Штам | Вік культури,
доби | Біомаса, г/ л | КА МГ, мкат/ л 103

P-35 | 5 | 0,038 ± 0,01 | -

10 | 2,13 ± 0,13 | 2064,60 ± 30,76

15 | 4,01 ± 0,20 | 2064,60 ± 7,69

20 | 4,01 ± 0,11 | 3163,50 ± 17,62

25 | 3,15 ± 0,08 | 2977,02 ± 11,53

P-77 | 5 | 0,37 ± 0,10 | -

10 | 2,12 ± 0,20 | 2082,36 ± 27,01

15 | 4,31 ± 0,30 | 2086,8 ± 11,75

20 | 4,14 ± 0,18 | 3123,64 ± 24,01

25 | 3,84 ± 0,06 | 3023,64 ± 24,01

PF-1 | 5 | 0,50 ± 0,19 | -

10 | 2,79 ± 0,39 | 2069,04 ± 23,49

15 | 3,38 ± 0,48 | 2109 ± 8,87

20 | 3,89 ± 0,08 | 3056,94 ± 11,53

25 | 3,72 ± 0,01 | 3010,32 ± 17,62

Активність каталази культурального фільтрату штамів Р-35, Р-77 і Р-Fl на 5, 10, 15, 20 і 25 добу росту і активність каталази міцелію цих штамів на 5 добу культивування не виявлена. Найбільша активність каталази міцелію спостерігається у штамів Р-35 і Р-77 на 20 добу росту: Ddk = 55,188, МРС = 39,96. Вірогідна різниця відмічається в значеннях каталазної активності в міцелії штамів Р-77 і Р-Fl: Ddk = 55,188, МРС = 66,6; Р-35 і Р-Fl: Ddk = 58,023, МРС = 106,56 на 20 добу культивування. На 10, 15 і 25 день росту різниця в значеннях активності каталази міцелію штамів Р-35, Р-77, Р-Fl не вірогідна. Так, для штамів Р-35 і Р-Fl на 10 добу культивування Ddk = 55,188; МРС = 4,44; для штамів Р-35 і Р-Fl на 15 добу - Ddk = 58,023, МРС = 44,4; для штамів Р-77 і Р-Fl на 25 добу - Ddk = 55,188, МРС = 13,32. В значеннях активності каталази міцелію штама Р-35 на 10 і 15 добу (Ddk = 55,188, МРС = 0), міцелію штама Р-77 на 10 і 15 добу (Ddk = 55,188, МРС = 4,44), міцелію штама Р-Fl на 10 і 15 добу (Ddk = 55,188, МРС = 39,96), 20 і 25 добу культивування (Ddk = 55,188, МРС = 46,62) вірогідної різниці немає.

Таким чином, аналіз експериментальних даних дозволяє зробити наступні висновки. Для штамів їстівних грибів гливи звичайної і гливи флоридської характерна міцеліальна каталазна активність, у культуральному фільтраті ферментативну каталазну активність не виявлено. Досліджені штами мають близьку за рівнем міцеліальну каталазну активність. П'ятиденний міцелій штамів Р-35, Р-77, Р-Fl каталазну активність не виявив. Активність каталази штамів з віком до 15-20 діб підвищується до певного рівня, а потім декілька знижується або її значення стабілізується в умовах досліду.

Литература

Бухало А. С. Высшие базидиомицеты в чистой культуре. - К.: Наук. думка, -1988. - 144с.

Соломко Э. Ф., Дудка И. А. Перспективы использования высших базидиомицетов в микробиологической промышленности // ВНИИСЭНТИ: Обзорная информация. Сер. 3. - М., 1985. - 48 с.

Бухало А. С., Соломко Е. Ф., Митропольська Н. Ю. Базидиальні макроміцети з лікарськими властивостями // Укр. ботан. журн. - 1996. - Т. 53, N 3. - С. 192-201

Денисова Н. П. Протеолитические ферменты базидиальных грибов, таксономические и экологические аспекты их изучения: Автореф. дис…д-ра биол. наук.-Л.,1991.-31с.

Бойко М. І. Фізіолого-біохімічні особливості системи Pinus sylverstris L.- Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. і перспективи практичного використання екзоферментів деяких дереворуйнівних грибів: Автореф. дис. ... д-ра біол. наук. - К., 1996. - 51 с.

Федотов О. В., Негруцький С. Ф., Бойко М. І. Порівняльна характеристика грибів порядку Aphyllophorales-продуцентів молокозгортаючих ферментів// Укр. ботан. журн. - 1997. - Т. 54, N2. - С. 145-153.

Федотов О. В. Активні продуценти молокозгортаючих ферментів серед гіменоміцетів, їх біологічні особливості та перспективи застосування: Автореф.дис. … к-та біол. наук. - К.,1995. - 20 с.

Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г., Токарев В. Е. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. - 1988, N 1. - С. 16-18.

Пидопличко Н. М., Борисова В. Н., Элланская И. А. О пероксидазе у микромицетов. - В кн.: Методы экспериментальной микологии: Справочник / В. И. Билай, И. А. Дудка, С. П. Вассер, М. А. Элланская и др. - К.: Наук. думка, 1982. - 550 с.

Дудка И. А. Вассер С. П., Элланская И. А. Методы экспериментальной микологии. Справочник. - К.: Наук. думка, 1982. - 550 с.

Приседский Ю. Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів. - Донецьк: Кассиопея, 1999. - 210 с.