Одночасно з педагогічною, клінічною і науковою роботою С. П. Боткін провадив і велику громадську діяльність: він був головою Товариства лікарів у Петербурзі. За його ініціативою на кошти членів Товариства було збудовано лікарню для безплатного лікування бідних верств населення. Лікарня дістала назву Олександрівської лікарні для чорноробів. Боткін особисто керував цією лікарнею, зробив її зразковою для свого часу, перетворив на філіал клініки. Слідом за цією лікарнею Боткін, переборюючи значні перешкоди з боку мі-ської думи, зайнявся поліпшенням справ в інших лікарнях Петербурга. Йому вдалося поліпшити справи в Обухівській лікарні, відомій своїми безладдям і високою смертністю. У радянські роки лікарню було названо ім'ям А. А. Нечаєва — ординатора клініки Боткіна: призначений за рекомендацією Боткіна головним лікарем лікарні, Нечаєв під керівництвом свого вчителя перетворив її на зразковий лікувальний заклад. Нині тут міститься клініка Військово-медичної академії. За зразком Олександрівської і Обухівської лікарень згодом було перебудовано роботу інших лікарень Петербурга, а також Москви та інших міст. За прикладом лікарів Петербурга в усіх великих містах Росії і України, де були товариства лікарів, почали на кошти товариств відкривати лікарні та амбулаторії для безплатного лікування. Як депутат міської думи і заступник голови комісії охорони здоров'я, Боткін багато зробив для поліпшення лікарняної справи в Росії. Він домігся також введення у Петербурзі так званих думських лікарів, які перебували на утриманні міської думи і обов'язок яких полягав у поданні безплатної медичної допомоги хво-рим певної дільниці міста, а також у запобіганні спалахам епідемічних хвороб. Думські лікарі стали прообразом майбутніх дільничних лікарів. Як і його то-вариш І. М. Сєченов, С. П. Боткін був прибічником жіночої медичної освіти і активно сприяв жінкам, які навчалися медицини, і жінкам-лікарям. Майже всі думські лікарі, введені у Петербурзі з ініціативи Боткіна, були жінки.

Для боротьби з епідеміями, які в ті часи не припинялися не лише в про-вінції, а й у столиці, Боткін розробив детальний план організації праці проти-епідемічного товариства, але в умовах царизму він не зміг навіть частково здійснити його.

С. П. Боткін був засновником вітчизняної терапевтичної школи, яка роз-глядала організм як єдине ціле. У патогенезі захворювань представники школи Боткіна вважали провідною роль зовнішнього середовища і центральної нер-вової системи. Погляди цієї школи цілком поділяє радянська медицина, з істот-ними, зрозуміло, доповненнями — урахуванням соціальних умов життя людини.

За 28 років роботи С. П. Боткіна в Петербурзькій медико-хірургічній ака-демії з його клініки вийшло 420 наукових праць, з них 87 докторських дисер-тацій. Майже всі наукові праці клініки друкувалися в «Еженедельной клинической газете» та «Архивах клиники внутренних болезней», які фактично вида-валися коштом Боткіна. З його численних учнів 34 зайняли з часом професор-ські кафедри майже в усіх російських медичних вищих школах не лише з те-рапії, а й з фізіології, фармакології, педіатрії, дерматології, загальної пато-логії.

Л і т е р а т у р а :

1. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю.,- Історія медицини. К. 1991

Верхратський С.А., - Історія медицини. М. 1983

3. Мулановський М.П., - Історія Медицини. М. 1969