У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


в разі легких форм токсикозу вагітних можна застосо-вувати перорально. При важкому блюванні їх слід вводити за допомогою клізм та внут-рішньовенно.

Лікування блювання вагітних повинно бути комплексним, до нього мають входити: а) лікування захворювань, супутніх вагіт-ності; б) вплив на центральну нервову сис-тему; в) боротьба з голодуванням та зневод-нюванням організму; г) створення сприят-ливих умов для розвитку та життєдіяльності внутрішньоутробного плода; д) загально-зміцнювальне лікування.

Тривалий час одним із основних методів лікування блювання вагітних був метод Н.В.Кобозєвої, за яким слід було застосо-вувати препарати брому та кофеїну. Однак у наш час замість них використовують аміназин, пропазин, дипразин, транкві-лізатори (мепротан, феназепам, сибазон або триоксазин), гормони кіркової речовини надниркових залоз, засоби естрогенопо-дібної дії (сигетин), спленін тощо.

Аміназин, що має виражену протиблю-вотну дію, є високоефективним засобом лікування блювання вагітних; 1 мл 2,5 % розчину його вводять внутрішньом'язово 2 рази на день. У разі надмірного блюван-ня Л.С.Персіанинов успішно застосовував аміназин внутрішньовенно крапельним методом — 1—2 мл 2,5 % розчину амі-назину в 500 мл 5 % розчину глюкози щоденно протягом 7—8 днів. Після кожно-го внутрішньом'язового і тим більше внутрішньовенного введення аміназину, щоб уникнути ортостатичного колапсу, хво-ра обов'язково (!!!) повинна лежати на спині Згод.

Транквілізатори (мепротан, феназепам, сибазон, триоксазин) призначають паренте-рально — 10—15 мг/кг маси тіла хворої щоденно протягом 10—12 днів (600—800 мг на добу).

Спленін вводять підшкірно або внутріш-ньом'язово — 2 мл 2 рази на день протягом 10—12 днів.

Із гормонів кіркової речовини наднир-кових залоз призначають дезоксикортико-стерону ацетат (ДОКСА) внутрішньом'язово — 0,005 г на добу через день протягом 10—12 днів.

Деякі автори повідомляють про ефектив-не застосування кортикотропіну (АКТГ) — 40 ОД на добу через день протягом 10 днів.

У зв'язку з тим що порушення обміну речовин з утворенням проміжних недоокис-нених продуктів обміну (молочної та піровиноградної кислот), які виникають під час токсикозу вагітних, токсично діють на ембріон і можуть призвести до його загибелі, матері необхідно щодня вводити 60 мл 40 % розчину глюкози з 5 ОД інсуліну, 5 мл 5 % розчину аскорбінової кислоти, призначати комплекс вітамінів групи В (1 мг 5 % роз-чину тіаміну броміду та 1 мг 5 % розчину піридоксину гідрохлориду).

Рекомендують також введення лужних розчинів (30 мг 7 % розчину натрію гідро-карбонату) та кальцію хлориду (10 мг 10 % розчину).

Щоденне внутрішньовенне введення 2 мл 2 % розчину сигетину протягом 7—8 днів, а також глутаміну діє досить ефективно на внутрішньоутробний плід у разі виникнення загрози гіпоксії.

Для боротьби з гіпопротеїнеміїю та зне-водненням організму призначають внутріш-ньовенне вливання плазми через день, а також ін'єкції альбуміну (100 мл 10 % розчину), протеїну (100 мл 10 % розчину) та інших білкових препаратів. Вводять також розчин Рінгера до 1000 мл (під контролем рівня електролітів у крові), а також підшкір-но і внутрішньовенно 5 % розчин глюкози (500 мл) та ізотонічний розчин натрію хлориду (500 мл). За добу вагітна має одержати не менше як 2—2,5 л рідини. В окремих випадках можна вдатися до пере-ливання одногрупної крові дрібними до-зами (по 80—100 мл кожні 2—3 дні).

їсти хвора має часто (кожні 2 год) і неве-ликими порціями, причому їжа має бути різноманітною, легко засвоюваною та бага-тою на вітаміни. Найкраще, коли хвора обере собі дієту сама. Усі страви дають трохи піді-грітими або холодними. Якщо організм хворої зовсім не затримує їжу, слід при-значати 2—3 рази на день живильні клізми (молоко, яєчний жовток, глюкоза, бульйон, гідролізин).

Крім перелічених засобів для лікування блювання вагітних, можна рекомендувати діатермію черевного сплетення, психо-терапію, внутрішньовенне введення 15— 20 мл 0,5 % розчину новокаїну щоденно.

Непоганий лікувальний ефект справляє дедалон — 1—2 таблетки 3—4 рази на день.

Питання про застосування того чи іншого засобу лікування у кожному випадку вирі-шують індивідуально.

Із барбітуратів можна рекомендувати мединал або амітал-натрій. Мединал при-значають по 0,5 г у поєднанні з бромідами, амітал-натрій — по 0,2 г.

Броміди: 10—20 мл 10 % розчину нат-рію броміду можна також вводити внут-рішньовенно. Внутрішньовенні вливання бромідів рекомендується поєднувати з підшкірними ін'єкціями кофеїн-бензоату натрію — 1 мл 10 % розчину 2 рази на день.

У деяких випадках добрий ефект досяга-ється поєднанням вищезазначених засобів з гормональною терапією (ін'єкції прогесте-рону — 5—10 мг 1 раз на день протягом 6— 7 днів).

Якщо їжа, яку дають хворій орально, по-чинає засвоюватися, слід обмежити вве-дення в організм рідини та живильних речовин за допомогою клізм та ін'єкцій. Крім того, в деяких випадках доцільно за-стосувати фізичні методи лікування (на-приклад, гальванізацію або діатермію ді-лянки шийних симпатичних вузлів), а також переливання одногрупної донорської крові — по 100—150 мл 1—2 рази на тиждень.

Слинотеча (птіалізм). Цей токсикоз, як правило, супроводжує блювання вагіт-них. Однак в окремих випадках він може бути самостійним ускладненням вагітності. При цьому добова порція слини, що ви-діляється, може досягати 1 л, а то й більше. Така сильна слинотеча призводить до зне-воднення організму вагітних та до значної втрати білків, вуглеводів, вітамінів і солей. Слинотеча викликає мацерацію слизової оболонки губів та шкіри довкола рота, є причиною нервово-психічних реакцій у вагітних.

Лікування птіалізму загалом таке саме, як і в разі блювання вагітних. Іноді корис-но ввести атропіну сульфат (1 мл 0,1 % розчину 2 рази на день). Рекомендують також полоскання рота настоями ромашки та шавлії.


Сторінки: 1 2 3