До макроелемент в в дносять натр й, кал й,! хлор, кальц й, фосфор, зал зо, с рку, а до м кроелемент в - кобальт, йод,:| м дь, фтор, бром та н.
1.7.5. В ТАМ НИ В там ни потр бн для регулювання обм ну речовин, адже б льш сть з них входить до складу фермент в. Вони впливають на генетичний апарат. В домо понад ЗО в там н в, перший з яких (в там н Bj) був в дкритий ще в 1881 роц . Життя без в там н в неможливе, тому вони повинн пост йної надходити в орган зм з кормом. При їх нестач настає г пов там ноз або ав там ноз. Ус в там ни под ляються на дв групи: розчинн в жирах розчинн у вод . До жиророзчинних в там н в належать: ретинол (в там н А)
- знаходиться в продуктах тваринного походження, особливо в риб'ячому жир . У рослинних кормах є пров там н - каротин. В там н А бере участь в обм н речовин, п дтримує нормальний стан еп тел ю, потр бний для утворення зорового п гменту - родопсину. Кальциферол (в там н D) - регулює обм н кальц ю фосфору. За його нестач розвивається рах т (молодняк) та остеомаляц я (доросл тварини). В там н D знаходиться у тваринних кормах. У рослинах м ститься! пров там н ергостерин, з якого п д впливом ультраф олетових промен в утворюється кальциферол.
Токоферол (в там н Е) ф лох нон (в там н К) м стяться в рослинних кормах. В там н Е впливає на статев функц ї, тому його називають! в там ном розмноження, а в там н К бере участь у зс данн кров . 1
Водорозчинн в там ни - це в там ни групи В (т ам н - В j, рибофлав н
- В2, н котинам д - В$ або РР, п ридоксин - В^, ц анокобалам н- В^), а також в там н С - аскорб нова кислота. Б льш сть з цих в там н в входить до складу окисно-в дновних фермент в, а в там н В^ бере участь у крово- творенн . Майже вс водорозчинн в там ни м стяться в зелених кормах, оболонц зерен злакових, горос , др жджах, хвої, печ нц , молоц . У передшлунках жуйних їх синтезує м крофлора. Тому за правильної год вл тварин орган зм повн стю забезпечується водорозчинними в там нами.
1.7.6. ОБМ Н ЕНЕРГ Ї. ТЕПЛОРЕГУЛЯЦ Я
У результат дисим ляц ї потенц йна енерг я поживних речовин витрачається на процеси асим ляц ї, механ чну роботу, а також перетворюється у теплову. В домо, що 1 г жиру при окисленн дає 38,9 кДж (9,3 ккал), вуглевод в б лк в - по 17,6 кДж (4,1 ккал). Величину енерг ї, що вид ляється з орган зму, визначають методами прямої непрямої | калориметр ї. .
Тварини є тепло- холоднокровн . У ссавц в птах в температура т ла | не зм нюється залежно в д температури середовища. Вона пост йна, тому вони - теплокровн . Плазуни, земноводн , комахи - холоднокровн . У кор в температура т ла 37,5...39,5°С, у коней - 37,5...38,5, у свиней - 38,0...40,0, у | собак - 37,5...39,0, у курей - 40,0...42,0°С .Температуру вим рюють у прям й кишц . В дносно стала температура т ла тварин п дтримується процесами теплопродукц ї теплов ддач . Важлива роль в утворенн тепла належить м'язам еч нц , а в його в ддач - шк рному покриву.
П д впливом умов зовн шнього середовища механ зм теплорегуляц ї може зм нюватися. Це особливо стосується молодняку тварин, який привчають до холоду чи тепла. Загартовування пол пшує апетит, переб г обм нних процес в, а отже - сприяє зростанню продуктивност та зм цненню здоров'я тварин.