчуванні повноцінних тваринних білків, вітамінів і деяких мінераль-них речовин.

Захворювання з аліментарними чинниками ризику розвитку патології

У розвитку багатьох хвороб мають більше або менше значення різні, часто не співпадаючі і навіть протилежні аліментарні чинники. Доскона-лість регулюючих систем організму не абсолютна, тому будь-яка форму-ла збалансованого харчування не може бути однаково адекватною для всіх процесів життєдіяльності навіть здорових людей. Це положення на-буває особливого значення під час вирішення питань аліментарної про-філактики різних захворювань: склад нутрієнтів, корисний для попере-дження розвитку однієї патології, може бути некорисним для іншої і навіть несприятливим для третьої.

Важливу роль відіграють індивідуальні генетичні особливості мета-болізму і функції органів і систем. Наприклад, у разі споживання великої кількості насичених жирів або холестерину в одних людей ліпідний об-мін суттєво не змінюється, тоді як у інших він порушується навіть у разі меншого їх споживання. Отже, один і той самий нутрієнт спричинює ін-дивідуальні метаболічні реакції організму, які доповнюються фізіологіч-ними чинниками: віком, статтю, фізичною активністю тощо. У разі роз-витку певної патології ці явища ускладнюються. У разі атеросклерозу спостерігаються кілька типів порушень ліпідного обміну, аліментарна профілактика яких потребує різних підходів до нутрієнтного складу хар-чування. Крім того, це захворювання супроводжується такими порушен-нями ліпідного обміну, які не піддаються корекції харчуванням.

Розглянуті передумови необхідні для розуміння складного питання аліментарної профілактики масових неінфекційних захворювань, які ма-ють мультифакторіальну етіологію: хвороб, зумовлених атеросклерозом, перш за все ішемічної хвороби серця (ІХС), гіпертонічної хвороби, цук-рового діабету, деяких злоякісних новоутворень, жовчнокам'яної і сечо-кам'яної хвороби, подагри тощо. У генезі цих та інших захворювань алі-ментарні чинники ризику нерідко мають велике значення, але не є єдиними або головними. Як приклад наведемо ІХС, яка не завжди, але у більшості випадків зумовлена атеросклерозом коронарних артерій. Виді-лено більше 100 чинників ризику, у тому числі аліментарних, розвитку ІХС атерогенного генезу, але фактичне значення більшості з них невелике або сумнівне. Нині виділяють 7 головних чинників ризику ІХС: 1) вік — чоловіки віком понад 45 років, жінки віком понад 55 років; 2) наяв-ність передчасної ІХС у родичів першого покоління; 3) порушення ліпід-ного обміну — різні типи дисліпопротеїдемій; 4) паління; 5) артеріальна гіпертензія; 6) цукровий діабет; 7) гіподинамія. Значення аліментарних чинників простежується відносно 3 із них: порушення ліпідного обміну, артеріальна гіпертензія і цукровий діабет.

Не викликає сумніву роль харчування у комплексі заходів з первин-ної і вторинної профілактики масових неінфекційних захворювань. Од-нак під час планування стратегії і тактики аліментарної профілактики захворювань, на розвиток яких впливають багато чинників ризику, часто відбувається підміна понять «етіологія» і «чинники ризику». Помилкове ототожнення чинників ризику з дійсними причинами хвороби створює ілюзію теоретичного вирішення проблеми етіології і патогенезу захво-рювань. Чинники ризику захворювань є тільки чинниками, що переду-ють захворюванню і мають з ним самостійний стійкий, але імовірнісний зв'язок. У цьому разі не слід змішувати можливий абсолютний ризик для усього суспільства і абсолютний ризик для окремої людини і навіть груп населення. Вони нерідко суттєво відрізняються. Сформоване уявлення про профілактичний парадокс: великі успіхи у масштабах суспільства можуть мати незначне позитивне або навіть негативне значення для

Складним є питання про роль харчування у виникненні цукрового ді-абету. Хвороби, які нерідко здавалися мономорфними, виявилися не тільки клінічне варіабельними, але багато з них розпалися на синдромо-подібні, але нозологічно відокремлені форми, які розрізняються в одних випадках за етіологією, а у інших — за патогенезом і, що саме головне, потребують різних профілактичних і лікувальних підходів. Це положен-ня стосується і цукрового діабету.

Цукровий діабет виникає внаслідок впливу багатьох ендогенних, у тому числі генетичних, і екзогенних чинників. Він об'єднує різну за етіо-логією групу хвороб із загальним синдромом — станом хронічної гіпер-глікемії. За поширеністю і медико-соціальною значущістю виділяють З клінічних класи (форми) цукрового діабету: інсулінозалежний цукровий діабет (ІЗЦД), інсуліннезалежний цукровий діабет (ІНЦД) і цукровий діабет, пов'язаний з недостатнім харчуванням (ЦДНХ). У промислове розвинутих країнах, уключаючи Україну, поширені ІЗЦД і ІНЦД, у бага-тьох країнах, що розвиваються, — ЦДНХ. Дієтичне харчування є обов'язковим і постійним методом лікування і вторинної профілактики усіх хворих на цукровий діабет. Однак принци-пи дієтотерапії різні при різних формах цукрового діабету. Це стосується і ролі аліментарних чинників у первинній профілактиці цукрового діабету.

Таким чином, у профілактиці цукрового діабет} мати першорядне значення (у разі ЦДНХ), бути чинником у разі ІНЦД) або не мати суттєвого значення (у разі ІЗЦД).

ПЛАН

Основні групи захворювань, пов’язані з проблемами в харчуванні.

Хвороби і синдроми недостатнього харчування.

Хвороби і синдроми надмірного харчування.

Захворювання з аліментарними чинниками ризику розвитку патології.

Список використаної літератури

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Фізіологія та гігієна харчування / Столяр В.І.– К.: “Здоров’я”, 2000.– 336 с.

Популярно о питании, И.О.Мартынюк, А.И. Столмакова, «Здоровье»,– 1990 г.

Рациональное питание, К., – «Наукова думка», Смоляр В.И., – 1991г.