Реферат на тему:

Туберкульоз очей, шкіри, надниркових залоз, перикарда. Туберкульозний мезаденіт

ТУБЕРКУЛЬОЗ ОЧЕЙ

Мікобактерії туберкульозу потрапляють до очей або під вії внаслідок контакту з хворими-бактеріовиділювачами, а також із пилом або лімфогематогенним шляхом. Частіше уражується судинна сітка з ро-звитком туберкульозного увету у вигляді «баранячого жи-ру» позаду рогівки або райдужки. У судинній оболонці ви-никає запалення, що має ви-гляд горбиків. Часто бувають ураження очей туберкульозно-алергійного характеру: кера-тит, кон'юнктивіт або кератокон'юнктивіт. На рогівці або лі-мбі виявляють сіруваті вузли-ки (фліктени), гіперемію судин та набряк кон'юнктиви. Захво-рювання починається гостро з появою світлобоязні та сльозотечі. Ураження досить швидко прогресує, схильне до рецидиву. Фліктени можуть розсмоктуватися, перетворю-ватися на виразки, а після їх за-гоєння утворюються рубці. Іно-ді спостерігається помутніння рогівки, що зумовлює зниже-ння гостроти зору або його втрату. Дуже рідко зустрічаєть-ся гострий туберкульозний панофтальміт (абсцес ока).

Це біль, болісна чутливість очей, світлобоязнь, при пухлість повік одного або обох очей, які можуть супро-воджуватися збільшенням та розм'якшенням лімфатичного вузла перед вушною ракови-ною, зниження або втрата зо-ру. Під час об'єктивного до-слідження на користь туберку-льозного процесу свідчать такі зміни, як виявлення фліктен, пожовтіння з розширенням судин, виявлення на межі ро-гівки та білка жовтих або сі-рих вузликів, які то з'являють-ся, то зникають протягом ти-жня, виразок рогівки, рубців на рогівці з білими крапками на місці виразок, жовтих ок-руглих крапок завбільшки до 1—3 мм. У разі більш зада-вненого процесу ці крапки у центрі біліють, їхні краї стають більш чіткими, з'являються сі-рувато-білуваті плями на сіткі-вці, ділянки крововиливів.

Лікаря мають насторожу-вати хворі з такими хронічними та гострими запальними захво-рюваннями очей, як кератит, увеїт, хоріоретиніт неуточненої етіології, в яких після 2 місяців інтенсивного лікування не спо-стерігається позитивного ефе-кту або на тлі лікування недуга прогресує.

Перелік необхідних обстежень, які потрібно виконати у ЛПЗ у разі направлення до фтизіатра-окуліста. Загаль-ний аналіз крові, сечі, флюоро-графія або рентгенографія ор-ганів грудної клітки, аналіз крові на глюкозу, обов'язкове обсте-ження на ВІЛ/СНІД.

ТУБЕРКУЛЬОЗ ШКІРИ

У сучасних епідемічних умо-вах туберкульоз шкіри спосте-рігається і як самостійне захво-рювання, і в поєднанні з тубе-ркульозом інших локалізацій. Збудник туберкульозу прони-кає в шкіру гематогенним або лімфогенним шляхом і значно рідше — у разі контакту ушкодженої шкіри із заразним матеріалом. Найчастіше туберкульоз шкіри перебігає у вигляді і туберкульозного вовчака — і наявності на шкірі первинного і елемента — горбика, вузлика і (люпоми).

Клінічні прояви туберкульозу шкіри. Виявлення безболісних горбиків (люпом) жовтувато-іржавого кольору з інфільтрацією з явищами десквамації, гіперкератозу, які інколи перетворюються на ви-разки з кровоточивим дном, гнійними виділеннями, мляви-ми грануляціями. Досить часто збільшуються регіональні лімфатичні вузли. Найпоширеніша локалізація – ніс, щоки, вушні раковини, сідниці, вер-хні та нижні кінцівки. Можуть уражуватися слизові оболонки носа, порожнини рота, гортані. На місці локалізації люпом за-лишається атрофія, а після ви-разок — рубці з нерівними краями. Характерно, що у разі рецидивів на рубцях з'являють-ся нові люпоми. Провокативним чинником виникнення люпом може бути травмування шкіри, ін'єкції. Виражені сим-птоми «зонда», «яблучного же-ле». У хворого виявляють м'які припухлості рожево-жовтого, а потім бурого кольору, розта-шовані в дермі, підшкірно-жи-ровому шарі, які можуть пере-творюватися на абсцеси з ло-калізацією на обличчі, шиї. Пі-сля регресу залишається атро-фія, пігментація шкіри. Частіше хворіють дорослі.

На відкритих частинах тіла хворого утворюються «борода-вчасті» ураження шкіри, мо-жливий лімфангіт, лімфаденіт. Часто такі зміни на шкірі вини-кають у працівників твари-нницьких ферм, м'ясокомбіна-тів, медичних працівників, ве-теринарних лікарів і характери-зуються доброякісним перебі-гом. На кінцівках, сідницях, об-личчі з'являються фокусно ро-зташовані дрібновузликові ураження величиною як горо-шина світло-червоного ко-льору. У процесі еволюції во-ни перетворюються на пустули, які нагадують пустули вітряної віспи. Загоюються такі пустули з утворенням «штампованих» рубців і схильні до рецидивування та загострення, які вини-кають переважно у зимовий та весняний період. Характерна також поява одиничних вузлів розміром як каштан та твердих інфільтратів, які розташовані глибоко у підшкірно-жировому шарі з локалізацією на нижніх кінцівках, сідницях. Інколи спо-стерігається картина розпаду вузла та утворення глибоких нориць.

До клінічних проявів тубе-ркульозу шкіри належать поява норицевих уражень розм'як-шених та збільшених лімфати-чних вузлів зі зміненою довко-ла них шкірою з утворенням рубців після загоєння, желепо-дібних вузликів, з яких іноді ут-ворюються виразки, що лока-лізуються на голові, шиї, у складці між носом та щоками або на щоках з наступним рубцюванням та спотворенням обличчя, виникнення малоболючих яскраво-червоних окру-глих потовщень шкіри, які де-що виступають із переважною локалізацією над задньою поверхнею шкіри в ділянці литкового м'яза.

Діагностика. У разі підозри І на туберкульоз показані діагностична біопсія шкіри або країв виразки для гістологічного чи цитологічного дослідження, ди-ференційну діагностику прово-дять з сифілітичними горбика-ми, червоним системним во-вчаком, лейшманіозом шкіри, базиліомою, риносклеромою, виразковою піодермією, вузлуватою еритемою, тромбофлебітом.

Показання до направле-ння хворих із підозрою на туберкульоз шкіри. Хворі з ак-тивним туберкульозом будь-якої локалізації; інші загальні показання (див. вище); хворі із шпальними захворюваннями шкіри не уточненої етіології, у яких після 3—4 тижнів інтенси-вного лікування не спостеріга-ються позитивного ефекту або недуга прогресує на тлі лікува-ння; хворі з виразковими формами піодермій, гідраденітом, "рибоподібними мікозами, глибокими мікозами, васкулітом невизначеної етіології.

Перелік необхідних обсте-жень: загальний аналіз крові, сечі, флюорографія або рентгено-графія органів грудної клітки, біопсія уражених ділянок шкі-ри, обов'язкове обстеження на СНІД, сифіліс, лепру, консуль-тація оториноларинголога у разі ураження носа і вух.

ТУБЕРКУЛЬОЗНИЙ МЕЗАДЕНІТ

Головні клінічні форми — туберкульоз лімфатичних ву-злів, очеревини, заочеревинного простору. Симптоми: біль у черевній порожнині, ча-стіше в ділянці пупка, наявність