P ААВВ х аавв

Гамети АВ ав

F1 АаВв

Гетерозигота за однією ознакою особина утворює два типи гамет і дає розщеплення у співвідношенні 1:1.

Гетерозиготна за двома ознаками особина утворює

Р АаВв х аавв АаВВ х аавв

Гамети АВ,Ав ав АВ,аВ ав

F1 Аа,Вв,Аавв,аавв,аавв.

Чотири типи гамет і дає розщеплення у співвідношенні 1:1:1:1

Р АаВв х аавв

Гамети АВ,АВ,ав,ав ав

F1 Аа,Вв, Аавв,ааВв,аавв.

3.4 Закон ,,чистоти гамет”.

Поява серед гібридів другого покоління особин з рецесивним станом ознак дозволила Менделю зробити висновок про те, що ,,задатки”, які визначають рецесивний стан ознаки , в гетерозиготному організмі не зникають , а лише пригнічуються. Оскільки передавання станів ознаки до потомків здійснюється через гамети , то була гіпотеза частоти гамет. Пізніше ця гіпотеза отримала цитологічне обґрунтування. Ми знаємо , що у соматичних клітинах диплоїдний набір хромосом. В однакових місцях (локусах) гомологічних хромосом містяться алелі гена. Якщо це гетерозиготна особина , то в одній із гомологічних хромосом розташований домінантний алель у другій – рецесивний. При утворені статевих клітин відбувається мейоз і в кожну з гамет потрапляє гаплоїдний набір хромосом. У ньому, як відомо, всі хромосоми непарні , і природно, в гаметі може бути або домінантний, або рецесивний алель. Гамети залишаються ,,чистими” лише з якимось одним алелем, носієм одного із альтернативних станів ознаки.

Висновок

Основні генетичні поняття

Генетика (від грец. Генезіс – походження) – наука про спадковість і мінливість живих організмів і методи керування ними. В її основу покладені закономірності спадковості, виявлені Г.Менделем при схрещуванні різних сортів гороху (1901-1903). Народження генетики відносять до 1900 р. ,коли Х.де Фріз , К.Коренс і Є.Чермак повторно відкрили закон Г.Менделя. залежно від об’єкта дослідження виділяють генетику рослин, тварин , мікроорганізмів , людини і т.д. , а від методів – біохімічну генетику й ін. Термін ,,генетика” запропонував англійський генетики В.Бетсон (1905).

Ген – дискретна одиниця спадковості .за допомогою якої відбувається запис , зберігання та передача генетичної інформації в ряді поколінь, певна ділянка молекули ДНК у вищих організмів і РНК вірусів фагів – розташована у певному локусі (ділянці) дані хромосоми (в еукаріот) або генетичному матеріалі (у прокаріот).

Алель – один з можливих станів гена , наприклад , домінантний або рецесивний.

Домінування – явище , при якому один з алелів у гетерозиготі (домінантний алель) подавлює (пригнічує) дію іншого алеля (рецесивний алель).

Рецесивність – форма фенотипного вияву гена. Як правило , рецесивний алель гена виявляється лише за відсутності домінантного.

Генотип – сукупність усіх генів клітини , локалізованих в ядрі (хромосомах) або у різних реплікуючих структурах цитоплазми (пластидах, мітохондріях , плазмідах). Генотип це спадкова основа організму єдина система взаємодіючих генів , тому вияв кожного гена залежить від його генотипного середовища. Генотип – носій генетичної інформації , контролює формування всіх ознак організму , тобто його фенотипу.

Фенотип – сукупність властивостей і ознак організму , що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища. Фенотип ні коли не відображає генотип цілком , а лише ту його частину , яка реалізується в даних умовах онтогенезу. В процесі розвитку організму фенотип змінюється.

Спадковість – здатність живих організмів передавати особинам наступного покоління морфоанатомічні , фізіологічні , біохімічні особливості своєї організації , а також характерні риси становлення цих особливостей у процесі онтогенезу.

Мінливість – властивість організму змінювати свою морфофізіологічну організацію , що зумовлює різноманітність індивідів , популяцій , рос , а також набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку.

Список використаної літератури