При категоричній відмові хворого від операції йому необхідно ввести товстий зонд у шлунок і проводити постійне відсмоктування вмісту за допо-могою шприца Жане або вакуумної системи. Загалом, догляд і спостережен-ня за хворими з проривною виразкою в передопераційний і післяоперацій-ний період здійснюється, як при перитоніті. Хворому проводять постійне відсмоктування шлункового вмісту, внутрішньовенне вливання рідин, препа-ратів крові, введення антибіотиків. Давати пити і годувати хворого розпочи-нають з 2-4 дня після операції, з відновленням перистальтики кишечника. Якщо хворий поступає у перші години захворювання і операція викона-на своєчасно і правильно, післяопераційний період звичайно проходить нор-мально, без ускладнень, і закінчується одужанням хворого.

Догляд за хворими з шлунково-кишковою кровотечею. Хворі з шлунково-кишковими кровотечами потребують невідкладної допомоги і по-винні бути госпіталізовані у хірургічне відділення, незалежно від ступеня кровотечі і причини, що її викликала. Транспортувати хворого необхідно в лежачому положенні, на живіт треба покласти холод (міхур з льодом або холодною водою, попередньо обгорнувши його рушником чи пеленкою). Поряд із цим, необхідно ввести внутрішньовенне 10 мл 10% розчину хлори-ду кальцію, а внутрішньом'язово - 2 мл розчину вікасолу, адроксону та ін. При наявності геморагічного шоку проводять реанімаційні заходи (див. розділ "Тактика медичної сестри при кровотечах").

Якщо кровотеча виникла у стаціонарі, медична сестра зобов'язана тер-міново сповістити лікаря. При цьому вона повинна постійно знаходитися біля хворого, уважно спостерігати за його станом, показниками пульсу, арте-ріального тиску; викликати лаборанта для проведення аналізу крові (ерит-роцити, гемоглобін, гематокрит); налагодити систему для внутрішньовенно-го вливання. За призначенням лікаря вона проводить інфузійну терапію і виконує необхідні маніпуляції.

Якщо стан хворого покращився і немає ознак продовження кровотечі, хворому здійснюють консервативне лікування і спостереження. При наяв-ності ознак кровотечі, що триває, і погіршенні стану хворого проводять екст-рене хірургічне втручання. Після операції на шлунку у хворих можуть ви-никати скарги на біль в епігастрії, відрижку, гикавку і ін. внаслідок атонії (парезу) або непрохідності анастомозів шлунка. При перших ознаках зас-тою необхідно за участю лікаря ввести зонд у шлунок і відсмоктати його вміст шприцом Жане або залишити зонд для постійного пасивного виділен-ня шлункового вмісту. Медсестра повинна слідкувати за станом зонда, виді-леннями з нього. Одночасно за призначенням слід ввести засоби, що тонізу-ють мускулатуру шлунка (60-70 мл 10% розчину хлориду натрію; Імл 0,05% розчину прозерину; 10-20 ОД пітуїтрину). Моторно-евакуаторна функція оперованого шлунка, як правило, відновлюється на 3-4 добу. Особливою небезпекою є недостатність швів, накладених на шлунок, або створеного анастомозу, що може спричинити розвиток перитоніту. Медична сестра по-винна слідкувати за станом дренажів черевної порожнини, контролювати виділення із них. Поява в дренажних трубках крові або шлункового вмісту є ознакою кровотечі або недостатності швів шлунково-кишкового анасто-мозу. При нормальному перебізі післяопераційного періоду дренажні труб-ки видаляють, на 3-4 добу. Годування розпочинають тільки з дозволу хірур-га, який оперував хворого. Поряд із цим, у хворих проводять заходи для корекції гомеостазу. Гемотрансфузійну терапію проводять за показаннями. Цільну донорську кров переливають лише у тих випадках, коли неможливо отримати її компоненти (еритроцитарну масу, плазму та ін.). Переливати еритроцитарну масу слід із свіжозамороженою плазмою у співвідношенні 1:3.

Після виписування хворих із стаціонару для подальшої реабілітації їх направляють на санаторно-курортне лікування (Моршин, Поляна Квасова, Миргород і ін.) і ставлять на диспансерний облік.

Схема ведення післяопераційного періоду у хворих, після операцій на шлунку:

1. Положення хворого: а) 1-2 год після операції — горизонтальне; б) через 3-4 год після операції - напівсидяче.

2. Вставання хворого: а) з першого дня активна гімнастика, в тому числі дихальна; б) з третього дня - сидіти і вставати з ліжка; в) 4-5день -ходити.

3. Знімання швів: а) 7-й день - знімання швів "через один"; б) 8-й день - знімання решти швів.

4. Догляд за шлунково-кишковим трактом: туалет порожнини рота, масаж підщелепних та білявушних слинних залоз, введення назо-гастраль-ного зонда, декомпресія кукси шлунка, промивання шлунка 1% розчином бікарбонату натрію або 1:10000 розчином марганцевокислого калію, вве-дення 200 см3 кисню.

5. Дієта: 1-й день: полоскання порожнини рота кип'яченою або міне-ральною водою; 2-й день: ковтками через 15-20 хв - несолодкий чай, відвар тмину, шипшини; 3-й день: при появі перистальтики — лужні мінеральні води, суміш Спасокукоцького, солодкий чай; 4-й день: сирі яйця, шоколад, лужні мінеральні води, чай; 5-й день: сирі яйця, лужні мінеральні води, кефір, нежирний бульйон, солодкий чай; 6-7 день: сирі яйця, фруктові соки, компот, перетертий суп, манна каша, кефір, сметана, білі сухарі; 8-9 день: сирі яйця, фруктові соки, перетертий суп, йогурт, кефір, компот, сметана, манна каша, парові котлети, картопляне пюре, білі сухарі; 10-й день: стіл 1а; 11-й день: стіл 16; 12-й день: стіл 1; 13-14 день: стіл 15.

Догляд за хворими з апендицитом. У більшості випадків хворі на гострий апендицит своєчасно звертаються за медичною допомогою і не по-требують особливої передопераційної підготовки. У випадку пізнього звер-тання за допомогою, наявності гострого апендициту, ускладненого перитоні-том, хворого готують до операції як при перитоніті. Після апендектомії при неускладненому гострому апендициті післяопераційний період перебігає, як правило, без ускладнень. Для зменшення болю хворим впродовж 1-2 днів призначають знеболювальні, інколи - наркотики. Якщо немає ускладнень,