не-має. У деяких хворих він буває, але без мокротиння. Остаточ-ний діагноз встановлюють за допомогою аналізу крові; за відсутності в сироватці крові а]-антитрипсину діагностують первинну емфізему легень.
Лікування. Лікують захворювання (бронхіт, бронхіальну астму тощо), що сприяло розвитку емфіземи легень. При за-пальних процесах у бронхах або легенях застосовують анти-бактеріальні препарати, при порушеннях бронхіальної прохідності — бронхолітики. Певне значення має застосуван-ня відхаркувальних засобів.
За наявності легенево-серцевої недостатності призначають відповідне лікування (сечогінні засоби, периферичні вазоди-лататори, препарати, які знижують тиск у легеневій артерії, — еуфілін, ніфедипін). Рекомендується дихальна гімнастика, що дозволяє відновити найефективніший тип дихання — діаф-рагмовий. Дихальна гімнастика збільшує амплітуду дихання за рахунок поглиблення видиху і зменшення залишкового об'єму легень.
При вираженій дихальній недостатності застосовують до-поміжну штучну вентиляцію легень за допомогою респіраторів.
Профілактика захворювання передбачає своєчасну діагностику та лікування хронічних захворювань бронхів та легень, санацію носової частини глотки, загартовування.