Реферат

На тему:

Ретикулоцити. Особливості визначення. Клінічне значення

ПЛАН

Загальна характеристика ретикулоцитів.

Методика пофарби ретикулоцитів:

а) Розчин бриліантовим крезі новим синім;

б) Розчин азуру І;

в) Розчин азуру ІІ;

Підрахунок ретикулоцитів.

Клінічне значення.

Ретикулоцити утворюються в кістковому мозку із еритроцитів. Це молоді еритроцити, які утворюються після зазублення нормобластами ядер. Характерною особливістю ретикулоцитів являється наявність в цитоплазмі зернисто-нитчастої субстанції, представляючи алергіровані рибосоми і мітохондрії. Ця субстанція спостерігається при спеціальному методі офарби – без попередньої фіксації клітин.

В крові здорової людини близько 1% еритроцитів представлені молодими клітинами – ретикулоцитами кожної доби в людському організмі утворюються і розрушуються близько 200-250 міліардів еритроцитів. Ядро “зрілого” нормобласта виштовхує на ранніх стадіях дозрівання клітини – із “недозрілих” норм області із такої клітини утворюється ретикулоцит, і це є недозрілий еритроцит. Через 1-2 доби після виходу із кісткового мозку в кров ретиклоцити “дозрівань” і стають нормальними “дорослими” еритроцитами – нормоцитами. В крові здорової людини число ретикулоцитів не перевищує 1% всіх еритроцитів. Кількість ретикулоцитів в крові – це показник того, настільки активно проходить еритропоез.

В деяких випадках при підвищеному вмісті ретикулоцитів має діагностичне значення, вказує на джерело подразнення кісткового мозку. Наприклад, ретикулоцитарна реакція при жовтусі свідчить про гемолітичний характер захворювання. Підвищений ретикулоцитоз помагає знайти оккульнез кровоточу. По кількості ретикулоцитів можна судити і об ефективності лікування при кровотечах і гемолітичній анемії і ін. В цьому заключається практичне значення вивчення ретикулоцитів. Признаком нормальної регенерації кісткового мозку може служити також виявлені в периферичній крові поліхроматофільних еритроцитів. Вони представляють собою незрілі кістково мозкові ретикулоцити, які порівняно з ретикулоцитами периферичної крові більш багатіші РНК. Кістковозкові ретикузлоцити задержуються в кістковому мозку в 2-4 дні, а потім попадають в периферичну кров.

У самих молодих ретикулоцитів зернисто-ничаста субстанція має форму густого клубка, у більш зрілих клітин має форму у вигляді сіточок, окремих ниток, окремих зерен.

В мозках пофарбованих звичайним гематологічним методом, ретикулоцити сірувато-розового кольору – поліхроматофільні.

Метод підрахунку кількості ретикулоцитів проводиться після їх офарби. Пофарбування може проводитися брилівнтовим кризі новим синім, азуром ІІ, або азуром І.

Пофарбування бриліантовим крезіловим синім. Насичений розчин бриліантового крезілового синього в абсолютному спирті (96%).

На 100 мл абсолютного сирту беруть 1,2 фарби.

Розчин азура І:

Азур І 1 г, амонію оксалат – 0,4 г, натрію хлорид – 0,8 г, етиловий спирт 96% - 10 мл, дистильована вода – 90 мл. Розчин фарби в закритому флаконі поміщають на 2-3 дня в термостат при 37оС і періодично енергійно збовтують. Після чого охолоджують при кімнатній температурі і фільтрують через паперовий фільтрат. Розчин зберігають в темній посудині із скла. При виявленому осаді фарбу знову фільтрують.

Розчин азуру ІІ:

Азур ІІ – 1 г, натрій цитрат – 5 г, натрій хлорид – 0,4 г, дистильован вода – 45 мл. Розчин залишають втермостаті при 37оС на доби, періодично помішуючи. Для прискорення розчину фарбу можна прогріти на слабкому вогні на протязі 15-20 хв. не доводячи до кипіння. Охолоджують до кімнатної температури і фільтрують. Зберігають в посудині із темного скла.

Покраса в пробірці.

Метод 1. Перед використанням готують в пробірці робочий розчин бриліантового крезілого синього із розрахунком на каплю 1% розчину оксалата калію 4 каплі розчину фарби 1. В фарбу добавляють 0,04 мл крові. Ретельно перемішати і залишити на 30 хв. Перемішують і роблять тонкі мазки.

Метод 2. В пробірку поміщають 0,05 мл розчину фарби 3.40,2 мл крові. Ретельно перемішати і залишити на 20-30 хв. Після чого готують мазки.

Метод 3. В пробірку поміщають 0,3-0,5 мл розчину фарби і 5-6 капель крові піпеткою від апарату Панченкові. Пробірку закривають резиновою пробкою, ретельно змішують. Залишити на 1-1,5 г або 1,5-3 год. Після чого перемішати і роботи мазки.

Підрахунок ретикулоцитів.

В мазках еритроцити зафарбовуються в жовтувато-зеленуватий колір, зернисто-нитчаста субстанція в синьовато-філолетовий колір. Ретикулоцити рахуються під мікроскопом з імерсійним збільшенням. Необхідно підрахувати не менше 1000 еритроцитів і відзначити серед них кількість еритроцитів які містять в собі зернисто-нитчасту субстанцію. Практично для більшої точності використовують спеціальний окуляр, яким можна зменшити поле зору до потрібних розмірів. У мазках вибирають таке поле зору щоб у ньому було 50 еритроцитів і після чого підраховують ще 20 таких полів зору. Кількість підрахованих ретикулоцитів виражають на 1000 або 100 еритроцитів.

Нормальні величини: У здорових число риткулоцитів складає 2-12% або 0,2-1,2%.

Клінічне значення:

Число ретиклуоцитів в крові відображає регенеративні властивості кісткового мозку і оцінка його широкого використання при різноманітних анеміях. Підвищення кількості ретикулоцитів спостерігається після крововтрат, при гемологітичних анеміях, а також на фоні лікування анемії Аддісона-Бірмера вітаміном В12 (ретикулоцитарний криз – піднімаються ретикулоцити на 4-8 день лікування).

Зниження кількості ретикулоцитів характерне для гіпопластичної анемії, рецидиву анемії Аддісона–Бірмера.

Визначення кількості ретикулоцитів може бути використане для опре ділення продукції еритропоеза і визначення ерону життя еритроцитів.

Література

“Про що говорять анамнез крові і сечі”. А.Рябинина. Сантк-Петербург, 2003.

“Довідник по клінічній лабораторній діагностиці” част. 2 М.А. Базарновой. Київ, 1982 р.

“Лабораторні методи дослідження в клініці” В.В. Мельнишикова. Москва 1987 р.

“Довідник “Клінічні бал ораторні методи діагностики” Е.А. Кост. Москва 1975 р.