Курсова робота

на тему:

Використання спирту етилового в технології лікарських форм

План

Вступ

Витяг з ДФ Х, що регламентує фізико-хімічні властивості та якість спирту етилового.

Фармакологічні властивості етилового спирту.

Розведення спиртових розчинів.

Особливості технології спиртових розчинів.

Використання спирту етилового для приготування різноманітних лікарських формах.

Спирт етиловий в авторських прописах.

Оцінка якості і оформлення спиртових розчинів до відпуску.

Нормування вiдпуску спирту етилового.

Додатки

Висновок

Література

Вступ

Спирт етиловий (Spiritus aethylicus). Загальна формула – С2Н5ОН.

Синонiми: Винний спирт (Spiritus vini). За своїми фармакологiчними властивостями спирт етиловий належить до наркотичних речовин жирного ряду.

В медичній та фармацевтичній практиці застосовується етанол, одержуваний шляхом зброджування сировини, що містить полісахариди, в основному, картоплі та зерна. Етанол іншого походження для приготування лікарських форм не використовується у зв'язку з присутністю недопустимих домішок (спирт метиловий та інші сполуки).

Найчастiше спирт етиловий застосовується як зовнiшiй антисептичний та подразнюючий засiб для обтирань, компресiв i т.д. Спирт етиловий широко використовують в рiзних розведеннях для виготовлення настоянок, екстрактів i лiкарських форм для зовнiшнього використання, куди вiн входить як розчинник, дiюча або допомiжна речовина.

1. Витяг з ДФ Х, що регламентує фізико-хімічні властивості та якість спирту етилового

Спирт етиловий

Spiritus aethylicus

Гідроксиетан

Опис

Прозора безколірна, рухома, летка рідина з характерним спиртовим запахом і пекучим смаком. Кипить при температурі 78°С. Легко загорається, горить синюватим бездимним вогнем.

Розчинність

Змішується у всіх співвідношеннях з водою, ефіром, хлороформом, ацетоном та гліцерином.

Зберігання

В добре закупореній тарі, в прохолодному місці.

2.Фармакологічні властивості етилового спирту

Спирт етиловий проявляє резорбтивну, місцевоподразнюючу, рефлекторну і протимікробну дії.

Проявом резорбтивної дії етанолу є його вплив на ЦНС. Спочатку він послаблює процеси гальмування в корі головного мозку, що проявляється порушенням пам’яті, критичного мислення, виникненням невмотивованої самовпевненості, надмірної балакучості, рухливості. Далі алкоголь послаблює також процеси збудження та пригнічує вищу нервову діяльність, тому в людини знижується розумова та фізична працездатніцсть, зникає відчуття втоми.

При нанесенні спирту на шкіру та слизові оболонки з’являється гіперемія, а відволікаючий ефект спричиняє тимчасовому зникненню болю. Рефлекторно стимулюючи трофічні процеси, він впливає на геодинаміку. На цих властивостях ґрунтується використання спирту для виготовлення різноманітних лікарських форм: компресів, лініментів які застосовуються при запальних захворюваннях внутрішніх органів, м’язів, нервів, суглобів. Здатність спирту у великих концентраціях коагулювати білок, тобто проявляти в’яжучу дію, використовують при лікуванні опіків. Також його вживають внутрiшньо при гангренi чи абсцесi легень у виглядi 20-30% розчину в стерильному iзотонiчному розчинi NaCl або в водi для iн’єкцiй.

На мікроорканізми (крім спорових форм) спирт впливає бактерицидно. Таку дію він починає проявляти вже в 20% концентрації. Проте найчастіше використовують спирт 70%, адже при знезаражуванні шкіри він проникає в неї глибоко, досягаючи сальних і потових залоз , забезпечуючи цим високий антисептичний ефект у найближчі хвилини.

3. Розведення спиртових розчинів

Приготування спиртових розчинв регламентується наказом МОЗ України №197 вiд 07.09.93. При приготуваннi спиртових розчинiв, якщо немає iнших вказiвок, використовують спирт етиловий. Якщо мiцнiсть етанолу зазначена у вiдсотках, слiд розумiти об’ємнi вiдсотки. Якщо мiцнiсть спирту не зазначена у пропису то використовують 90%. Якщо на спиртовий розчин є затверджена АНД, то використовують спирт цiєї мiцностi, яка зазначена в АНД. Готуючи рiдкi лiкарськi форми до складу яких входить етиловий спирт, його дозують за об’ємом, а готуючи iн’єкцiйнi розчини – за масою.

Спиртовi розчини лiкарських засобiв, що випускаються фармацевтичними пiдприємствами, дозволяється готувати в аптецi за рецептами у вiдповiдностi з iснуючою на них АНД. Номенклатура цих спиртових розчинiв наведена в додатках наказу №197.

Міцність спирту визначають за допомогою спиртометрів, рефрактометричним методом або за густиною спиртового розчину. Розбавлення спирту водою або змішування водно-спиртових розчинів різної концентрації є повсякденними операціями в аптеці.

В аптечній практиці використовується етанол різної концентрації. Вихідною концентрацією є 95%, також використовується 90 %, 70% та 40 %. Якщо концентрація спирту в рецепті не зазначена, готуємо 90 %.

Спирт етиловий 95%

Суміш спирту з водою, яка мiстить 95-96% за об’ємом етилового спирту. Прозора безколiрна летуча легко горюча рiдина, яка має характерний спиртовий запах i пекучий смак. Горить синюватим полум’ям. У всiх спiввiдношенях змiшується з водою, ефiром, хлороформом. Густина 0,812-0,808. Температура кипiння 780С.

Спирт етиловий 90%

Змішують 927,0 етилового спирту 95% і 73,0 води. Густина 0,830-0,826, що відповідає вмісту С2Н5ОН 90-91% (об.).

Спирт етиловий 70%

Змішують 675,0 етилового спирту 9-5% і 325,0 води. Густина 0,886-0,883, що відповідає вмісту С2Н5ОН 70-71% (об.).

Спирт етиловий 40%

Змішують 360,0 етилового спирту 95% і 640,0 води. Густина 0,949-0,947, що відповідає вмісту С2Н5ОН 39,5-40,5% (об.).

Якщо в рецепті не зазначена концентрація етанолу, то відповідно до вказівки ДФ Х застосовують 90 % етанол. Виключення складають 5 % і 10 % розчини йоду, що готують по прописі ДФ X, а також деякі розчини, що мають іншу аналітично-нормативну документацію.

Оскільки в аптеки, як правило, надходить 95— 96 % етанол, а також етанол більш високої концентрації, то розведення його водою до потрібної міцності є обов'язком провізора-технолога. При цьому спостерігається явище контракції — зменшення обєму суміші в порівнянні із сумою обЧємів вихідних рідин внаслідок утворення спиртогідратів різного складу. Одночасно виділяється тепло, температура суміші підвищується. Так, при змішуванні 1000 мл етанолу і 1000 мл води виходить не 2000 мл суміші, а всього лише 1930 мл. З огляду на явище контракції, розведення етанолу водою до потрібної міцності вимагає проведення попередніх розрахунків. Для цього служать алкоголеметричні таблиці ДФ X.

Зберігають спиртові розчини