діяльності, оскільки імпульси від виконавчих органів, які пря-мують до ЦНС, інформують її про харак-тер виконуваних рухів. Це дає змогу кори-гувати рухову активність (П. К. Анохін). У разі ушкодження аферентного зворотно-го зв'язку рефлекторна рухова діяльність порушується. Так, у хворих з ураженнями пропріоцентивної чутливості рухи, особли-во ходіння, втрачають свою плавність і точність, мають вигляд поштовхів.
Додаток А
Розвиток сумації збудження у ЦНС
Мал.1. Розвиток сумації збудження у ЦНС:
а- часова сумація, коли поодинокий стимул (одна стрілка) і подвоєні стимули (дві стрілки) з міжстимульним інтервалом (не викликають допороговий ЗПСП, а третій стимул (три стрілки) —генерацію ПД;
6 — просторова сумація, окремі стимули (1,2) викликають допорогові ЗПСП, одночасне подразнення обох аксонів генерує ПД
Додаток Б
Постсинаптичне гальмування у ЦНС
Мал. 2. Зворотне (а) і бічне (латеральне) (6) постсинаптичне гальмування у ЦНС:
синапси: 3 — збуджувальні;
Г — гальмівні;
(стрілками позна-чено напрямок поширення нервового імпульсу).
Додаток В
Пресинаптичного гальмування
Мал. 3. Схема пресинаптичного гальмування:
1 — тіло нейрона;
2 — аксоаксонний гальмівний синапс;
З — аксосоматичний збуджувальний синапс.
Додаток Г
Дивергенція і конвергенція в ЦНС
Мал. 4. Схема дивергенції і конвергенції в ЦНС:
а — конвергенція збуджувальних (суцільні стрілки) і галь-мівних (штрихові стрілки) входів на ефекторному руховому нейроні, який є спільним кінцевим шляхом;
6 — дивергенція двох нейронів на рухових нейронах; конвергенція на нейро-нах 2—4, яка ілюструє явище оклюзії.
Додаток Д
Поширення збудження у спинному моз-ку спінального собаки
Мал. 5. Поширення збудження у спинному моз-ку спінального собаки.
Реакція кінцівок у відповідь на подразнення. Стрілкою по-значено місце подразнення
Додаток Е
Механізм реципрокного гальмування м'язів-антагоністів
Чутливі волокна
Мал. 6. Механізм реципрокного гальмування м'язів-антагоністів:
З і Р — рухові нейрони, що іннервують відповідно м'язи-згиначі і м'язи-розгиначі