Як загущуючі агенти використовували поліакрилові кислоти (карбомери) і виробництва фірми «Noveon» (США) під загальною назвою "Noveon".Синтетичні загусники на основі співполімеру акрилової кислоти широко викорис-товуються в медичній, косметологічній та фармацевтичній практиці. Карбомери внесені до фармакопей багатьох країн світу, на їх основі виробляють численну кількість препаратів у вигляді різних лікарських форм. Слід відмітити, що використання поліакрилових співполімерів у світовій ;

фармацевтичній практиці має тенденцію до зростання.

На відміну від природних загусників синтетичні гелеутворювачі мають ряд суттєвих переваг, серед яких, насамперед, більші загущуючі спромож-ності при менших концентраціях (найчастіше менше 1 %), відсутність знач-ної залежності реологічних показників від температури тощо. \

Серед багатьох марок карбомерів, які використовуються у фармації, для і експерименту був вибраний карбомер під торговою назвою Carbopol 980 NF, який рекомендований фірмою «Noveon» для застосування у виробництві водних і водно-спиртових гелів, лосьйонів, а також емульсійних кремів. При цьому використання карбомеру 980 переважає серед багатьох інших марок, оскільки він краще змочується водою і швидше набухає, а також не містить домішок бензолу [9]. :

Таким чином, метою даної роботи стало дослідження впливу карбомерів (на прикладі карбомеру Cfrbopol 980 NF) на такі характерні параметр емульсій першого роду, як реологічні показники і дисперсність. Для вибору оптимальної концентрації карбомеру нами були проведені дослідження із зразками однакового складу, в яких варіювалася його концентрація.

Експериментальна частина

Приготування досліджуваних основ. Для проведення досліджень готувати. експериментальні емульсії складу: олія кукурудзяна — 20 %, натрію стеарат-1,5 %, гліцерину моностеарат-4,5 %, карбомер марки-Carbopol 980 NF -від О % до 0,3 % з кроком 0,05 %, вода очищена—до 100 %. Нейтралізацію здійсню-вали 10 % водним розчином натрію гідроксиду до рН (7,0±0,05), що визначали потенціометричне за допомогою іономіра «И-130».

Емульсії готували за методикою прямого емульгування. Нагріту олійну фазу (сплав емульгаторів з олією кукурудзяною) додавали в суспензію кар-бомеру (тієї ж температури), нейтралізовану половинною кількістю розчи-ну натрію гідроксиду (для запобігання утворенню надлишкової в'язкості гелю). Остаточну кількість лугу додавали у процесі подальшого перемішу-вання.

Оцінювання реологічних параметрів і дисперсності емульсій. Для оцінки в'язко-пластичних характеристик досліджуваних зразків вимірювали дотич-ну напругу зсуву (т) при фіксованій швидкості зсуву (О, 243 с ') і будували ре-ограми плину емульсій. Реологічні дослідження проводили за допомогою приладу «Rheostest - 2» (Німеччина) при температурі (20,0±0,2) °С. Термоста-тування здійснювали за допомогою ультратермостата ТС-16А.

Для визначення рівня дисперсності експериментальних емульсій корис-тувалися методом мікроскопії, при цьому знижували концентрацію дисперсноі фази шляхом розведення дистильованою водою у співвідношенні 1:200. У склянку з 200 мл дистильованої води додавали 1 г досліджуваного зразка, 1—2 краплі 1 % розчину метилово-го оранжевого і перемішували до утворення однорідної системи. Мікроскоп МБР-11 встановлювали на збільшення 280. Се-редній діаметр дисперс-них часток визначали окулярмікрометром.

Результати та їх обговорення

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що із зростанням кон-центрації

карбомеру в дисперсійному середо-вищі емульсій першого роду відбувається

помітне підвищення їх в'язкості і дисперсності. Цей очікуваний факт можна

пояснити утво-ренням гідратованої просторової сітки з довгих ланцюгів поліакрилової кислоти за всім об’ємом зовнішньої фази, яка становить більшу

частину в емульсіях першого роду.

Така структура дисперсійного середовища сприяє зміцненню емульсійної системи і дозволяє отримати основу з меншим розміром диспер-гованих часток. Слід відзначити, що всі досліджувані зразки також тестували на термо- і колоїдну стабільність, що виявило їх задовільну стійкість за умов проведених дослідів. І

Таким чином, можна констатувати, що введення карбомерів до складу В емульсій першого роду навіть у незначній концентрації (0,1—0,2 %) приводить до суттєвого поліпшення таких важливих показників основ м'яких ;

лікарських засобів, як в'язкість, дисперсність і стабільність.

Висновки

Введення карбомеру Carbopol 980 NF суттєво підвищує в'язко-пластичні характеристики емульсій першого роду. Крім того, карбомер значно впливає на дисперсність емульсії, дозволяючи одержувати композиції з меншим розміром часток. Так, введення карбомеру в концентрації усього 0,05 % приводить до зменшення розміру часток емульсії майже в три рази, хоча підвищення вмісту гелеутворювача понад 0,15 % вже помітно не впливає на дисперсність системи.

Література:

1) О.І.Тихонов, Т.Г.Ярник “Аптечна технологія ліків”

2) Журнал “Дерматологія” №3 ,вересень 2003р.

3) “Фармакотерапія” Сатурн 2000р. том 2. ст..100-102.