7. У лікарів-урологів - хворі з лейкоплакією сечового міхура, папіломами; з аденоматозними війчастими розростаннями й аденомами; хронічними циститами професійної етіології (у працівників анілинофарбної промисловості).

Онкологи здійснюють контроль за обліком і лікуванням хворих із передраковими захворюваннями в перерахованих закладах і загальнолікувальних кабінетах. Вони періодично контролюють облік і лікування таких хворих.

Серед передпухлинних захворювань є деякі, що відрізняються більш високим відсотком можливого переходу процесу в раковий. Є передпухлинні захворювання, при яких момент злоякісного переродження важко визначити.

Є й такі передпухлинні процеси, що обов'язково ведуть у кінцевому випадку до злоякісного росту. Вони називаються облігатними (обов'язковими) передраками.

Цих захворювань небагато, зустрічаються вони переважно в дерматологічній практиці. Облігатні передраки підлягають безпосередньому спостереженню в онкологічних закладах. Лікування цих хворих здійснюється по направленнях онкологів і під їхнім контролем. До захворювань із підвищеним ризиком виникнення злоякісного росту і таких, що потребують спеціальних методів визначення початку пухлинного росту також відносяться: поліпоз і кальозна виразка шлунка; вогнищевий гіперпластичний ригідний гастрит; сімейний поліпоз товстого кишечника; фіброаденоматоз молочних залоз.

Хворі передпухлинними захворюваннями підлягають радикальному лікуванню в спеціалізованих закладах. Це лікування є часто складним і тривалим. Наприклад, при тотальному поліпозі товстої і прямої кишок виконуються поетапні електрокоагуляції поліпів або екстирпація товстої кишки.

Не всі хворі погоджуються на такі великі втручання, якщо захворювання перебігає без крововтрати й розладу функції кишечника. У деяких хворих таке втручання пов'язане з певним ризиком. У цих випадках хворі, що перебувають на обліку в онкологічному кабінеті по клінічній групі Іб, підлягають систематичному контролю кожні 3-6 міс, консервативній терапії і дієтичному лікуванню з метою профілактики травматизації поліпів і зняття супутнього запального компонента. У випадку виявлення при черговому контрольному обстеженні злоякісного росту показання до оперативного лікування стають життєвими.

При деяких передракових захворюваннях шкіри обличчя, при множинному фіброаденоматозі обох молочних залоз у молодих жінок, коли радикальне лікування пов'язане з нанесенням косметичної й моральної шкоди, також проводиться спостереження і в необхідних випадках - консервативна терапія, що знижує небезпеку виникнення злоякісного росту. При перших ознаках пухлинного росту показання до радикального лікування розширюються, вони стають життєвими.

Усі хворі, які піддалися радикальному лікуванню з приводу передпухлинних захворювань, знаходяться на обліку в онкологічному закладі один рік. При відсутності ознак рецидиву вони знімаються з обліку.

Значення ранньої діагностики й лікування

Ріст злоякісної пухлини (розмноження, ділення ракових клітин) відбувається неспинно. Не виявлена, нелікована, вона з часом переходить із I стадії захворювання в II, далі, в III і IV стадію. Ця послідовність не завжди зберігається. Процес із I стадії може відразу перейти в III стадію, при множинному метастазуванні в регіонарні лімфатичні вузли, або в IV - при метастазуванні у віддалені органи.

Інтенсивність і характер росту пухлини залежать від багатьох факторів: імунобіологічних особливостей організму хворого, місцевої опірності тканини, гістологічної структури і біологічних особливостей саме цієї пухлини. В залежності від цих і багатьох інших факторів пухлина може протягом декількох днів збільшитися вдвічі. Іноді на це вимагається багато місяців і років. Передбачити темп росту пухлини складно. Відомі фактори, що прискорюють його: надмірне перебування на сонці, теплові процедури, травматизація, фізіотерапевтичні процедури (кварц, УВЧ, солюкс та ін.). Пригнічений стан хворого, страх, відсутність віри у виліковування сприяють прогресуванню процесу. Чим пізніше почато лікування, тим поширеніший пухлинний процес, тим складніше лікування. При багатьох локалізаціях рака в I стадії можна досягти повного виліковування. У IV стадії рака більшості локалізацій повне виліковування неможливе.

В даний час у розпорядженні лікаря, що досліджує хворого, підозрілого на наявність пухлинного захворювання, існує багато засобів і методів, що дозволяють діагностувати злоякісне новоутворення на ранніх його стадіях.

В медицині існує поняття "онкологічна насторога", що допомагає виявленню початкових форм рака й проведенню своєчасного лікування захворілих. "Онкологічна насторога" - це насамперед сума конкретних пізнань кожного лікаря з області онкології, знання симптоматики ранніх стадій рака різних локалізацій, ретельне обстеження кожного хворого, підозрілого на рак, своєчасний початок лікування після встановлення діагнозу.

Серед населення поширено чимало пліток про народні засоби лікування рака, про знахарів, що роблять чудодійні зцілення. Важке захворювання, особливо в його невиліковній стадії, породжує у хворого і його родичів прагнення до пошуку таких "цілителів". Коли є попит, з'являються і пропозиції. У випадках дійсно занедбаних, здавалося б, втрачати вже нічого - знахарі й бабки шкоди не принесуть, насправді ж шкода від них є завжди. Після скороминаючого покращення від психотерапії і знахарського симптоматичного лікування часто настає значне погіршення, тому що в застосовуваних зіллях за всякчас чимало шкідливих домішок (мідний купорос, сулема, аконіт і ін.). Плітки про діючі засоби народної медицини є нерідко причиною занедбаності хвороби. В картотеках онкологічних кабінетів є й такі хворі, які до звернення до лікаря втратили не один місяць на лікування народними засобами з явною шкодою для себе.

Єдиний метод боротьби з раковими захворюваннями - лікування в медичних закладах. Лікування поза медичними установами неперевіреними методами й засобами веде до занедбаності хвороби, неможливості наступного радикального лікування.