Надмірна автономія аптек, яка призвела до обмеження державного контролю за функціонуванням та централізованим постачанням медикаментів, а також закриття аптечних пунктів при ФАПах та необгрунтоване розширення мережі аптечних кіосків є негативними рисами у розвитку аптечної мережі і кваліфікованого медикаментозного забезпечення населення Самбірщини.

Слід також згадати ще один медичний заклад Самбора - медичне училище. 05.09.1953 року в Самбір переведено з Одеси технікум медичних ентомологів і реорганізовано у фельдшерську школу. В 1954 році її перетворено в медичне училище. У 1968-1972 роках проведено добудову приміщення училища (3 і 4 поверхи). Чотириповерхове приміщення здано в експлуатацію в грудні 1972 року. У 1982 році побудовано практичний корпус на території Самбірської ЦРЛ. Від 1965 року підготовка студентів ведеться за трьома спеціальностями: лікувальна, акушерська та сестринська справи. З 2001 року розпочато підготовку молодших спеціалістів спеціальності "фармація".

Сучасний медичний комплекс Самбірського району станом на 01.01.2001 року складають наступні медичні установи:

" Самбірська ЦРЛ, 330 ліжок;

" районна номерна лікарня м.Рудки, 145 ліжок;

" районна номерна лікарня смт Дубляни, 90 ліжок;

" дільнична лікарня с.Бісковичі, 80 ліжок;

" дільнична лікарня с.Ралівка, 30 ліжок;

" Самбірська інфекційна лікарня, 60 ліжок;

" Самбірська дитяча лікарня, 80 ліжок;

" військовий госпіталь,

" вузлова лікарня станції Самбір, 50. ліжок;

" тубдиспансер, 60 ліжок;

" Самбірська стоматологічна поліклініка;

" Самбірська поліклініка для дорослих;

" Самбірська поліклініка для дітей;

" Самбірський пологовий будинок;

" станція швидкої медичної допомоги;

" лікарська амбулаторія с.Погірці;

" лікарська амбулаторія с.Луки;

" лікарська амбулаторія с.Воля-Баранецька;

" лікарська амбулаторія с.Чуква;

" лікарська амбулаторія с.Береги;

" 65 ФАПів (фельдшерсько-акушерських пунктів);

" міська санепідемстанція;

" районна санепідемстанція;

" Самбірське підприємство ветмедицини;

" районне підприємство ветмедицини;

" 15 аптек (7 в Самборі, 8 в районі), _____аптечних кіосків;

" Самбірське медичне училище.

Всього в Самбірському районі ... уточнити

Через економічну кризу в державі охорона здоров`я знаходиться зараз в дуже жахливому становищі, передовсім через обмежене фінансування. На сьогоднішній день лікарні забезпечені рівно настільки, аби змогти подати ургентну допомогу. А подальше лікування переважно проходить за рахунок хворого. Бюджети лікувальних закладів урізані настільки, що грошей ледве вистачає на те, щоб оплатити за тепло та енергію і виплатити зарплату працівникам. У Самбірській районній лікарні на одного хворого на добу припадає 53 копійки на медикаменти і 29 копійок на харчі. Хворі змушені купляти ліки за власні кошти, приносити з собою білизну, постіль, лампочки. Дуже часто лікарі приносять з дому харчі хворим, купують за свої гроші необхідні медикаменти. В незадовільному стані знаходиться й станція швидкої медичної допомоги. Не вистачає ліків, часто медики купляють їх за свій кошт, пального, на ближні виклики лікарі змушені ходити пішки. Але не дивлячись на таку скрутну ситуацію в медицині району, лікарі, деколи на голому ентузіазмі, продовжують працювати.

В Самборі працювало і працює багато відомих лікарів, які своєю самовідданою і наполегливою працею врятували безліч людських життів. Вихідці з Самбірщини, ставши лікарями, працювали і працюють на медичній ниві в інших містах України та за її межами. Назвемо деяких з них. Це: Андрій Крупинський - перший протомедик Галичини, Володимир Кобільник, Лев Залюбовський, Пилип Горачий, Ігор Білас - хірург, Юліан Децик, Дмитро Макарчук, Дарія Сорока , Іван Пенішкевич , Богдан Надрага - педіатр, Богдан Куцик - хірург, кандидат медичних наук, Іван Бекешко, Тіна Смірнова - хірург, Роман Лапчинський - хірург, Ярослав Новіцький - терапевт, Ігор Новицький - окуліст та ін.

Видатні медики - вихованці Самбірського медичного училища: Богдан Пукало - ректор Дрогобицького медичного інституту, Іван Луць - член Папської Академії Життя, директор медичного училища підвищення кваліфікації, Іван Черепанін - викладач Санкт-Петербурзької військової медичної Академії, кандидат медичних наук, Юрій Дашо - головний лікар інфекційної лікарні м.Львова, Іван Сипливий - головний санітарний лікар Московського гарнізону, підполковник, кандидат медичних наук, Ігор Олійник - викладач Чернівецького медичного інституту, кандидат медичних наук, декан медичного ліцею при медінституті.

За браком місця не можемо розказати детальніше про них, але хочемо розповісти про одного з найвидатніших медиків Самбірщини - Володимира Кобільника.

Володимир Кобільник - відомий в Галичині музеолог, археолог і етнограф був за професією лікарем. Медичне навчання почав у 1907 році на лікувальному факультеті Львівського університету. За політичну діяльність змушений був покинути Львів і податися у Швейцарію в м.Цюріх. там продовжив медичні студії, які закінчив пиеред початком Першої світової війни й отримав диплом доктора медицини.

У 1925 році др.В.Кобільник прибув разом з родиною до Самбора, де, крім великої громадської та наукової діяльності, розгорнув широку приватну лікарську практику. Він був першим лікарем-українцем на Самбірщині в 20-их роках. Свою лікарську ординацію влаштував по вул.Трибунальській (тепер Івана Франка) в будинку №6.

Першим серед приватно практикуючих лікарів Самбора Володимир Кобільник придбав рентгенівський аппарат і електрокардіограф. Поряд з цим, він проводив у себе нескладні клінічні лабораторні дослідження. До др.Кобільника за лікарською порадою зверталися люди різних професій і національностей, багаті і бідні. Останнім він часто надавав безплатну лікарську допомогу.

Др.В.Кобільник відзначався глибокими фаховими знаннями різних галузей медицини, працьовитістю, людяністю і високою лікарською етикою. Його щиро любили пацієнти і шанували лікарі-колеги. Він був справді народним лікарем.

Список використаної літератури

Верхратський С.А., Історія медицини, - К., „Вища школа”, - 1974.

Заблудовський П.Е. Історія вітчизняної медицини, - М., ЦІУ лікарів, - 1960.

Рибаков Б.А. Перші віки Руської історії, - М., „Наука”, - !964.