Токофероли є антиоксидантами, тобто запобігають прямому (безферментному) окисленню ненасичених жирних -кислот, аскор-бінової кислоти, каротину та інших речовин.

При нестачі (гіповітамінозі) токоферолів нагромаджуються перекиси жирних кислот, які пошкоджують клітинні мембрани, викликають дегенеративні зміни в статевих залозах, внутрішніх органах, скелетній мускулатурі, внаслідок чого порушується вагіт-ність та припиняється розвиток ембріона.

Препарат застосовується при захворюваннях серцево-судинної системи, опіках, виразках різного походження, запальних проце-сах сітківки ока, токсикозах вагітності, м'язовій дистрофії, при за-хворюваннях нервової системи та шкіри.

ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

До водорозчинних вітамінів належать тіамін, рибофлавін, піридоксин, ціанокобаламін, фолієва, аскорбінова й нікотинова кисло-ти, кальцію пантотенат і пангамат, калію оротат й флавоноїди (цитрин, рутин). Усі вони термостабільні, за винятком аскорбіно-вої кислоти, яка руйнується при нагріванні в присутності кисню та важких металів.

Препарати водорозчинних вітамінів

Тіамін (Thiaminum) (вітамін В1). Вітамін міститься в дріж-джах, зернових і бобових рослинах (особливо в зародках рису, пшениці, гречки, жита), у печінці, нирках, серці, молоці, яєчному жовтку. Всмоктується в тонкій кишці.

Тіамін як складова частина коферменту кокарбоксилази віді-грає важливу роль у вуглеводному, білковому, жировому й водно-сольовому обмінах. З його участю відбувається процес декарбо-ксилювання піровиноградної, щавлевої, кетоглютарової кислот та звільнення енергії з вуглеводів.

Тіамін нормалізує шлункову секрецію, поліпшує регенерацію тканин, підвищує тонус парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Нестача тіаміну супроводжується нагромадженням у тканинах і крові молочної та піровиноградної кислот, головним болем, без-сонням, неспокоєм, підвищеною пітливістю, загальним депресив-ним станом, неврастенічним синдромом. У дітей виникають дист-рофії, диспепстичні явища, блювота, вони втрачають апетит. При авітамінозі з'являються ознаки хвороби бері-бері, поліневрити, набряки, порушення діяльності серцево-судинної системи, знижен-ня кислотності шлункового вмісту.

Застосовується тіамін при гіпо- й авітамінозах, а також як не-специфічний фармакологічний засіб, при захворюваннях перифе-ричної та центральної нервової систем (невралгії, ішіас, каузал-гія, поліневрити), порушеннях функції травного апарату, захворю-ваннях міокарда та при перевтомах.

Широке застосування в медицині набув дифосфорний ефір тіа-міну, що має назву кокарбоксилаза.

При передозуванні тіаміну виникає шум у вухах, запаморочен-ня, нудота, висипання на шкірі, кропив'янка, свербіння. Може ви-никати навіть тіаміновий шок, що є проявом алергічної реакції на препарат. Найефективнішим засобом при тіаміновому шоку є ва-зопресин.

Добова потреба у вітаміні для дорослої людини 2—3 мг. При фізичній роботі, у дітей, у вагітних, в період годування груддю

Тіаміну бромід (Thiamini bromidum). Білий кристалічний по-рошок, розчинний у воді, з характерним запахом, гірко-солоний на смак. Синтетичний замінник природного тіаміну. Доза всереди-ну — від 0,01 до 0,05 г на день.

Рибофлавін (Riboflavinum) (вітамін В2). Жовто-оранжевий кристалічний порошок, гіркий на смак, без запаху, мало розчин-ний у воді. Рибофлавін дуже поширений у природі. Він міститься у дріжджах, яєчному жовтку, печінці, серці, нирках, молоці, ікрі, рибі, м'ясі, зародках і оболонках злаків, гороху, листкових овочах. Синтезується бактеріями в рубці щлунка корови і кишках люди-ни. Рибофлавін термостабільний, не руйнується при кулінарній обробці.

Цей вітамін входить до складу ферментних систем, що регулю-ють процеси окислювання і відновлення, а також білковий, жиро-вий і вуглеводний обміни.

Нестача рибофлавіну характеризується симптомами ангулярного стоматиту (заїди), злущування епітелію на губах, атрофією сосочків язика. При важких авітамінозах виникають себорейна екзема, дерматити, сльозотеча, світлобоязнь, кон'юнктивіт, помут-ніння рогівки й атрофія зорового нерва. При цьому втрачається апетит, зменшується маса тіла, виникає загальне ослаблення, головний біль, парестезії, гіпохромна анемія. При лікуванні ри-бофлавіном протягом 15—20 днів симптоми . авітамінозу зни-кають.,

Рибофлавін застосовують для лікування гіпо- і авітамінозів цього вітаміну, а також як лікувальний препарат при екземах, дерматитах, виразках, ранах, опіках, тріщинах сосків, блефаритах, кон'юнктивітах, при ураженнях рогівки ока.

Призначається рибофлавін усередину" "у таблетках по 0,002— 0,01 г 2—3 рази на день. Внутрішньом'язово та внутрішньовенно вводиться на ізотонічному розчині натрію хлориду.

Піридоксину гідрохлорид (Pyridoxini hydrochloridum) (віта-мін B6). Білий дрібнокристалічний порошок без запаху, гірко-кис-лий на смак, добре розчинний у воді. Піридоксин міститься в дріж-джах, зародках пшениці, гороховому борошні, квасолі, печінці, нирках, м'ясі великої рогатої худоби, трісці, оселедцях. Синтезує-ться мікроорганізмами в кишках людини.

Після всмоктування перетворюється в кофермент піридоксальфосфат, який бере участь у транспортуванні амінокислот крізь епітелій кишок і канальці нирок. Піридоксальфосфат входить до . складу .ферментів, які здійснюють пареамінування та декарбо-ксилювання амінокислот. Вміст піридоксину в організмі зменшує-ться при лікуванні протитуберкульозними засобами, похідними гідразиду ізоникотинової кислоти, при тривалому охолодженні, ін-тенсивній фізичній праці, під час вагітності.

При гіпо- та авітамінозі уражується шкіра, з'являються дерма-тити, набряки, стоматити, порушується еритропоёз. Рекомендує-ться застосовувати піридоксин при токсикозах вагітності, хореї, пелагрі, міастенії, м'язовій дистрофії, захворюваннях серця, печін-ки, центральної нервової системи, при променевій хворобі. У ди-тячому віці — при гіпотрофіях, ексудативному діатезі, себореї. Добова потреба — 2 мг.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) (вітамін РР, віта-мін В3). Білий кристалічний порошок, без запаху. В організмі ні-котинова кислота перетворюється в амід (вітамін РР). Цей віта-мін відіграє важливу роль в окислювально-відновних процесах, входить до складу ферментів, які переносять кисень, регулюють тканинне дихання. Нікотинова кислота й її амід стимулюють кровотворення в кістковому мозку, прискорюють процеси загоєння ран і виразок, посилюють секрецію шлунка та перистальтику ки-шок, а також поліпшують всмоктування різних речовин із кишок,

Нікотинамід (Nicotinamidum). Білий дрібнокристалічний по-рошок, гіркуватий на смак, легко розчинний у воді. Нікотинамід застосовується у тих самих випадках, що й нікотинова кислота, проте переноситься хворими легше і не викликає судинних реакцій.

Ціанокобаламін (Cyanocobalaminum) (вітамін В12). Криста-лічний порошок темно-червоного кольору без запаху, гігроскопіч-ний, мало розчинний у воді. Синтезується мікрофлорою кишок людини, але