Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. Допер-ших належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин та ін. До жиророзчинних —вітаміни А, Д, Е, К. Окремо виділяють провітаміни-біологічно неактивні сполуки, що містяться в рослинних продуктах. Після надходження в організм з них утворюються біологічні метабо-літи, які проявляють вітамінну активність. Прикладом є Я-каротини. які в організмі перетворюються на активні форми вітаміну А.

До вітамінів групи В належать тіамін (В1), рибофлавін (В2), пі-ридоксин (В6), кислота нікотинова (В3 або РР), ціанокобаламін (В12), кислота фолієва (Вс).

Кислота аскорбінова (Acidum ascorbinicum) —вітамін С. Харчовими джерелами вітаміну є чорна смородина, шипшина, аґрус, ци-трусові, петрушка, перець, капуста тощо.

Аскорбінова кислота синтезується в організмі всіх тварин, за винятком людини, мавпи і морської свинки.

Форми випуску: порошок, таблетки по 0,025 г, 0,05 г та 0,1 г; ампули по 1 і 2 мл 5 % і 10 % розчину. Добова потреба у вітаміні становить 50-80 мг. Вона зростає при фізичній і розумовій праці, інфекційних захворюваннях, вагітності і лактації, але навіть у цих випадках не перевищує 150-200 мг.

Фізіологічна роль кислоти аскорбінової зумовлена її участю в окисно-відновних процесах. Вона необхідна для нормального тканинного об-міну та тканинного дихання. Вітамін С активу є синтез фібробластами колагену, сприяє утворенню хрящів, кісток, дентину зубів та інших видів сполучної тканини. Сприяє засвоєнню глюкози та піровиноградної кис-лоти у циклі Кребса. Кислота аскорбінова необхідна для всмоктуван-ня заліза із шлунково-кишкового тракту та включення його до складу гему, для перетворення фолієвої кислоти на тетрагідрофолієву, яка бере участь у синтезі нуклеїнових кислоті білків. Вітамін С активує синтез антитіл, комплемента, інтерферону, відновлює функцію лейкоцитів, яка пригнічується при вірусних захворюваннях. У малих і середніх дозах кислота аскорбінова проявляє антиоксидантні та антирадикальні вла-стивості. У великих дозах вона, навпаки, стимулює перекисне окислення ліпідів. Вітамін С активує синтез кортикостероїдів у корі надниркових залоз, прискорює білоксинтетичну та детоксикаційну функції печінки. Разом із вітаміном P кислота аскорбінова бере участь у стабілізації судинної стінки.

При гіповітамінозі С спостерігаються в'ялість, стомлюваність, кровоточивість ясен, гіпохромна анемія та ін. Авітаміноз С швид-ко призводить до розвитку цинги.

Ретинол (Retinolum) - вітамін А, належить до жиророзчинних вітамінів. Природними його джерелами є печінка, яєчний жовток, вершкове масло. Особливо велика кількість його міститься у печінці деяких морських риб (тріска, морський окунь) та ссавців (кит, тюлень, морж). Багато продуктів рослинного походження містить провітамін А-ка-ротин. Це морква, петрушка, шпинат, зелена цибуля, червоний перець, томати, обліпиха, абрикоси, чорниці, персики та ін.

Добова потреба у вітаміні стано-вить: у чоловіків 5000 МО, в жінок 4000 МО (в період вагітності і лактації-6000 МО), у дітей, залежно від віку, від 1500 до 3500 МО.

Токоферолу ацетат (Tocopherol i acetasj — препарат жиророзчин-ного вітаміну Е, який отримують синтетичним шляхом (стор. 242). У природі токофероли, найбільш активним з яких є а-токоферол, містяться у зелених частинах рослин, зародках злакових, особли-во пшениці, рослинних маслах (соняшниковому, кукурудзяному, обліпиховому та ін). Невелика кількість їх є в м'ясі, яйцях, молоці. Добова потреба у вітаміні Е становить для дорослих 20-30 МО, для дітей -5-Ю МО.

Вітамін Е - активний антиоксидант, проявляє також антирадикальну дію. Є компонентом природної антиоксидантної системи, захищає клітинні та субклітинні мембрани від пошкоджень. Під його впливом стимулюється синтез гему і гемвмісних фермент-них білків. У результаті покращується тканинне дихання, активу-ються синтетичні процеси, зокрема синтез колагену, скоротливих білків посмугованих, гладеньких м'язів, серцевого м'яза, білків сли-зових, зокрема альвеол, плаценти.

При авітамінозі Е розвиваються дегенеративні процеси в за-родковому епітелії, в м'язовій тканині, жирова дистрофія печінки, дегенеративні зміни спинного мозку.

Застосовується токоферолу ацетат при різноманітній патології, яка супроводжується активацією процесів перекисного окислення ліпідів: гепатитах, міокардитах, інфекційних захворюваннях, флебі-тах, міопатіях, м'язових дистрофіях та ін. Показаний також при порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності та ін. Вітамін Е ефективний в комплексному лікуванні залізодефіцитних анемій, рахіту. В останньому випадку він здатний попере-джувати токсичну дію вітаміну Д.

При тривалому застосуванні вітаміну Е у великих дозах мо-жуть розвинутись явища гіпервітамінозу. При цьому порушуються фагоцитарна активність лейкоцитів, процеси регенерації, з'явля-ються геморагії, розвивається гепатомегалія.

Вітамін К є анти геморагічним фактором (стор. 268). У природі міститься в зелених частинах рослин, в моркві, шипшині та ін. у вигляді вітаміну Кг Бактеріальна флора кишечникалюдини синте-зує вітамін Кг У медичній практиці використовують отриману син-тетично водорозчинну форму вітаміну К - препарат вікасол. До-бова потреба у вітаміні становить 100 мкг.

Гіпо- та авітаміноз К спостерігається при обтураційній жовтя-ниці, гострих ураженнях печінки, діареї, виразковому коліті, захво-рюваннях підшлункової залози. Рання ознака гіповітамінозу К-гіпопротромбінемія.

Застосовують вікасол при патологічних станах, які супроводжу-ються геморагічним синдромом і гіпопротромбінемією.

Враховуючи, що в природі вітаміни зустрічаються не ізольовано, а у вигляді комплексів, створено полівітамінні препарати різного складу. При цьому розраховують нате, що при поєднаному застосуванні віта-міни краще засвоюються, посилюють дію один одного, попереджу-ють токсичні ефекти. До таких препаратів