Патогенез. Під впливом травми розриваються судини, які розташовані в глибині м’яких тканин, а слизова оболонка шкіра залишаються непошкоджені.

Кров із пошкоджених судин накопичується в рихлі клітковині, де і утворюється гематома (розміри її різні).

Клінічна картина характеризується появою синьо-багрової пухлини в ділянці статевої губи і відсутністю зовнішньої кровотечі; вхід в піхву розташований ексцентрично. При нагноєнні гематоми появляється температура, а при наростанні кровотечі – анемія. В тяжких випадках кров може заповнити весь черевний простір в області тазу.

Симптоматологія. Навіть невеликі гематоми викликають відчуття давлення в тазі і біль, інколи дуже різку, особливо коли гематома розтягує шкірні покриви зовнішніх статевих органів.

Профілактика зводиться до раціонального ведення пологів.

Розпізнання. Гематома зовнішніх статевих органів і піхви розпізнається по виникненню в цій ділянці синьо-багрової пухлини туго-еластичної консистенції. Пухлина розташована як правило в товщі однієї із статевих губ, випячується і надає статевій щілині вигляд зигзагу. При вагінальнім обстеженні свіжа гематома дає відчуття флюнтуючої пухлини, поширюючої до стінок тазу; в дальшому вона дає при пальпації відчуття хрусту снігу.

Лікування. Невеликі гематоми поступово розсмоктуються і зникають без всякого лікування. Інша справа, коли гематома проводжує збільшуватися або коли порушена цілісність стінки піхви або шкіри промежини. В таких випадках проводиться розріз з метою найти кров оточуючу судину, щоб накласти гемостатичні лігатури і удаляють кровяні згустки, порожнину дренують. При нагноєнні одночасно з дренуванням назначають антибіотики.

Розриви шийки матки.

Етіологія. Розрізняють самовільні і насильницькі розриви шийки матки.

Причинами самовільного розриву шийки матки є: розрихлення шийки матки при перед лежанні плаценти, сполучнотканинні переродження значних частини гладкомґязевих волокон шийки матки, яке може бути наслідком вікових змін або перенесених хронічних запальних процесів шийки матки; великий і гігантський плід; роди при розгинальних вставленнях голівки і при стрімкому періоді вигнання; обезкровлення шийки внаслідок ущемлення її між головкою плода, і кістяним кільцем тазу. В останньому випадку може бути і самовільна кільцева ампутація шийки матки. Причиною насильницького розриву шийки матки є витягнення плоду при недостатньому розкритті вічка або при спазматичному її скороченні як при головному передлежанні, так і при тазовому.

Патогенез самовільному розриву шийки матки часто передують патологічні зміни її тканин. В одних випадках ці зміни мають дегенеративний характер. В інших випадках розрив виникає на ґрунті трофічних розладів при порушенні внаслідок довго ущемлення шийки між головою і стінками родового каналу. Насильницькі можуть бути і без цих причин.

Розриви шийки виникають по боках шийки, частіше зліва.

По глибині розриву виділяють ІІІ ступені.

При І ступені – розрив шийки з одної або обох сторін не довше 2 см, при ІІ ступені – більше 2 см, але не доходить до склепіння, при ІІІ ступені – розрив доходить до склепіння піхви або переходить на неї.

Клінічна картина і симптоматологія. Не глибокі розриви шийки матки до 0,5 см часто протікають безсимптомно. Більш глибокі супроводжуються кровотечею. Кров витікає розовою неперервною струйкою. Кров може проникнути і в прилеглу ділянку клітковини і утворити гематому. При розходженні шийки матки кровотеча може бути незначною або взагалі відсутня навіть при глибокім розриві. Це відбувається внаслідок того, що в размозжених тканинах спавші судини закриті тромбом або розрив відбувся на ділянці де немає великих судинних точок.

Профілактика зводиться до раціональної рододопомоги.

Розпізнати можна на основі кровотечі, яка починається в період вигнання плоду і посилюється після народження плоду або посліду. Диференціювати між атонією матки і розривом шийки: при атонії матка велика і дрябла, з трудом пальпується через черевні покриви; при розриві шийки матка щільна, добре скорочена, дно нижче пупка.

Розпізнають розрив шийки з допомогою вагінальних дзеркал.

Лікування полягає в зашиванні розриву. Шийку захоплюють кульовими щипцями і відтягують у протилежний від розриву бік.

Зашивання починають з верхнього кута рани, причому перший шов повинен лягти вище від розриву. При зашиванні розривів шийки слизову не прошивають.

Ретельне зашивання необхідне для запобігання кровотечі, профілактики інфекцій, а також виворотів шийки матки.

Розрив тіла матки.

Він відноситься до самих тяжких ускладнень вагітності і пологів. Зустрічаються вони в середньому один раз на 1000 пологів.

Етіологія і патогенез. Під час пологів просування плоду по родовому каналі потребує значної м’язової сили, яка розвивається черевним пресом і маткою. Наслідком є розтягнення нижнього тонкостінкового сегменту матки. Це розтягнення може бути надмірним, якщо проходження головки по родовому каналі натикається на значні перепони (при клінічно вузькому тазі).

Не змінена патологічними процесами мускулатура матки при фізіологічних пологах справляється з пере розтягненням. Якщо м’язи патологічно змінені, то це може бути причиною порушення цілісності матки. Існують дві теорії, які пояснюють причину розриву матки: механічна Бандля і функціональна Вербова. Згідно теорії Бандля розрив матки спричиняється невідповідністю розмірів плоду і тазу жінки. Теорія Вербова пояснює виникнення розриву матки неповноцінністю міометрію внаслідок рубцевих запальних, дегенеративних пухлинних процесів. Останнім часом ці теорії об’єднують.

До сприяючих факторів відносять перенесені запальні захворювання матері, особливо після викиднів, наявність на матці рубців після кесарського, перфорація матки, енуклеації фібраматозних вузлів, видалення із кута матки інтерстиціальної части труби три трубній вагітності, “зношеність” мускулатури мати після попередніх затяжних пологів або після великої кількості пологів, проїдання стінки матки ворсинками при руйнуючому міхур ковому заносі, при прирощенні і передлежанні плаценти і ін.

До безпосередньо діючих факторів відносять всі випадки перерозтягення матки. Має значення: клінічно вузький таз (значне звуження тазу, гідроцефалія, великий плід, розгинальні