Реферат - Лікування органів дихання
14

ступінчастого підходу до призначення лікарських засобів - збільшувати кількість та частоту прийому ліків по мірі зростання тяжкості перебігу БА.
4.2.Ступінь № 1 - Інтермітуюча бронхіальна астма
4.2.1. Клінічні симптоми до початку лікування
- Короткотривалі симптоми виникають рідше 1 разу на тиждень
- Короткотривалі загострення (від декількох годин до декількох днів)
- Нічні симптоми виникають не частіше 2 разів на місяць
- Нормальні значення показників ФЗД між загостреннями
ОФВ1, або ПОШвид > 80 % від належних
- Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 < 20 %.
4.2.2. Лікування
- Інгаляційні Бета2-агоністи короткої дії у разі необхідності (за наявності симптомів)
- Профілактичний прийом інгаляційних Бета2-агоністів короткої дії перед фізичним навантаженням або перед ймовірним впливом алергену. Можна додатково використовувати кромони, модифікатори лейкотриєнів.
4.3. Ступінь №2 - Легка персистуюча бронхіальна астма
4.3.1. Клінічні симптоми до початку лікування:
- Симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але рідше 1 разу на день
- Загострення можуть порушувати активність і сон
- Нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць
- ОФВ1, або ПОШвид > 80 % від належних
-Добові коливання ПОШвид або ОФВ1, - 20-30 %.
4.3.2. Лікування:
- Щоденне тривале лікування протизапальними засобами для контролю за симптомами БА. Перевагу надають призначенню інгаляційних глюкокортикостероїдів (беклометазон або будесонід у дозі 200-500 мкг на добу, або флутіказон - 100-250 мкг на добу)
- У випадку недостатнього контролю за захворюванням замість підвищення дози інгаляційних глюкокортикостероїдів додатково призначають Бета2-агоніст пролонгованої дії салметерол в дозі 50-100 мкг на добу. Перевагу матиме призначення фіксованої комбінації в одній лікарській формі Бета2-агоністу пролонгованої дії салметеролу (25 мкг в 1 дозі) та інгаляційного глюкокортикостероїду флутіказону (50 мкг в 1 дозі) - препарат Серетид 25/50 - 1-2 дози 2 рази на добу
- Менш ефективним є застосування теофілінів (потребують моніторингу вмісту в сироватці крові), кромонів, модифікаторів лейкотриєнів
-У разі необхідності -Бета2-агоністи короткої дії, але не більше 3-4 разів на добу.
4.4. Ступінь № 3 - Середньої тяжкості персистуюча бронхіальна астма
4.4.1. Клінічні симптоми до початку лікування
- Симптоми виникають щоденно
- Загострення призводять до порушення активності і сну
- Нічні симптоми астми виникають частіше 1 разу на тиждень
- Необхідність у щоденному прийомі Бета2-агоністів короткої дії
- ОФВ1, або ПОШвид в межах 60-80 % від належних
- Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > ЗО %.
4.4.2. Лікування
- Щоденне тривале лікування протизапальними засобами для контролю за симптомами БА. Перевагу має поєднаний прийом інгаляційних глюкокортикостероїдів (беклометазон або будесонід у дозі 400-1000 мкг на добу, або флутіказон - 250-500 мкг на добу) та інгаляційних Бета2-агоністів пролонгованої дії (салметерол у дозі 50-100 мкг на добу), або ж фіксованої комбінації в одній лікарській формі салметеролу (25 мкг в 1 дозі) та флутіказону (125 мкг в 1 дозі) - препарату Серетид 25/125 - 1-2 дози 2 рази на добу. Препарати рекомендується призначати в 2 прийоми на добу.
- Альтернативою інгаляційним Бета2-агоністам пролонгованої дії можуть бути теофіліни пролонгованої дії (з контролем концентрації препарату в сироватці крові), Бета2-агоністи для перорального прийому, модифікатори лейкотриєнів. Однак, ці препарати менш ефективні, ніж інгаляційні Бета2-агоністи пролонгованої дії, та мають більший ризик розвитку побічних ефектів
- У разі необхідності - Бета2-агоністи короткої дії, але не більше 3-4 разів на добу.
4.5. Ступінь №4- Тяжка персистуюча бронхіальна астма
4.5.1.Клінічні симптоми до початку лікування
- Постійна наявність денних симптомів
- Часті загострення
- Часті нічні симптоми
- Обмеження фізичної активності зумовлене БА
- ОФВ1 або ПОШвид < 60 % від належних
- Добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30 %.
4.5.2.Лікування
- Щоденне тривале лікування значною кількістю препаратів для контролю за симптомами БА. Призначають інгаляційні ГКС у високих дозах (беклометазон або будесонід - 1000-2000 мкг на добу, або флутіказон - 500-1000 мкг на добу) в поєднанні з інгаляційними Бета2-агоністами пролонгованої дії (сальметерол) або ж фіксованої комбінації в одній лікарській формі салметеролу (25 мкг в 1 дозі) та флутіказону (250 мкг в 1 дозі) - препарату Серетид 25/250 - 1-2 дози 2 рази на добу
- Можливе призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів 4 рази на добу, що інколи підвищує контроль за захворюванням
-Додатково можуть призначатися теофіліни пролонгованої дії, модифікатори
лейкотриєнів або пероральні Бета2-агоністи пролонгованої дії
- У разі необхідності призначають пероральні ГКС в мінімально
можливих дозах для досягнення ефекту, бажано 1 раз на добу, вранці
- У разі необхідності - Бета2-агоністи короткої дії.
4.6.У разі наявності на протязі 3-х місяців контролю за перебігом захворювання від лікування за схемою, яка відповідала визначеному у хворого класифікаційному ступеню БА, можливо дещо ослабити терапію - обережно перейти до лікування за схемою більш низького ступеню. В ситуації, коли у хворого за призначеного лікування не отримали належного контролю симптомів і функціональних порушень, слід посилити терапію - перейти до лікування за схемою більш вищого класифікаційного ступеню. Однак, спочатку необхідно впевнитись у правильності виконання хворим призначень лікаря. Пацієнта необхідно інформувати про ранні симптоми загострення БА, навчити його контролювати свій стан, проводити пікфлоуметрію, виробити правила поведінки хворого, що може упередити небажані наслідки від їх порушень. Таким чином, запропонований ступінчастий підхід до лікування хворих на БА передбачає отримання контролю за захворюванням із застосуванням мінімуму

---

Сторінки: 1 2 3