по-перше, причинний фактор ревматизму - стрептококова інфекція, найчастіше пов'язаний з ураженням слизової задньої стінки глотки, тобто з фарингітом. Роль частих ангін, хронічного тонзиліту в виникненні захворювання значно перебільшена. Дослідження ВООЗ показали, що ангіни часто зумовлюються вірусами, а загострення тонзиліту - або вірусами, або зеленячим стрептококом, який не має ніякого відношення до ревматизму. Це дало підстави експертам ВООЗ вважати часті ангіни і тонзиліт лише проблемою отолярингології. Безсимптомне стрептококове носіння теж не спричиняє розвитку ревматизму і розглядається як стимулюючий фактор місцевого імунітету!
по-друге, слід пам'ятати, що РГ, або первинний ревматизм все-таки захворювання дитячого та підліткового віку. Тому, в практиці терапевта при появі суглобових симптомів, болей в серці, незрозумілого незначного тривалого підвищення температури тіла, необхідно виключати інші захворювання. Групою експертів ВООЗ проведено багаторічне спостереження за особами з тривалим субфебрилітетом, артралгіями, позитивними ревмопробами, при цьому вони не константували розвитку вад серця, що дало змогу вказані симптоми не вважати підставою для діагнозу ревматизму. Взагалі, що стосується позитивних ревмопроб, або як їх на побутовому рівні характеризують як появу "плюсів" в аналізі крові, то останні характерні для будь якого запального процесу, а не тільки ревматичного. Хоча чомусь поширена власне помилкова думка про ревмопроби як специфічну ознаку ревматизму.
по-третє, наявність серцевих шумів - це ще не вада серця! Шуми вислуховують часто у людей без ознак захворювання (акцидентальні або нешкідливі шуми), а також - при низці неревматичних захворювань: недокрів'ї, дистрофії міокарда, атеросклерозі і ін.(т.з.функціональні шуми). Лише кваліфіковане обстеження у спеціаліста, нерідко із застосуванням інструментальних методів може встановити істинну причину серцевих шумів. Але й у випадках самої досконалої інструментальної діагностики, останнє слово залишається за лікарем. Нажаль, нерідко захоплення "чистим інструменталізмом" веде до гіпердіагностики вад серця. Тому досить критично треба відноситись до ізольованих висновків додаткових методів дослідження (власне, вони й є лише додатковими, а не основними), наприклад, таких як рентгенологічно виявлена "мітральна конфігурація серця", електрокардіографічно -"гіпоксія міокарда", при фонокардіографії - "систолічний шум" і ін. Вказані специфічні терміни можуть мати різний клінічний зміст, зокрема "мітральна конфігурація серця" може бути і проявом кардиту, і кардіопатії і клапанної вади серця;
і, накінець, при діагностиці шкірних симптомів ревматизму нерідко плутають кільцевидну і вузлувату еритему і нарівних відносять дані прояви до ознак ревматизму. Якщо перша відноситься до основних критеріїв ревматизму, то вузлувата еритема не є ознакою ревматизму. Нажаль, таких пацієнтів часто беруть на диспансерний облік як ревматизм або "загрозливий" в