Депресії: розповсюдженість.

Ш За даними ВОЗ частота депресій, відповідно до критеріїв МКХ-10, серед жителів Землі становить 3-4%, це означає, що від 120 до 160 мільйонів людей страждає на депресивні розлади та потребує лікування.

Ш За даними ВОЗ до 2020 року психічні захворювання будуть серед головних причин інвалідизації населення планети, а уніполярна депресія буде займати друге місце після ішемічної хвороби серця, серед 10 основних захворювань, що призводять до інвалідності.

Ш Життєвий ризик, тобто шанс хоча б раз у житті захворіти депресивними розладами, які будуть потребувати лікування, складає:

5-15% учоловіків;

8-24% ужінок.

Ш 46% хворі з депресіями лікуються у лікарів загальної практики, 46% — амбулаторне у психіатрів і тільки 11 % потрапляють у психіатричні клініки. Це змушує ВОЗ визнати важливість проблеми надання медичної допомоги депресивним хворим в межах непсихіатричних служб.

Депресії: етіологія

І. Біологічні теорії:

Ш Нейрохімічні теорії. В основі депресивних розладів може лежати знижена активність біогенних амінів (серотоніна, дофаміна, норадреналіна). Головна роль в походженні депресії належить порушенням обміну серотоніна.

Ш ормональні зрушення. В основі депресивних розладів може лежати гіперактивність системи гіпоталамус-гіпофіз-наднирники. Це призводить до підвищення секреції кортизола та зниження вивільнення тиреостимулю-ючого гормону, гормону росту, фолікулостимулюючого, лютеінезуючого гормонів і тестостерону.

Ш Генетична схильність. Якщо один із батьків страждає на рекурентну депресію, то ймовірність розвитку депресивного розладу у одного з дітей становить 27%. Якщо на рекурентну депресію страждають обоє батьків, ймовірність розвитку захворюванняудітей становить 50%.

Депресії: етіологія

II. Психосоціальні теорії

Ш Психодинамічні теорії;

Ш Когнітивні теорії;

Ш Біхевіоральні теорії.

ДЕПРЕСІЇ В ЗАГАЛЬНОМЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

(Діагностичні критерії МКХ-10)

Основні симптоми:

Ш епресивний настрій (почуття туги, провини, душевного болю, жалю за минулим), що триває майже щоденно протягом більшої частини доби, на протязі, принаймні двох тижнів, не залежить від обставин і більш виражений вранці.

Ш Значне зниження зацікавлення у діяльності, що раніше була приємною для даної особи, або втрата здатності отримувати від неї задоволення.

Ш Зниження енергійності або підвищення психічної та фізичної виснажливості.

епресія діагностуєшся, як що спостерігається щонайменше два із трьох симптомів.

ДЕПРЕСІЇ В ЗАГАЛЬНОМЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ

(Діагностичні критерії МКХ-10)

Додаткові симптоми:

Ш Зниження самооцінки, втрата впевненостіу собі;

Ш Неадекватний та надмірний самоосуд;

Ш Думки про смерть, самогубство або суїцидальна поведінка, що повторюються.

Ш Скарги, що свідчать про погіршення здатності міркувати або концентруватися (поява, раніше невластивої для хворого нерішучості, зволікання при прийнятті рішення, некмітливості).

Ш Зміна рівня психомоторної активності, що виражається в загальмованості або ажитації.

Ш Порушення сну любого типу.

Ш Зміна (підвищення або зниження) апетиту з відповідною зміною маси тіла.

Механізми психологічного захисту

сихічні механізми, які діють на безсвідомому рівні, забезпечують краще пристосування в різноманітних ситуаціях, сприяють усуненню або зменшенню суб’єктивного відчуття тривоги, покращенню самопочуття, відновленню і підвищенню самооцінки, зміні мотивів і підтриманню позитивного, константного відчуття власного “”Я.

Психічні розлади (за МКХ-10),

встановлені у обстежених хворих