РЕФЕРАТ

на тему:

Вітамінні препарати

Вітаміни — низькомолекулярні сполуки, різні за хімічною бу-довою, що надходять в організм з їжею (незначна кількість окре-мих вітамінів утворюється мікрофлорою товстої кишки, звідки вони всмоктуються в кров), регулюють біохімічні та фізіологічні проце-си і забезпечують нормальну діяльність різних органів і систем організму. На відміну від інших компонентів їжі (амінокислот, білків, вуглеводів, жирів) вітаміни не використовуються як енер-гетичні речовини, а також як пластичний матеріал на побудову клітин і тканин.

М. І. Лунін (1880) і згодом В. В. Пашутін вперше звернули увагу на те, що харчові продукти, крім білків, жирів, вуглеводів і мінеральних сполук, містять речовини, які забезпечують життє-діяльність організму. К. Функ (1911) виділив азотовмісну речови-ну з висівок рису, що запобігала розвиткові експериментального поліневриту, і назвав її вітаміном (від лат. vita — життя).

Вітамінні препарати одержують із рослинної та тваринної си-ровини, а також шляхом хімічного синтезу.

Кожному вітаміну властива вибіркова регуляція конкретних біохімічних реакцій під час синтезу або розщеплення амінокислот, білків, фосфатних сполук, багатих на енергію (макроергів), медіа-торів, жирів, вуглеводів та інших сполук. Вітаміни виявляють спе-цифічну дію від малих кількостей (декількох міліграмів чи навіть мікрограмів на добу). Тому для попередження або усунення ознак гіпо- чи авітамінозів вітамінні препарати використовуються у ма-лих дозах, що наближуються до їх добових потреб для дорослої людини. У великих дозах, що в десятки чи навіть тисячі разів пе-реважають добову потребу, більшість вітамінів виявляють фарма-кологічну активність (неспецифічна, фармакодинамічна дія віта-мінів). Неспецифічна дія вітамінних препаратів застосовується для лікування нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, органів травного каналу, в хірургії — для стимуляції загоєння ран.

Споживання харчових продуктів, багатих на вітаміни (печінка риби чи морських тварин, багата на вітаміни D та А), або три-вале введення відповідних вітамінних препаратів у великих дозах спричинює гіпервітаміноз.

Нестача (відсутність) вітамінів у їжі або порушення їх засво-єння стає причиною гіповітамінозів.

Потреба у вітамінах зростає під час вагітності, фізичних і пси-хічних навантажень, при порушенні обміну речовин, функції щи-товидної залози, надниркових залоз, при багатьох, особливо хронічних, захворюваннях. Старіння організму тварин і людей характеризується розвитком стану хронічного полігіповітамінозу, тому полівітамінні препарати застосовуються для профілактики та лікування передчасного старіння.

Вітаміни сприяють швидкій ліквідації патологічних процесів, загоєнню ран, опіків, кращому зростанню кісток при переломах, засвоєнню харчових продуктів.

За розчинністю вітаміни поділяються на жиро- і водорозчинні.

У 1956 р. Комісія по номенклатурі біохімічної секції Міжна-родної спілки з чистої і прикладної хімії затвердила єдині назви вітамінів замість буквених символів, які існували до цього часу.

ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

Жиророзчинні вітаміни у воді не розчиняються, тому їх екстра-гують з сировини жировими розчинниками. До них належать ре-тинол, кальциферол, токоферол, філохінони і ненасичені жирні кислоти. Всмоктуються вони в тонкій кишці при наявності жовчі.

Препарати жиророзчинних вітамінів

Ретинол (Retinolum) (вітамін. А)ч.

Ретинол міститься в печінці морських тварин та прісноводних риб, сільськогосподарських тварин, жовтку яєць, вершковому мас-лі, в молоці, сирі. В рослинах (морква, .шпинат, петрушка, салат, зелена цибуля, черешні, помідори, порічки) міститься каротин — малоактивна форма (провітамін) вітаміну А. В печінці та кишках каротин гідролізується і перетворюється в активнішу (у два рази) форму — ретинол.

Всмоктуванню ретинолу в кишках сприяють жовчні кислоти,

ферменти підшлункової залози. Місце депонування — печінка. Ві-тамін легко окислюється на повітрі і руйнується ультрафіолетови-ми променями.

Надзвичайно важливу роль відіграє ретинол у ресинтезі світ-лочутливого пігменту сітківки родопсину, який безпосередньо, сприймає зорові подразнення.

Гіповітаміноз виникає при недостатності вітаміну або провіта-міну в їжі, захворюваннях травного апарату,, а також при підви-щеній потребі в ретинолі (вагітність, лактація, інфекції, гарячкові стани, тиреотоксикоз, алкогольне сп'яніння).

Добова потреба дорослої людини — 1,5 мг ретинолу. -

Ергокальциферол (Ergocalciferolum) (вітамін D2). Ергокальци-ферол є найактивнішим з відомих (близько 10) форм вітаміну D.-

Найбагатшою сировиною для його одержання є .жир із печінки тварин, особливо печінки морських риб. Міститься цей вітамін у молоці, коров'ячому маслі, яєчному жовтку, печінковому жирі. Провітаміни, що є в шкірі людини, наприклад ергостерол, під дією ультрафіолетового проміння перетворюються в активні форми.

Ергокальциферол, що надходить із зовні, всмоктується в тонкій кишці при достатній кількості тваринного та рослинного жирів.

Філохінони (Phyllochinona) (вітамін К). Це збірна назва кіль-кох схожих між собою сполук (вітамін КІ міститься в, зелених час-тинах рослин, вітамін Кз продукується бактеріями кишок, а також .міститься в риб'ячому жирі, борошні).

Філохінони поширені у природі і є в багатьох харчових про-дуктах: моркві, шпинаті, кропиві, люцерні, риб'ячому борошні. У товстій кишці людини (починаючи з 4—5-го дня після наро-дження) відбувається біосинтез вітаміну окремими видами бакте-рій; цей вітамін добре засвоюється і цілком задовольняє потреби макроорганізму. Порушення біосинтезу вітаміну К мікрофлорою кишок та відсутність його в їжі спричинює різке сповільнення зсі-дання крові, що може супроводжуватися небезпечними ускладнен-нями ~ крововиливами та кровотечами. Дія філохінонів полягає в тому, що вони беруть участь у синтезі протромбіну й проконвертину, завдяки чому сприяють зсіданню крові (виявляють протигеморагічний ефект). При недостатній кількості вітаміну в організмі порушується біосинтез зазначених компонентів. Філохінони вияв-ляють лікувальну дію лише тоді, коли печінка ще не втратила функції виробляти протромбін і проконвертин. Крім впливу на зсідання крові філохінони відіграють велику роль у клітинному, ди-ханні.

Токоферолу ацетат (Tocopheroli acetas) (вітамін Е). Під збір-ною назвою «вітамін Е» об'єднуються a-, Я- і Y-токофероли. Най-більш активним із них є а^токоферол. В організмі людей І тварин токофероли не утворюються. Містяться вони в зеленому листі ко-нюшини, салату, шпинату, зародках пшениці, в олії сої, арахісу, бавовнику, льону, кукурудзи, а також