Поділ самовільних розривів на механічні (при нездоланних для плода перешкодах під час пологів у разі здорової маткової стінки), гістопатичні (при патологічних змінах мат-кової стінки) та механічно-гістопатичні (при поєднанні перешкоди для плода з патоло-гічними змінами маткової стінки) має умов-ний характер і підкреслює переважаючий чинник, що викликав розрив матки. При цьому виділення механічних причин у разі розриву матки має більше практичне зна-чення, оскільки розриви матки, що трапля-ються за умов нездоланних для плода перешкод під час пологів, мають таку чітку, добре вивчену картину, що при появі цього симптомокомплексу, вчасному розпізна-ванні його та лікуванні загрозі розриву матки можна запобігти, не допустивши його.

Вимушені розриви матки виникають або внаслідок прямої грубої травми (удар у жи-віт тощо), або в результаті додаткового роз-тягнення нижнього сегмента матки при грубому й невмілому оперуванні, особливо якщо з'явиться загроза розриву матки (спро-ба повернути плід на ніжку при запущеному поперечному положенні плода, накладання високих акушерських щипців у разі невід-повідності між розмірами голівки плода й таза матері, застосування окситоцину, пітуїтрину в разі неповного розкриття шийки матки й невідповідності розмірів голівки плода й таза, під час піхвового дослідження при загрозливому розриві матки, що прово-диться без глибокого наркозу тощо).

За ступенем ушкодження стінки матки розриви поділяються на повні, неповні й трі-щини, коли є лише невеликий надрив матко-вої стінки.

Якщо ушкоджені всі шари матки (слизова та м'язова оболонки, очеревина), роз-рив матки називається повним (мал. 432). У цих випадках порожнина матки без-посередньо сполучена з черевною порож-ниною, а вміст їх може помінятися місцями, таке трапляється, коли плід, кров, навко-лоплідні води виходять у черевну порож-нину, а петлі кишківника й сальник про-никають у матку.

Якщо розрив захоплює слизову й м'язо-ву оболонки, не ушкоджуючи очеревину, розрив матки називається неповним (мал. 433). Рихло прикріплена очеревина над розривом м'язової стінки матки не розри-вається, а відсувається вмістом та кров'ю, що виходять із матки, в такому разі розви-вається гематома у заочеревинному просторі, збільшення її супроводжується внутрішньою кровотечею.

Часто плід або частини плідного яйця зганяються в ділянку гематоми, тоді цей про-цес супроводжується розривом очеревини, розрив матки переходить із неповного у повний, що проникає у черевну порожнину.

Локалізація розриву матки. Найчас-тіше матка розривається у ділянці нижнього сегмента. Розриви матки можуть бути попе-речні, навскісні, поздовжні, можуть пере-ходити на бічні або на передню та задню поверхні матки, можуть мати різноманітну форму та величину.

Рідше трапляються розриви в ділянці дна й тіла матки (мал. 434).

При розривах матки по рубцю або в разі проростання її хоріоном локалізація розриву може бути дуже різноманітною, зокрема в ділянці дна та по задній поверхні матки (це буває досить рідко). Розриви матки по рубцю обмежуються ділянкою давнього рубця або переходять на незмінений м'яз матки. У цьому випадку найчастіше розвиваються шок та анемія.

У виняткових випадках як казуїстику описують «подвійні» розриви матки — розриви в різних місцях, розділені неушкод-женою тканиною. Ще рідше розрив матки виникає по лінії прикріплення шийки до склепіння піхви, в такому випадку матка відривається від нього (мал. 435). Цей відрив матки, що виникає поблизу шийки у перед-ній або задній частині склепіння піхви, може бути повним, проникаючим у черевну порожнину, та неповним, обмеженим ушкод-женням склепіння піхви без порушення цілості вкриваючої його очеревини.

Щодо часу виникнення розривів матки, то більшість з них виникає під час пологів, найчастіше в період зганяння плода. У разі неповноцінності міометрія (інфантилізм, рубцеві зміни стінки матки, аномалії при-кріплення плаценти з глибоким вростанням хоріона тощо) або при прямій травмі живота розрив матки може статися під час вагітності чи при перших переймах. Тільки 8:—10% розривів матки виникають під час вагітності.

За клінічним перебігом розриви матки поділяють на загрозливі, розпочаті та завер-шені. Поняття «загрозливий розрив матки» означає стан, коли ні розриву матки, ні надривів (тріщин) у її стінці ще немає. Початковий розрив характеризується наяв-ністю надриву тканин стінки матки, який захоплює поверхневі її шари і не проникає крізь усю товщу м'язів. Завершений роз-рив — це розрив, який захоплює всі шари матки (повний розрив), або розрив слизової та м'язової оболонок без ушкодження очеревини (неповний розрив).

Клініка розривів матки відзначається великою різноманітністю, що пов'язано з численними чинниками, котрі впливають на розвиток клінічної симптоматики: різні поєднання механічних та гістопатичних чинників, травми, локалізація розривів (нижній сегмент, дно матки і т.д.), характер ушкодження (повний, неповний розрив), повний або частковий вихід плода у черевну порожнину або параметрій, величина ка-лібру ушкоджених судин та їх локалізація, напрямок кровотечі (у черевну порожнину, параметрій, зовнішня кровотеча). Великий вплив на швидкість та важкість розвитку геморагічного шоку (головної причини загибелі хворих при розриві матки) відіграє тло, на якому відбувається катастрофа: су-путні екстрагенітальні захворювання, токси-коз вагітних, психічне виснаження роділлі, приєднання інфекції.

За клінічною картиною розриви матки поділяються на 3 групи, що є стадіями розвитку одного процесу — загрозливий, розпочатий та завершений, проте доцільніше виділяти тільки дві групи розривів: загроз-ливий та завершений, оскільки розрізнити симптоми розпочатого і завершеного розри-вів практично неможливо, а лікарська так-тика при них однакова.

Загрозливий розрив матки

Розриву матки звичайно передують клінічні ознаки, які характеризують стан