Розродження проводять надзвичайно обережно і обов'язково під глибоким нар-козом. Якщо плід живий і ознак інфекції немає, застосовують кесарів розтин, а якщо плід мертвий, пологи завершують плодо-руйнівною операцією. Для інших розроджу-вальних операцій (накладання акушерських щипців, вакуум-екстр'акція плода, поворот плода на ніжку з подальшим діставанням), якщо існує загроза розриву матки, прогаяний час, пропущені умови для їх виконання, існують категоричні протипоказання. У разі загрози розриву матки не можна робити поворот плода на ніжку й накладати аку-шерські щипці, оскільки навіть сама спроба зробити їх неминуче призведе до розриву матки. Якщо надати вчасно кваліфіковану допомогу не можна, загрозливий розрив матки переходить у завершений.

Завершений розрив матки

Клінічна картина завершеного розриву матки дуже відрізняється від клініки загроз-ливого розриву матки. У момент розриву матки виникає надзвичайно гострий біль у животі, відразу після розриву пологова діяль-ність цілком припиняється. Роділля більше не кричить, не кидається, а лежить спокійно, не ворушачись, обличчя апатичне, перейми припинилися, біль стих, хвора заспокоюється. Проте вдаване поліпшення самопочуття хво-рої дуже швидко минає, роділля стає млявою, загальмованою, з'являються слабкість, холодний піт, запаморочення. Незабаром настає важкий стан, пов'язаний з травма-тичним шоком та зростаючою крововтра-тою. Шкіра та видимі слизові оболонки бліднуть, риси обличчя загострюються, пульс стає ниткоподібним, частим, артері-альний тиск різко падає. Часто трапляються нудота й блювання. Форма матки зміню-ється, живіт набуває невиразної форми, під час пальпації — болісний на всьому протя-зі, але більше у нижній половині. Симптом Щоткіна—Блюмберга позитивний. Живіт швидко здувається внаслідок метеоризму, причиною якого є рефлекторний парез кишківника. Під час перкусії у пологих частинах живота відзначається притуплення звуку.

При завершеному розриві матки плід гине й цілком або частково виходить крізь новоутворений отвір у черевну порожнину. Тому під час пальпації частини плода вираз-но промацуються безпосередньо під че-ревною стінкою. Передлежача частина плода, раніше фіксована, відходить угору, стаючи рухомою. Поряд з плодом вдається промацати скорочене тіло матки. Серцебиття плода не прослуховується.

При неповному розриві матки вихід плода або частин його з матки також мож-ливий, але плід у таких випадках менш рухомий і гірше промацується. Зовнішня кровотеча звичайно не дуже сильна, інколи навіть незначна. При розриві матки кров вливається у черевну порожнину (в разі неповного розриву матки у рихлій клітковині таза утворюється гематома).

Заочеревинна гематома промацується як болісна пухлина тістуватої консистенції, з нерізкими контурами, які злилися зі стінка-ми таза. При переході неповного розриву у повний поширення гематоми параметрія поєднується з внутрішньочеревною крово-течею.

Втрата крові при розривах матки може бути відразу дуже значною і призвести до швидкої загибелі хворої. Інколи події роз-гортаються по-іншому. Зниження артері-ального тиску, уповільнення течії крові та погіршення діяльності серця сприяють тромбоутворенню та припиненню кровотечі. Настає уявне поліпшення стану: жінка при-ходить до тями, артеріальний тиск підви-щується, що призводить до поновлення кровотечі. Таке «перемежовування» шоку та поліпшення стану, якщо не надати негайної допомоги, може повторюватися кілька разів, поки не наступить необоротний стан. Тому розраховувати на повне й остаточне при-пинення кровотечі при розриві матки не можна, спроба консервативного лікування неповного розриву матки є помилкою, і досить ризикованою.

Розриви матки по рубцю після корпо-рального кесаревого розтину можуть вини-кати раптово, швидко або під час вагітності, або на початку пологів і супроводжуються бурхливою клінічною картиною: симптоми анемізації, шоку та загибель плода розвива-ються надзвичайно швидко. Подальша клініка така сама, що й при типовому ме-ханічному розриві матки.

Розриви матки по рубцю у нижньому сегменті матки найчастіше виникають під час пологів, вони супроводжуються не та-кими сильними кровотечами, і шок розвив-ається дуже рідко. Інколи в таких випадках утворюється заочеревинна гематома.

При розриві матки по рубцю, вкритому припаяним до ділянки рубця сальником, кишками та іншими органами, симптоми розриву матки бувають настільки стертими, що їх вважають за прояв якихось терапев-тичних захворювань (непрохідність кишків-ника, харчове отруєння тощо). Часто ознаки розриву зводяться до несильного болю внизу живота; пальпація тканин над лобком ви-кликає відчуття крепітації, як при під-шкірній емфіземі, інколи відчувається випуклість та болісність у ділянці рубця. Незабаром приєднується біль і відчуття важкості у надчеревній ділянці, нудота, нетривале запаморочення, блювання, не-великий парез кишківника, у подальшому з'являються гіпоксія плода та невиразні симптоми подразнення очеревини, згодом розвивається перитоніт.

Діагностика завершеного розриву матки. Цілком безсимптомно розрив матки статися не може. Тому для правильної та своєчасної постановки діагнозу необхідно уважно прислухатися до скарг вагітної та роділлі, ретельно оцінювати анамнез та всі вини-каючі під час пологів особливості. У типових випадках діагностика завершеного розриву матки утруднень не викликає, діагноз вста-новлюють на підставі попередньої бурхливої картини симптомокомплексу Бандля, рап-тового затишшя з подальшим, також швид-ким, розвитком клініки гострої анемії та шоку. При повному розриві матки та зга-нянні плода у черевну порожнину легко пальпуються його частини, сам плід стає рухомим, фіксована раніше голівка відхо-дить угору. Серцебиття плода зникає. Поряд з плодом може промацуватися скорочена матка. Характерне погіршення стану роділлі (або вагітної) з виразною картиною шоку, симптоматикою внутрішньої кровотечі та швидким розвитком перших ознак пери-тоніту.

Якщо матка відірветься від склепіння піхви (кольпорексис), клінічна картина за-грозливого розриву супроводжується типо-вим симптомокомплексом Бандля,