проведенні сонячної ванни оголеної дитини укладають на лежак ногами до сонця так, щоб усе тіло було рівномірно освітлене, голову захищають чи парасолькою панамою. Можна користатися світлозахисними окулярами. Під час прийому сонячної ванни варто змінювати положення тіла, повертаючи до сонця по черзі спиною, боками, грудьми. При тривалості ванн більш 15-20 хв можна проводити їх під час спокійних ігор чи сидячи коштуючи, виконуючи гімнастичні вправи.
Існують різні методи дозування сонячних ванн. Більш прийнятим залишається розрахунок спеціальним приладом (піранометром Янишевского) кількості теплових одиниць (малих калорій), що падають на 1см2 поверхні тіла. Установлено, що влітку в ясний полудень з 8 до 11 год на півдні і з 10 до 13 год у середніх широтах за час п'ятихвилинної сонячної ванни людина одержує 5 малих калорій па 1 див2 поверхні тіла. Ця величина складає одну біологічну дозу сонячної радіації, що відповідає 1/4 біологічної дози, розрахованої по сонячній еритемі (одна сонячна біологічна доза дорівнює 20 малим калоріям). Рекомендують кілька режимів сонячних опромінень у залежності від віку дитини і стану його здоров'я. Починають сонячні ванни з 3-5 ккал (1/8-1/4 біодози), поступово дозу збільшують до 20-30-50 малих калорій, що відповідає 1-1,5-2,5 біодозам. У повсякденній практиці сонячні ванни дозують по їхній тривалості в хвилинах. Проводять їхній звичайно при ЕЕТ від 18 до 25 °С. У табл. 6 дана зразкова схема проведення сонячних ванн, побудована на принципі поступового збільшення тривалості опромінення відповідно до величини біологічної дози. При гарній переносимості курс може бути продовжений до 1,5-2 міс.
Ослаблені діти, що знаходяться на режимах, що щадять, у санаторіях, мають потребу в особливому підході до сонцелікування. Незалежно від віку таким дітям починають ванни з 2-3 хв (1/8 біодози), збільшують дозу сонячного опромінення повільно - через кожні 2-3 процедури. Максимальна тривалість ванн для цих дітей не повинна перевищувати 20-30 хв. Обережного дозування сонячних ванн вимагають діти з підвищеною збудливістю нервової системи. Сонячні ванни таким дітям можна проводити з частковим оголенням тіла. Під час сонячної ванни необхідно спостерігати за реакцією дитини. З появою симптомів поганий переносимості (млявість, головний біль, серцебиття) сонячні ванни або заміняють повітряними, або тимчасово скасовують. Відновити сонячні ванни можна після повного зникнення негативних явищ, не раніш чим через 3-5 днів, зменшивши при цьому тривалість опромінення на одну - двох лікувальних доз. Можна застосовувати так називану полегшену методику, коли після кожних 10- 15 хв сонячного опромінення діти 15-20 хв відпочивають у тіні.
Сонячні ванни не показані при різкому виснаженні, захворюваннях бруньок (в активній стадії процесу), при субкомпенсованих і декомпенсованих пороках серця, захворюваннях крові, похилості до кровотеч, епілепсії, а також при підвищеній чутливості до Уф-променам. Не показані сонячні ванни при активному бронхоаденіті, дітям раннього віку при наявності туберкульозної інфіковане. Такі діти можуть приймати повітряні ванни.
Список використаної літератури:
Стів Шекман. “Ми чоловіки”. – К.: “Здоров‘я” – 1997.
А. Волошин “Час олімпійських стартів”. – К.: “Веселка”. – 1990.
Спортивна газета.
Журнал “Здоров‘я”
Валеологія. Підручник. – К., 2000.
Загартування організму: плюси і мінуси різних методик. – К., 1994.