сечового синдрому (насамперед протеїнурії) і функціональним станом нирок
Нижче наведений діагностичний алгоритм ниркових гіпертензій.
Слід також пам'ятати про гіпертензивний нефросклероз як хворобу сімейного характеру, що визначається патологічним генотипом (Zarif L., 2000) (див. Розділ 3.2.). Більшість нефрологічних хворих із ренопаренхимною і реноваскулярною гіпертензією відносяться до категорії нон-діперів, тобто тих, що фізіологічно (на 10-22%) не знижують артеріальний тиск вночі та утрені години. Зустрічаються також хворі, що належать до категорії найт-пікерів, тобто навпаки підвищують тиск вранці. Групи овер-діперів та діпперів серед нефрологічних хворих невелики. З практичної точки зору це потребує призначення більшої дози гіпотензивних препаратів нефрологічним хворим на ніч за для зниження ризику інсультів та інфарктів.