При різкому відхиленні куприка дозаду крововиливи і запальний процес може виникнути і в крижово-куприковім з’єднанні.

Клінічна картина і симптоматологія.

Виникає біль в ділянці лобкового зчленування ,куприка і крижів (як правило на 2-3-й день після пологів). Біль загострюється при рухах ногами, особливо при розведенні ніг.

Профілактика. Гімнастика, яка проводиться під час вагітності не тільки укріплює м’язи черевного пресу і тазового дна, але й сприяє укріпленню зчленувань. Оперативне родорозрішення повинно проводитися обережно і з дотримань усіх умов і показів до нього.

Розпізнання: Огляд, пальпація лобкового зчленування (набряк, почервоніння, болючість), рентгенологічне обстеження.

Лікування: як правило розходження при правильному догляді (спокій, лід на лобкове зчленування, туге кругове бинтування тазу) проходить через 3-10 тижнів.

В окремих випадках може виникнути “качина походка”.

При наявності гематоми і інфікування може бути нагноєння. В цьому випадку необхідне оперативне втручання.

Профілактично назначають антибіотики, сульфаніламіди ін.

Сечостатеві і кишково статеві нориці.

Їх утворення є одним з важких ускладнень родів. Утворення нориць роблять жінку інвалідом, спричиняють тяжкі фізичні і моральні страждання.

Виникають при неправильному ведені пологів, особливо при вузькому тазі.

Етіологія і патогенез.

При довгому стояні голівки після відходження вод в одній, тій же площині тазу притискаються сечовивідні органи роділлі до внутрішньої поверхні кісток тазу (до лонного зчленування). При певних умовах і пряма кишка може бути защемленою між головкою і внутрішньою поверхнею крижів. Це приводить до обезкровлення защемлених тканин. Довге обезкровлення веде до омертвіння тканин. Для цього достатньої стояння голівки в одній порожнині малого тазу більше 4 годин. Омертвіла ділянка м’яких тканин відпадає на 4-6 день після пологів і на його місці утворюється отвір, із якого виділяються назовні сеча або кал.

Симптоматологія.

Затруднене або не можливе самовільне сечовипускання (виникає при атомії сечового міхура і механічному здавленні сечовипускного канала або шийки сечового міхура);

Набряк шийки матки, стінок піхви, і зовнішніх статевих органів;

Домішок в сечі крові.

Профілактика.

Необхідно вести облік тривалості пологів, особливо після відходження вод. Спостерігати за станом сечового міхура.

Розпізнавання. Діагноз на основі огляду піхви і шийки в дзеркалах методом цистоскопії, а також на основі витікання із вагіни сечі.

Лікування. Як можна швидше звільнити защемлені тканини від тиску. Це потребує негайного закінчення пологів, накладання щипців, перфорація голівки мертвого плоду, кесарський розтин.

Невеликі нориці можуть зажити самостійно. Великі потребують оперативного втручання (через 3-4 місяці після пологів).

Пологовий травматизм плоду.

Родовий акт пов’язаний з небезпечного пошкодження не тільки тканин родового каналу, але й плоду. Сюди відноситься родова пухлина, кефалогематома, вдавлення кісток черепа. Також можливий парез лицевого нерва, пошкодження кісток (переломи ключиці, переломи плеча і бедра), внутрічерепна травма.