Реферат

на тему:

Розрив матки

Розрив матки, тобто порушення цілості її стінок, є дуже важкою патологією пологів. Частота розривів матки становить 0,015— 0,1 % від загальної кількості пологів.

Розрив матки — одне з найнебезпечніших ускладнень пологів. Через обширні травми, масивну крововтрату, шок, при-єднання інфекцій надання медичної допо-моги при цій патології є складним зав-данням, що включає необхідність не тільки кваліфікованого екстреного хірургічного втручання, а й цілеспрямованих реанімаційних дій та подальшої тривалої інтен-сивної терапії.

Навіть при сучасному рівні акушерської допомоги розриви матки часто призводять до смерті матері й загибелі плода.

Летальність при розриві матки досягає 12—18%, у спеціалізованих установах цей показник майже удвічі нижчий. Причиною смерті жінок у переважній більшості випад-ків є шок та анемія, рідше — септичні ускладнення. Дуже важливим чинником, що призводить до розвитку цих ускладнень, є запізнення хірургічного втручання та про-тишокових заходів, включаючи переливання крові й кровозамінників.

Будучи грізним ускладненням для мате-рі, розрив матки ще більшою мірою згубний для плода, частота його загибелі становить 35—40%, а діти, які вижили, нерідко страж-дають від наслідків гіпоксії та пологової травми.

Розрив матки трапляється переважно у жінок, які народжують повторно або народ-жували багато разів. У молодих жінок, що завагітніли вперше, ця патологія буває рідко.

Найчастіше матка розривається в період зганяння плода. У тих випадках, коли у стінці матки є значні патологічні зміни, розрив може статися в період розкриття шийки матки і навіть на самому початку пологів. Відомі також випадки розриву матки під час вагітності.

Головна небезпека розриву матки поля-гає у великій крововтраті та розвитку трав-матичного шоку. Джерелом кровотечі є ушкоджені під час розриву судини матки; чим більший їхній просвіт, тим сильніша й небезпечніша кровотеча. Наслідки крово-втрати ще більше обтяжуються травматич-ним шоком.

Плід у разі розриву матки в більшості ви-падків гине. Причини виникнення розриву матки чисельні й різноманітні. У минулому сторіччі L.Bandl запропонував механічну теорію виникнення розриву матки, згідно з якою розрив матки під час пологів поясню-ється невідповідністю між розмірами пе-редлежачої частини плода й таза роділлі. Як відомо, така невідповідність може виник-нути при вузькому тазі, неправильних пе-редлежаннях (лобне, задній вид лицьового) або при асинклітичних вставленнях голівки, при великому (гігантському) плоді, гідро-цефалії. Така сама невідповідність буває й при поперечних та косих положеннях плода.

Якщо при перелічених аномаліях роз-вивається бурхлива пологова діяльність, нижній сегмент матки дедалі більше розтягується, його стінка дуже стоншується. У цей розтягнутий нижній сегмент матки по-стійно переміщується плід. В умовах тривалої пологової діяльності нижній сегмент матки не витримує перерозтягнення й роз-ривається.

На початку XX ст. Я.Ф.Вербов та І.М.Іванов висловили власну думку щодо виник-нення розриву матки. Вони вважали, що цілість матки порушується внаслідок пато-логічних змін її стінки (неповноцінність міометрія). До змін, котрі сприяють розри-вові матки, належать також рубці після операцій (кесарів розтин, вилущування міоматозного вузла тощо), ушкодження матки під час аборту, дегенеративні й запальні процеси, перенесені до даної вагітності, інфантилізм та інші аномалії статевих ор-ганів, що характеризуються морфологічною та функціональною недостатністю міо-метрія. У цих випадках матка, об'єднана м'язовою тканиною, стає менш еластичною і навіть при невеликому напруженні й перерозтягненні може розірватися. У жінок з такими патологічними змінами матки розрив її може статися ще під час вагітності або при перших переймах.

У наш час обидві ці теорії визнані. Дове-дено, що обидва механізми відіграють суттєву роль у патогенезі розриву матки; структурні зміни стінки матки є сприяючим чинником розриву за наявності механічної перешкоди, причому чим більш виражене ушкодження стінки матки, тим менший механічний вплив може призвести до роз-риву її. Від співвідношення цих чинників, особливо від переваги того чи іншого з них, залежить клінічна картина загрозливого розриву матки.

Серед причин розриву матки особливе місце посідають рубці на матці після опе-рації кесаревого розтину (особливо корпорального); перенесені операції на матці (міомектомія, перфорація матки під час аборту), оскільки це зумовлює неповно-цінність стінки матки, коли може виникнути розрив її під час пологів (і навіть під час вагітності), якщо виникають умови, які хоча б невеликою мірою утруднюють зганяння плода.

До рідкісних причин розриву матки належать грубі травми, при цьому небезпечні не тільки удари в живіт, а й падіння на сідниці, навіть стрибки з невеликої висоти, сильні рухи плода тощо.

Класифікація розривів матки. Най-більш поширеною та всеохоплюючою є класифікація розривів матки, розроблена Л.С.Персіаниновим (1961).

За патогенетичною ознакою

1. Самовільні розриви матки:
Типові

1) механічні (в разі механічної перешкоди для розродження та при здоровій матковій стінці).

Атипові

2. Вимушені розриви матки:

За ступенем ушкодження

За локалізацією

За часом виникнення

За клінічним перебігом

Загальноприйнятий поділ усіх розривів матки на самовільні та вимушені (вони трапляються значно рідше — у 5,6—12% випадків). Уже з самої назви випливає, що самовільний — це розрив матки, який ви-ник без будь-яких зовнішніх впливів. Вимушеним вважається розрив, що стався внаслідок зовнішнього впливу. Трапляється це найчастіше внаслідок упущень та помилок під час оперативного