Вивихом (luxatio) називається зміщення суглобових поверхонь однієї або декількох кісток з порушенням їх нормального анатомічного взаєморозміщення і цілісності капсульно-зв'язкового апарату суглоба. Умовно вважають вивихнутою кістку, яка розташована дистальне від суглоба. В тому випадку, коли суглобові поверхні зовсім не дотикаються, вивихи нази-ваються повними, коли ж зберігається частковий контакт між ними, то говорять про неповні вивихи, або підвивихи. Найчастіше вивихи виника-ють у плечовому і кульшовому суглобах.

Розрізняють такі види вивихів:

1) травматичні - внаслідок трав-ми; 2) патологічні — при захворю-ваннях, пов'язаних із руйнуванням зв'язкового апарату і суглобових кінців кісток, наприклад, при пухли-нах, запальних процесах; 3) вроджені; 4) звичні — при великому розтягу-ванні зв'язкового апарату, що часто виникає після неправильного лікуван-ня травматичних вивихів; 5) зас-тарілі - своєчасно не вправлені.

Клінічні ознаки. Основними оз-наками вивиху є: виражений біль, який в наступні дні поступово змен-шується; вимушене положення ви-вихнутої кінцівки; відсутність актив-них і різке обмеження пасивних рухів у суглобі. При діагностиці важ-ливу роль відіграють пальпація і рен-тгенографія ушкодженого суглоба, що дозволяє встановити точний діагноз і визначити лікувальну тактику.

Лікування. При наданні першої допомоги потерпілому перш за все необхідно провести іммобілізацію ушкодженої кінцівки. З метою зменшен-ня болю до ділянки вивиху прикладають міхур з льодом або холодною во-дою, вводять аналгетики, після чого хворого терміново доставляють в ліку-вальний заклад. Вправлення вивиху проводить лікар.

Залежно від виду вивиху і його локалізації, існують певні прийоми вправ-лення. Його проводять після хорошого місцевого знеболювання новокаїном, введеним у порожнину суглоба. В даний час вправлення різних видів вивихів, особливо у великих суглобах, проводять із застосуванням нейролептаналгезії або внутрішньовенного наркозу, іноді доводиться застосову-вати навіть міорелаксанти для зняття тонусу скелетної мускулатури. Після вправлення вивиху кінцівку фіксу-ють пов'язкою або гіпсовою лангетом на 15-20 днів, залежно від його локалізації, після чого призна-чають лікувальну гімнастику, ма-саж і теплові процедури.

При застарілих вивихах зас-тосовують оперативне вправлення. При звичних - оперативним шля-хом укріплюють суглобову капсу-лу і зв'язковий апарат.

Переломи кісток.

Перелом (fractura) - це часткове або повне порушення цілості кістки під впливом швидкодіючої сили або внаслідок патологічного процесу. Пе-реломи кісток становлять 6-7% усіх травм (О.М. Березовський, 2000 p.).

Переломи можуть бути вродженими і набутими.

Вродженими переломами називають такі види пошкоджень, які виникають під час утробного життя під впливом різних факторів. Набутими прий-нято вважати такі види переломів, які виникають внаслідок дії тих або інших механічних факторів у дорослих і дітей. Переломи, які виникають у процесі родового акту, відносять до набутих, їх ще називають акушерськими. Виділя-ють так звані патологічні переломи, які спостерігають при тих чи інших захворюваннях кісток (остеомієліт, пухлина, кіста тощо).

Найчастіше переломи виникають у людей похилого віку внаслідок втра-ти кістками еластичності.

За частотою переломи розподіляють таким чином: верхня кінцівка - 50%, нижня кінцівка - 31%, таз та хребет - 12% і череп - 6%.

Залежно від механізму виникнення переломів, їх поділяють на: 1) перело-ми від стиснення (компресійні) можуть виникати в повздовжньому або по-перечному до осі кістки напрямку; 2) переломи від згинання - найпоширен-іший вид переломів. У цьому випадку кістка ламається в поперечному напрям-ку з утворенням кісткового трикутника з боку згинання; 3) переломи від скручування (торсійні, гвинтоподібні, спіральні) виникають у тому випадку, коли один кінець кістки фіксований, а інший підлягає силі, що скручує. Лінія перелому при цьому має вигляд спіралі; 4) відривні переломи утворюються при різкому і сильному скороченні м'язів. При цьому, як правило, відривається кістковий фрагмент у зоні прикріплення сухожилків до кістки.

З урахуванням ступеня ушкодження переломи поділяють на повні і неповні. При повних переломах порушується цілісність кістки по всьому поперечнику, а при неповних цілісність кістки порушується частково(сюди відносять тріщини (fissura) та піднадкісничні переломи, або переломи за типом "зеленої гілки", які в основному трапляються у дітей).

За відношенням площини перелому до осі кістки розрізняють такі види переломів: 1) поперечні — лінія перелому перпендикулярна до осі кістки; 2) поздовжні - лінія перелому іде паралельно до осі кістки; 3) косі - лінія перелому розташована в косому напрямку відносно осі кістки; 4) гвинто-подібні, або спіральні — лінія перелому має вигляд спіралі, що йде по кістці. В залежності від кількості переломів і числа кісток, що зазнали пошкод-ження, розрізняють поодинокі і множинні переломи. При поєднанні перело-му і пошкодження кістковими відламками сусідніх органів переломи ділять на ускладнені і неускладнені. При збереженні цілісності шкіри переломи назива-ють закритими, а при її пошкодженні кістковими відламками — відкритими.

Як правило, при переломах спостерігається зміщення кіст-кових відламків. Якщо зміщен-ня пройшло внаслідок механіч-ного фактору, що викликав пе-релом, то воно називається первинним. Опісля зміщення може збільшуватись за рахунок тяги м'язів або опори на пошко-джену кінцівку — таке зміщен-ня називається вторинним.

Відомо декілька видів змі-щення кісткових відламків (рис. 94).Бокове зміщення — осі кісткових відламків відстоять одна від одної по ширині.

Зміщення по довжині - кісткові відламки заходять один за інший і зміщуються по довжині, чим викликається вкорочення кінцівки.

Зміщення під кутом - осі кісткових відламків розташовуються під кутом одна до одної.

Ротаційне зміщення - периферичний кістковий відламок зміщується внаслідок повороту навколо осі.

Клінічні ознаки. Розрізняють абсолютні (характерні тільки для пере-ломів) і відносні (можуть спостерігатися і при інших травмах) ознаки пере-ломів. Абсолютні ознаки: 1) деформація кінцівки в зоні перелому; 2) крепі-тація кісткових відламків при терті один з