Основною організаційною формою навчання тих, хто по-ступає на роботу, є вступний інструктаж (індивідуальний або груповий) із подальшою перевіркою рівня засвоєння знань та умінь на робочому місці у відділенні лікарні і підсумковою співбесідою. У вступному інструктажі треба освітити питан-ня, що торкаються основних обов'язків медичного персоналу, вимог гігієни, яких потрібно дотримуватися. Відповідальність за проведення інструктажу несуть завідувачі відділень, головні (старші) медичні сестри стаціонару і відділень.

Для гігієнічного навчання хворих у стаціонарі використовують різні форми і засоби санітарної освіти: бесіди, лекції, «години» запитань і відповідей, листівки, пам'ятки, брошури, кінофільми, інформаційно-тематичні стенди, плакати, лозунги, діапозитиви, відеомагнітофонні записи, альбоми, санітарні бюлетені тощо.

Бажано, щоб гігієнічне навчання хворих забезпечувало зна-йомство з комплексною системою популярних знань із пи-тань охорони здоров'я, а не тільки з тих, які стосуються дано-го захворювання. Тому доцільно проводити гігієнічну підго-товку хворих у спеціально створених за цикловою системою «школах здоров'я».

Проводячи роботу з гігієнічного навчання хворих, необхід-но визначити контингент, який доцільно залучити до того чи іншого виду навчання. У кожному стаціонарі і в кожному ок-ремому випадку це питання має вирішуватися з урахуванням характеру і ступеня важкості захворювання, тривалості пере-бування хворого в стаціонарі, його віку, професії, загального рівня знань, психологічних особливостей та інших чинників.

Здебільшого основний контингент хворих, які залучаються до навчання, мають складати ті, хто видужує, а також хворі, яким після основних діагностичних досліджень призначено курс лікування і загальний стан здоров'я яких не заважає брати участь у «школах здоров'я», бесідах та інших формах навчання.

Кожному хворому, який поступає на лікування, в прий-мальному відділенні дають «Пам'ятку хворого, який перебу-ває на стаціонарному лікуванні» (у разі планових надходжень за направленнями поліклініки «Пам'ятку» можна вручити і заздалегідь, у поліклініці).

Для такої «Пам'ятки» можна використати, наприклад, запро-понований нижче варіант.

ЗАГРОЗА ДЛЯ ЛЮДСТВА

На планеті лютувало немало пандемій — чума, холера, віспа, що забирали з собою тисячі жертв. На початку 80-х років XX століття з'яви-лося нове інфекційне захворювання СНІД, яке, як і ядерна загроза, еко-логічна криза, стало реальною за-грозою існування людства.

Якщо в середні віки для поши-рення чуми по Європі було потріб-но близько століття, то нині для поширення СНІДу на всі континен-ти виявилося достатнім близько 4 років.

Виникнення СНІДу тісно пов'язане з інтимною сферою життя людей. Поживне середовище для СНІДу — сексуальна, вседозволеність, наркоманія, проституція.

СНІД—єдине епідемічне захворю-вання людини з тривалим періодом від моменту зараження до виник-нення перших клінічних проявів (до 15 років і навіть більше). Це означає, що люди, які заразилися сьогодні, можуть захворіти у ХХІ столітті.

Ймовірний ступінь ризику зараження

на СНІД:—

при перепиванні інфікованої крові — понад 90 відсотків;—

при одноразовій пункції не-стерильною голкою або шприцем — менш як 1 відсоток;—

при одноразовому статевому акті з хворим або вірусоносієм СНІДу — 1:100, 1:1000;—

при трансплацентарній переда-чі — від 25 до 50 відсотків (зростає до 65 відсотків при явних формах інфекції у вагітної).

РИЗИК ЗАРАЖЕННЯ

Ризик зараження СНІДом зро-стає в міру збільшення кількості статевих партнерів: від 1,4і раза при наявності двох-чотирьох партнерів до 1,3 раза при наявності 10 партне-рів і більше.

Вірус СНІДу нестійкий у зов-нішньому середовищі: він гине при температурі 56 градусів за Цельсієм протягом 30 хвилин, при 78 градусах за Цельсієм — протягом 10 хвилин; він інактивується (у середньому за 10 хвилині етиловим ефіром, ацето-ном, однопроцентним розчином гпютаральдегілу, а також 0,2-процент-ним розчином гіпохпориду натрію.

Разом з тим вірус зберігає жит-тєздатність у висушеному стані протягом 4—6 днів при 22 градусах за Цельсієм, а при більш низькій температурі — значно довше.

При СНІДі в організмі людини практично немає жодного органу, системи або тканини, які були б за-страховані від впливу різких інфек-цій, що виникають лише при ослаб-ленні імунної системи організму.

Нині у хворих на СНІД описа-но 170 інфекцій, з них найнебезпечнішими є понад 20.

Фактори, що сприяють або перешкоджають поширенню СНІДу і які залежать від поведінки людини

СПРИЯЮТЬ

1.Наявність шкідливих звичок (вживання алкоголю і наркотиків).

2.Віра у виліковність СНІДу.

3.Фаталізм.

4.Почуття неушкодженості або несприятливості.

5.Невігластво.

6.Труднощі контролю сексуаль-них імпульсів.

ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ

1.Знання про шляхи і фактори зараження ВІЛ.

2.Страх перед зараженням ін-фекцією.

3.Усвідомлення ризику і ушкоджуваності.

4.Зменшення або відмова від вживання алкоголю і наркотиків.

5.Підвищення контролю за своїми імпульсами.

ЩО ТАКЕ БЕЗПЕЧНИЙ СЕКС?

Під безпечним сексом розуміють секс, який не приводить до зараження на СНІД, венерич-них хвороб і до небажаної вагітності. Однак го-ворити про те, що секс може бути абсолютно безпечним, — не зовсім коректно. Мова може йти лише про більш безпечий секс. Стосовно до СНІДу він зводиться до такого:—

відмова від нерозбірливих статевих зв'яз-ків з багаторазовою зміною статевих партнерів;—

утримання від випадкових статевих зв'яз-ків;—

обов'язкове користування презервативом;—

наявності тільки одного надійного партне-ра у випадку дошлюбного статевого життя;—

подружня вірність;—

виключення будь-яких інтимних зв'язків у стані сп'яніння.

Хто може вважати себе гарантованим

від зараження вірусом СНІДу?

Майже на 100 процентів гарантована від зара-ження вірусом СНІДу людина, яка не мас сек-суальних контактів взагалі або практично без-печний секс.

КОЛИ МОЖНА ОЧІКУВАТИ ВІДКРИТТЯ РАДИКАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЛІКУВАННЯ СНІДу?

Відкриття радикальних засобів лікування СНІДу, очевидно, вельми віддалена перспек-тива. Так. 60 відсотків експертів Всесвітньої ор-ганізації охорони здоров'я вважають, що ефек-тивні засоби лікування цієї хвороби будуть