Реферат на тему:
Реферат на тему:
Ішемічна хвороба серця.
Визначення. Ішемічна хвороба серця (ІХС) – ураження міокарда, яке зумовлене розладами коронарного кровообігу і виникає внаслідок порушення рівноваги між доставкою і метаболічною потребою серцевого м’язу в кисні.
Клінічна класифікація ІХС (Рекомендації робочої групи Українського Товариства Кардіологів, 1999 р.).
1. Раптова коронарна смерть
(МКХ-Х-І46.1)
1.1. Раптова клінічна коронарна смерть з успішною реанімацією
1.2. Раптова коронарна смерть (летальний ви-падок)
2. Стенокардія
(МКХ-Х – І20.0)
2.1.1. Стабільна стенокардія напруги (із зазна-ченням функціональних класів (ФК), для ІІІ і IV ФК можливе приєднання стенокардії спокою, яка, за суттю, є стенокардією малих напруг – І20.8).
2.1.2. Стабільна стенокардія напруги при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром X). – І20.8.
2.2. Вазоспастична стенокардія (ангіоспатична, спонтанна, варіантна, Принцметала).
(МКХ-Х –І20.1)
2.3 Нестабільна стенокардія
(МКХ-Х – І20.0)
2.3.1. Стенокардія, що виникла вперше до 28 діб (напади стенокардії, що виникли вперше, з транзиторними змінами на ЕКГ - спокою).
2.3.2. Прогресуюча стенокардія (поява стено-кардії спокою або нічних нападів у хворого із сте-нокардією напруги, зміна ФК стенокардії, прогре-суюче зниження толерантності до фізичного наван-таження, транзиторні зміни на ЕКГ - спокою).
2.3.3. Рання постінфарктна стенокардія (з 3 до 28 діб).
3. Гострий інфаркт міокарда
Діагноз виставляють із зазначенням дати ви-никнення (до 28 діб), локалізації (передня стінка, передньоверхівковий, передньобоковий, передньо-септальний, діафрагмальний, нижньобоковий, нижньозадній, нижньобазальний, верхівковобоковий, базальнолатеральний, верхньобоковий, боковий, задній, задньобазальний, задньобоковий, задньосептальний, септальний, правого шлуночка), рецидивуючий (від 3 до 28 діб), первинний, повторний (вказувати розміри і локалізацію не обов'язково, якщо виникають труднощі в ЕКГ- діагностиці)
(МКХ-Х - І21.)
3.1. Гострий інфаркт міокарда з наявністю зуб-ця Q (трансмуральний, великовогнищевий) (МКХ-Х - І21.0-І21.3)
3.2. Гострий інфаркт міокарда без зубця Q (дрібновогнищевий).
3.3. Гострий субендокардіальний інфаркт міокарда.
(МКХ-Х - І21.4).
3.4. Гострий інфаркт міокарда (невизначений) (МКХ-Х - І21.9).
3.5. Рецидивуючий інфаркт міокарда (від 3 до 28 діб).
3.6. Повторний інфаркт міокарда (після 28 діб) (МКХ-Х- І22).
3.7. Гостра коронарна недостатність. Діагноз проміжний - елевація або депресія сегмента ST, що відображає гостру ішемію до розвитку ознак некрозу міокарда або раптової коронарної смерті
(МКХ-Х - І24.8).
Деякі ускладнення гострого інфаркту міокарда вказуються за часом їх виникнення
(МКХ-Х - І20.3):
- гостра серцева недостатність (класи за Kilip I-IV);
- порушення серцевого ритму та провідності;
- розрив серця зовнішній (з гемоперикардитом МКХ-Х - І23.0, без гемоперикардиту МКХ-Х - І23.3) і внутрішній (дефект міжпередсердної перетинки МКХ-Х - І23.1, дефект міжшлуночкової перетинки МКХ-Х - І23.2, розрив сухожильної хорди МКХ-Х - І23.4, розрив папілярного м'язу МКХ-Х - І23.5)
- тромбоемболії різної локалізації;
- тромбоутворення в порожнинах серця (МКХ-Х - І23.6);
- гостра аневризма серця;
- синдром Дресслера (МКХ-Х -І24.1);
- постінфарктна стенокардія (від 72 годин після розвитку ІМ до 28 діб).
4. Кардіосклероз
4.1. Вогнищевий кардіосклероз (МКХ-Х - І25.2)
4.1.1. Постінфарктний кардіосклероз із зазна-ченням форми та стадії серцевої недостатності, ха-рактеру порушення ритму і провідності, кількості пе-ренесених інфарктів, їх локалізації та часу виник-нення).
Аневризма серця хронічна (МКХ-Х - 125.2).
4.1.2. Вогнищевий кардіосклероз, без вказівки на перенесений ІМ.
4.2. Дифузний кардіосклероз (із вказівкою на стадію серцевої недостатності, порушення ритму і провідності)
(МКХ-Х - 125.0)
5. Безбольова форма ІХС.
Діагноз базується на підставі виявлення ознак ішемії міокарда за допомогою тесту з фізичним на-вантаженням, Холтерівського моніторування ЕКГ з веріфікацією за даними коронарографії, сцинтиграфії міокарда Т1, стрес- ЕхоКГ
(МКХ-Х - 125.6).
Приклад формулювання діагнозу.
1. ІХС. Стабільна стенокардія напруги, II ФК. Атеросклероз ПМША та ПКА (коронарографія 10.03.99). СН 0 ст.
2. ІХС. Стабільна стенокардія напруги, IV ФК та спокою. Постінфарктний кардіосклероз (Q - ІМ пе-редньої стінки ЛШ, 23.05.99). Хронічна аневризма ЛШ. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. СН ІІБ ст.
3. ІХС. Нестабільна стенокардія (прогресуюча). Постінфарктний кардіосклероз (дрібновогнищевий ІМ задньобокової стінки ЛШ, 02.06.98). Аортокоро-нарне шунтування (2 шунта, 12.02.98). СН І ст.
4. ІХС. Безбольова форма. Атеросклероз ПМША (коронарографія 10.03.99). Шлуночкова екстрасис-толічна аритмія (Лаун-1). СН 0 ст.
5. ІХС. Гострий трансмуральний інфаркт міокар-да передньоверхівкової ділянки ЛШ (05.07.99) Гост-ра аневризма серця (?). Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса (05. 07. 99). Гостра лівошлуночкова недо-статність III класу за Кilliр (05. 07. 99). СН 1 ст.
6. ІХС. Гострий повторний дрібновогнищевий інфаркт міокарда діафрагмальної ділянки ЛШ (13.02.99). Постінфарктний кардіосклероз (великовогнищевий ІМ передньої стінки ЛШ, 23.03.97). Пароксизмальна фор-ма фібриляції передсердь. СН II А ст.
7. ІХС. Гострий великовогнищевий інфаркт міо-карда задньобазальної та діафрагмальної ділянок ЛШ (18.05.99). Гостра А-В блокада II ст. (18.05.99). Синдром Дресслера (30.05. 99). Рецидивуючий ІМ (05.06.99) в зоні ураження. А-В блокада III ст. (06.06.99). Зупинка кровообігу (06.06.99). Тимчасо-ва ЕКС (06.06.99 - 09.06.99). СН ІІ А ст.
8. ІХС. Гострий великовогнищевий інфаркт міокар-да передньобокової ділянки ЛШ (11.01.99). Первинна транслюмінальна ангіопластика ПМША: прохідність ТІМІ-3 (11.01.99). СН І ст.
Етіологія. Фактори ризику серцево-судинних недуг – модифіковані:
Куріння
Дисліпідемія
Підвищений артеріальний тиск
Цукровий діабет
Ожиріння
Дієтичні чинники
Тромбогенні чинники
Недостатня фізична активність
Зловживання алкоголем
немодифіковані:
Наявність ІХС
Обтяжена спадковість
Вік
Стать
Раптова коронарна смерть.
Визначення. Визначається як смерть в присутності свідків, яка настала блискавично, або в межах 6 годин від початку серцевого нападу, коли реанімаційні заходи не проводилися, або були безуспішними, при відсутності лабораторних (ензимологічних) і/або ЕКГ ознак ІМ. В інших випадках вона повинна розцінюватися як смерть від ІМ. Підвищений ризик раптової смерті при:
наявності частих шлуночкових екстрасистол (більше 10 за год);
наявності ранніх шлуночкових екстрасистол;
“німій” ішемії міокарду;
пордовженні інтервалу Q-T (більше як 0,52 с);
появі пізніх шлуночкових потенціалів (низькоамплітудні фрагментарні коливання які “йдуть” за QRS);
У хворих без ознак ІХС:
Пролапс мітрального клапану;
Кардіоміопатії (особливо гіпертрофічна);