Реферат на тему:

Ішемічна хвороба серця.

Визначення. Ішемічна хвороба серця (ІХС) – ураження міокарда, яке зумовлене розладами коронарного кровообігу і виникає внаслідок порушення рівноваги між доставкою і метаболічною потребою серцевого м’язу в кисні.

Клінічна класифікація ІХС (Рекомендації робочої групи Українського Товариства Кардіологів, 1999 р.).

1. Раптова коронарна смерть

(МКХ-Х-І46.1)

1.1. Раптова клінічна коронарна смерть з успішною реанімацією

1.2. Раптова коронарна смерть (летальний ви-падок)

2. Стенокардія

(МКХ-Х – І20.0)

2.1.1. Стабільна стенокардія напруги (із зазна-ченням функціональних класів (ФК), для ІІІ і IV ФК можливе приєднання стенокардії спокою, яка, за суттю, є стенокардією малих напруг – І20.8).

2.1.2. Стабільна стенокардія напруги при ангіографічно інтактних судинах (коронарний синдром X). – І20.8.

2.2. Вазоспастична стенокардія (ангіоспатична, спонтанна, варіантна, Принцметала).

(МКХ-Х –І20.1)

2.3 Нестабільна стенокардія

(МКХ-Х – І20.0)

2.3.1. Стенокардія, що виникла вперше до 28 діб (напади стенокардії, що виникли вперше, з транзиторними змінами на ЕКГ - спокою).

2.3.2. Прогресуюча стенокардія (поява стено-кардії спокою або нічних нападів у хворого із сте-нокардією напруги, зміна ФК стенокардії, прогре-суюче зниження толерантності до фізичного наван-таження, транзиторні зміни на ЕКГ - спокою).

2.3.3. Рання постінфарктна стенокардія (з 3 до 28 діб).

3. Гострий інфаркт міокарда

Діагноз виставляють із зазначенням дати ви-никнення (до 28 діб), локалізації (передня стінка, передньоверхівковий, передньобоковий, передньо-септальний, діафрагмальний, нижньобоковий, нижньозадній, нижньобазальний, верхівковобоковий, базальнолатеральний, верхньобоковий, боковий, задній, задньобазальний, задньобоковий, задньосептальний, септальний, правого шлуночка), рецидивуючий (від 3 до 28 діб), первинний, повторний (вказувати розміри і локалізацію не обов'язково, якщо виникають труднощі в ЕКГ- діагностиці)

(МКХ-Х - І21.)

3.1. Гострий інфаркт міокарда з наявністю зуб-ця Q (трансмуральний, великовогнищевий) (МКХ-Х - І21.0-І21.3)

3.2. Гострий інфаркт міокарда без зубця Q (дрібновогнищевий).

3.3. Гострий субендокардіальний інфаркт міокарда.

(МКХ-Х - І21.4).

3.4. Гострий інфаркт міокарда (невизначений) (МКХ-Х - І21.9).

3.5. Рецидивуючий інфаркт міокарда (від 3 до 28 діб).

3.6. Повторний інфаркт міокарда (після 28 діб) (МКХ-Х- І22).

3.7. Гостра коронарна недостатність. Діагноз проміжний - елевація або депресія сегмента ST, що відображає гостру ішемію до розвитку ознак некрозу міокарда або раптової коронарної смерті

(МКХ-Х - І24.8).

Деякі ускладнення гострого інфаркту міокарда вказуються за часом їх виникнення

(МКХ-Х - І20.3):

- гостра серцева недостатність (класи за Kilip I-IV);

- порушення серцевого ритму та провідності;

- розрив серця зовнішній (з гемоперикардитом МКХ-Х - І23.0, без гемоперикардиту МКХ-Х - І23.3) і внутрішній (дефект міжпередсердної перетинки МКХ-Х - І23.1, дефект міжшлуночкової перетинки МКХ-Х - І23.2, розрив сухожильної хорди МКХ-Х - І23.4, розрив папілярного м'язу МКХ-Х - І23.5)

- тромбоемболії різної локалізації;

- тромбоутворення в порожнинах серця (МКХ-Х - І23.6);

- гостра аневризма серця;

- синдром Дресслера (МКХ-Х -І24.1);

- постінфарктна стенокардія (від 72 годин після розвитку ІМ до 28 діб).

4. Кардіосклероз

4.1. Вогнищевий кардіосклероз (МКХ-Х - І25.2)

4.1.1. Постінфарктний кардіосклероз із зазна-ченням форми та стадії серцевої недостатності, ха-рактеру порушення ритму і провідності, кількості пе-ренесених інфарктів, їх локалізації та часу виник-нення).

Аневризма серця хронічна (МКХ-Х - 125.2).

4.1.2. Вогнищевий кардіосклероз, без вказівки на перенесений ІМ.

4.2. Дифузний кардіосклероз (із вказівкою на стадію серцевої недостатності, порушення ритму і провідності)

(МКХ-Х - 125.0)

5. Безбольова форма ІХС.

Діагноз базується на підставі виявлення ознак ішемії міокарда за допомогою тесту з фізичним на-вантаженням, Холтерівського моніторування ЕКГ з веріфікацією за даними коронарографії, сцинтиграфії міокарда Т1, стрес- ЕхоКГ

(МКХ-Х - 125.6).

Приклад формулювання діагнозу.

1. ІХС. Стабільна стенокардія напруги, II ФК. Атеросклероз ПМША та ПКА (коронарографія 10.03.99). СН 0 ст.

2. ІХС. Стабільна стенокардія напруги, IV ФК та спокою. Постінфарктний кардіосклероз (Q - ІМ пе-редньої стінки ЛШ, 23.05.99). Хронічна аневризма ЛШ. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. СН ІІБ ст.

3. ІХС. Нестабільна стенокардія (прогресуюча). Постінфарктний кардіосклероз (дрібновогнищевий ІМ задньобокової стінки ЛШ, 02.06.98). Аортокоро-нарне шунтування (2 шунта, 12.02.98). СН І ст.

4. ІХС. Безбольова форма. Атеросклероз ПМША (коронарографія 10.03.99). Шлуночкова екстрасис-толічна аритмія (Лаун-1). СН 0 ст.

5. ІХС. Гострий трансмуральний інфаркт міокар-да передньоверхівкової ділянки ЛШ (05.07.99) Гост-ра аневризма серця (?). Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса (05. 07. 99). Гостра лівошлуночкова недо-статність III класу за Кilliр (05. 07. 99). СН 1 ст.

6. ІХС. Гострий повторний дрібновогнищевий інфаркт міокарда діафрагмальної ділянки ЛШ (13.02.99). Постінфарктний кардіосклероз (великовогнищевий ІМ передньої стінки ЛШ, 23.03.97). Пароксизмальна фор-ма фібриляції передсердь. СН II А ст.

7. ІХС. Гострий великовогнищевий інфаркт міо-карда задньобазальної та діафрагмальної ділянок ЛШ (18.05.99). Гостра А-В блокада II ст. (18.05.99). Синдром Дресслера (30.05. 99). Рецидивуючий ІМ (05.06.99) в зоні ураження. А-В блокада III ст. (06.06.99). Зупинка кровообігу (06.06.99). Тимчасо-ва ЕКС (06.06.99 - 09.06.99). СН ІІ А ст.

8. ІХС. Гострий великовогнищевий інфаркт міокар-да передньобокової ділянки ЛШ (11.01.99). Первинна транслюмінальна ангіопластика ПМША: прохідність ТІМІ-3 (11.01.99). СН І ст.

Етіологія. Фактори ризику серцево-судинних недуг – модифіковані:

немодифіковані:

Раптова коронарна смерть.

Визначення. Визначається як смерть в присутності свідків, яка настала блискавично, або в межах 6 годин від початку серцевого нападу, коли реанімаційні заходи не проводилися, або були безуспішними, при відсутності лабораторних (ензимологічних) і/або ЕКГ ознак ІМ. В інших випадках вона повинна розцінюватися як смерть від ІМ. Підвищений ризик раптової смерті при:

У хворих без ознак ІХС: