Прищепна робота проводиться широко в рамках дитячої поліклініки. В структурі якій є самостійний підрозділ - прищепний кабінет. В дорослій поліклініці щеплення проводяться в кабінеті інфекційних захворювань. Прищепний кабінет має свій эпидрежим, який контрлируется санэпиднадзором.

Організаційно-методична робота:

облік і звітність. Облікові форми, що часто зустрічаються: №25 це форма має статичний талон, який використовується для розробки захворюваності. Облікова форма №25 має індивідуальна карта амбулаторного хворого. Під цим же УФ №25 - лист сточених діагнозів, в якому дублюється запис статичного талона. УФ №30 - контрольна карта диспансерного спостереження. Облікова форма - листо непрацездатності або лікарняний лист. Крім того всі напрями на аналізи, на дослідження також є обліковими формами. В дитячій поліклініці ця облікова форма - історія розвитку дитини. В жіночій консультації - обмінна карта . Облікова форма заповнюється на кожну единику спостереження, тобто на кожну людину або на кожний випадок. Наприклад, амбулаторна карта заповнюється на хворого, лікарняний лист - на випадок. Звітна форма поліклініки має №30 - звіт про роботу поліклініки. ОФ №12 - аналіз загальної захворюваності. ОФ№16 - ВН - тимчасова непрацездатність - це звіт про непрацездатність. Існує також звіти про інвалідів, про профілактичну роботу і інші.

Організація і проведення конференцій, семінарів, як в самій поліклініки, так і участь в цих мероприятях в інших установах.

Підвищення кваліфікації медичних працівників, тобто планування удосконалення лікарів.

Організаційно-масовий раздел- це робота сангигиенического виховання і навчання, пропаганда здорового способу життя.

Типова структура міської поліклініки. На чолі поліклініки стоїть головний лікар, у нього є три заступники: по лікувальній роботі - начмед, з експертних питань - зам.по КЕК, з господарських питань - завгосп.

В умовах мдедицинского страхування можуть узяти заст. з економічних і фінансових питань. В структурі поліклініки є терапевтичне відділення ( одне або декілька, але не більше 4). На чолі відділення стоїть штатний завідуючий відділення. Відділення налічує 3 і більш ділянок ( буває до 20 але в середньому 10-12).

Література      

. Агаджанян Н.А., Катков А.Ю. Резервы нашего организма. — М., 1981.
      . Алексеев А.В. Себя преодолеть. — М.: Физ-ра и спорт, 1978.
      . Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. 3-е изд., доп и перераб. — М., 1987.
      . Бабин І.І. та інші. Пізнавай себе. — Т. 1996. — С.152-160.
      . Беляев Г.С., Лобзин В.С., Копылова И.А. Психогигиеническая саморегу-ляция. — Л.: Медицина, 1977.
      . Васильев В.Н. Здоровье и стресс. — М., 1991.
      . Васильева З.А. Любинская С.М. Резервы здоровья. — М., 1984
      . Воробейчик Я.Н., Поклитар Е.А. Основы психогигиены. — К.: Здоровья, 1989.
      . Гарбузов В.И. Древние и новые каноны медицины (Наставления здоровому и больному, молодому и пожилому). — Спб., 1992.
      . Гарбузов В.И. Нервные дети. — Л.: Медицина, 1990.
      . Гарбузов В.И. От младенчества до отрочества. — Л.: Медицина, 1991.
      . Гримак Л.П. Общение с собой. — М.: Политиздат, 1991.
      . Гройсман А.Л. Психогигиена школьника. — М.: Знание, 1986. — 64 с.
      . Грушко В.С. Валеологія. Т., 1997. — С.125-144.
      . Дубогай А.Д. Управлять здоровьем смолоду. — К.: Молодь, 1985. — 112 с.
      . Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. — М.: Просвещение, 1986. — 128 с.
      . Зверли Дж. С., Розенфельд Р. Стресс: природа и лечение. — М., 1985.
      . Карвасарский Б.Д. Неврозы. — М., 1980.