Дифтерія

Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, викликане паличкою – аеробом.

Передається дифтерія від хворої дитини до здорової повітряно-капельним шляхом при розмові, кашелі. Потрапивши на слизисту оболонку рота, носа, очей та на пошкоджену шкіру, дифтерійна паличка викликає захворювання.

Протяжність хвороби. Відрізняють дифтерію рота, гортані, носа, очей, зовнішніх статевих органів, вуха, шкіри. На місці “вхідних воріт” інфекції утворюється наліт брудно-білого або попелястого кольору. Ці плівки нальоту тісно зв’язані з підлеглою тканиною. Екзотоксин мікробів, втягується в кров, викликає інтоксикацію організму.

Дифтерія рота – відрізняється трьома формами. Локалізована характеризується утворенням нальотів в межах миндалин, відсутністю вираженої інтоксикації.

м'яке

t=38-39, головна біль, слабість, порушується сон і апетит.

Токсична форма дифтерії протікає тяжко. Температура швидко збільшується до 40, з’являється рвота, біль в горлі, наростає інтоксикація. Отік рота і миндалин, сіро-брудний наліт на миндалинах, запах з рота. На шиї м’ягкий отік підшкірної клітчатки.

Особливо небезпечні при дифтерії ускладнення: нерідко розвивається міокардит, судинна недостача, переферичний параліч, неврози, парез або параліч м’якого піднебіння, запалення легенів.

Лікування і профілактика. При виявленні симптомів дифтерії дитину потрібно терміново госпіталізувати в інфекційну лікарню.

В приміщенні, де знаходиться хворий роблять дизенфікацію. Дифтерійна палочка стійка до взаємодії зовнішніх факторів, тому для беззараження приміщення і речей потрібна спеціальна обробка. Білизну, посуд кип’ятять, м’ягкі іграшки відправляють в дезкамеру, а резинові миють дезрозчином, після обливають кип’ятком.

Карантин 7 днів.