пухлини з’являються чорного кольору елементи, що нагадують вузлики (метастази вогнища).
Всі форми меланоми дають метастази в регіонарні лімфатичні вузли, в шкіру, а також в внутрішні органи.
Гістологія. Злоякісна меланома характеризується різко вираженим поліморфізмом, отопією клітинних елементі, які можуть нагадувати епітеліальні клітини або мають витягнуту форму, переплітються, створюючи гістологічну картину. Схожу до такої як при саркомі.
Диференціальний діагноз. Злоякісну меланому слід диференціювати від пігментної базаліми, себорейого кератоза, піогенної гранульоми, атіофібріоми, гістіоцитоми.
Атіофібріома і гістіоцитома клінічно вдрізняється від меланоми дуже повільним (роками) розвитком. Утворення мають округлу форму, рідко виступають над поверхнею шкіри, ніби впаяні в неї. Крім того, при ??? атіофібріома змінюється насиченість кольору пухлини – вона блідне. Чого не спостерігаєтся при меланомі.
Піогенна гранульома клінічно відрізняється від злоякісної меланоми тим. що розміщується на ніжці, має насичено-червоний колір або ціапотичне забарвлення, але не чорне, як при меланомі, легко кровить.
При підозрі на меланому хворий повинен бути направлений до онколога. Будь-які діагностичні маніпуляції (біопсія, екскоріація або пункція для цитологічного дослідженя) неприпустимі.
Ліквання проводять в онкологічному закладі. Використовують широке висічення вогнища враження з захопленням здорової шкіри на 5см, екстирпацю лімфатичних вузлів, рентгенотхіміотерапію.