РЕФЕРАТ

на тему:

“АНТИБІОТИКИ

ТА ЇХ БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ”

ПЛАН

1. Поняття про антибіотики, їх різновиди

2. Біологічна активність антибіотиків

3. Принципи дії різних антибіотиків

4. Позитивна дія антибіотиків

Список використаної літератури

1. Поняття про антибіотики, їх різновиди

Відомо близько 6000 антибіотиків, що продукуються (виробляються) грибами, стрептоміцетами (50% а/б), бактеріями. Антибіотики - спеціальні продукти життєдіяльності мікроорганізмів і їхньої модифікації, які володіють високою фізіологічною активністю стосовно визначених груп мікроорганізмів (вірусів, бактерій, грибків, водоростей) чи до злоякісних пухлин.

Потрібні в дуже малих концентраціях (мають високу специфічність). Використовуються в медицині, ветеринарії, с/г, харчовій промисловості як консерванти. У медичній практиці використовують близько 100 антибіотиків. Одержують антибіотики шляхом хімічної чи біохімічної трансформації. Виникають резистентні форми мікроорганізмів - потрібні нові а/біот. Г+ - пеніцилін, еритромицин. Г- тетрациклін, стрептоміцин. Можуть бути вузького спектра: бензилпен, повобиоцин; широкого спектра - тетрациклін і ін. Пеніцилін і ценфалоспорин - придушують синтез клітинної стінки. Г- - пептидогликан - 5-10% від маси. Г+ - 50-90% пептидогликана, він утворить багатошарову структуру з поперечними зшивками. Пін діє на Г+ бактерії. Але не діє на Г- . Утруднено синтез пептидогликана. Порушують мембранні функції і інгібує синтез НК. А/биот-ки придушують синтез білка: на рибосомі.

Тетрациклін інгібує багато металлоензім. Не може проходити через мембрану еукаріотичної клітки. Великі витрати на наукові дослідження (розробка а/біот).

2. Біологічна активність антибіотиків

Антибіотики розрізняють по механізму протимікробної дії – бактерицидна і бактеріостатична. Бактерицидна дія проявляється в наслідок:

Порушення синтезу оболонки мікроорганізмів і клітини без оболонок гинуть (пеніциліни, цефаласпорини).

Порушення проникливості мембрани мікробної клітини, тому порушується транспорт в клітину і з неї, тому клітини гинуть (полі міксини, протигрибкові антибіотики).

Бактеріостатична дія: Порушення синтезу білка в середині клітини і тому затримується ріст і розвиток мікроорганізмів. (Тетрацикліни, левоміцетини, макроліти, аміноглікозиди). Аміноглікозиди і левоміцетини на деякі мікроорганізми діють бактерицидно.

Чому при введенні в організм антибіотики проявляють перш за все протимікробну дію (т.б. діють на клітини мікробів). Справа в різниці інтенсивності поділу і життєдіяльності мікроорганізмів і клітин нашого організму. В середині організму мікроби розмножуються швидше, а антибіотики діють на клітини, які швидко розмножуються, тому в цих умовах антибіотики в першу чергу діють на мікроорганізми, а вже потім (при більш тривалій дії) на клітини нашого організму. Небезпека антибіотиків більша у дитячому віці (поділ клітин швидкий), вона знижується із збільшенням віку. Справа в тому, о Ії збільшенням віку інтенсивність обміну і поділу клітин в організмі падає.

Антибіотики діють лише на певні види мікроорганізмів тому їх класифікують по спектру дію.

Вузького спектру дії (бензилпеніциліни, макроліти, полі міксини).

Широкого спекту дії (цефалоспорини, тетрацикліни, левоміцетини, аміноглікозиди).

Але мікроорганізми гинуть не всі і зразу. Спори мікроорганізмів в присутності антибіотиків зберігають життєдіяльність (інтенсивність розмноження знижена, повністю відсутнє ділення і тимчасова зупинка життєдіяльності).

Антибіотики поступово сповільнюють розмноження мікроорганізмів, т.б. в організмі вони поступово вироджуються. Причому цей процес далеко не завжди закінчується повним вимиранням колоній бактерій. Справа в тому, що вони мінливі і швидко присовуються до змінених умов. В зв’язку з цим в присутності антибіотиків мікроби здатні давати потомство із покоління в покоління мікроорганізмів, і дуже швидко всі мікроби можуть стати не чутливими до препарату, особливо коли не дотримуватись принципів хіміотерапії.

Як правило, в організмі людини для проявлення протимікробної дії антибіотика потрібна постійна безперервна дія на протязі декількох діб. Тривала дія на організм людини може привести до пригнічення росту клітин організму, які швидко діляться. Такими є клітини крові червоний кістковий мозок. Інтенсивність їх поділу менша, ніж у мікробів, тому, Щоб антибіотики діяли, потрібний більше тривалий час (тижні). В червоному кістковому мозку антибіотики пригнічують утворення лейкоцитів і еритроцитів (частина лейкоцитів живе більше тижня, а еритроцити живуть біля 4-х місяців), і друге – подібністю лейкоцитів по своїй форм і життєдіяльності до бактерій.

Отже, при тривалій дії антибіотиків на організм людини зменшується кількість лейкоцитів в організмі. Тому тривале застосування антибіотиків зменшує захисні сили організму (послаблюється в боротьбі організму до інфекцій). Значення захисних сил нашого організму в боротьбі з інформаціями дуже велике. Їх ефективність всередині організму набагато більша протимікробної активності самого сильного антибіотику. Це легкого перевірити на прикладі лікування СНІДу. Хворі СНІДом в результаті дії вірусу втрачають активність захисних сил і гинуть не від вірусу СНІДом, не дивлячись на насичення його тіла самими сучасними і сильними антибіотиками. Інакше, кажучи, антибіотики . Інакше кажучи, антибіотики в боротьбі з інфекцією у відсутності захисних сил організму дуже слабкі союзники. Антибіотики лише допомагають нашим захисним силам в боротьбі з інфекціями, які не в силі справитись з ними самостійно. Найбільш виражено пригнічення кровотворення (лейкопеніз) у левоміцетинів.

3. Принципи дії різних антибіотиків

Антибіотиків є багато. Всі вони розрізняються по спектру дії або по хімічній будові. І звичайно потрібно враховувати їх небезпеку для організму. Найменш токсичними є пеніциліни, а потім цефалоспорини.

Пеніциліни можуть викликати алергічні реакції.

Цефалоспорини: порушення функції нирок, дисбактеріоз, диспепсичні розлади, при в/в можуть виникати тромбофлебіти.

В групу пеніцилінів входять слідуючи антибіотики. Відмінність:

-Бензилпеніцилін – натрію, калію, феноксиметилпеніцилін, біцилін – 1.3.5, ампецилін, метицилін, оксацилін, ампіокс, ампіцилін, карбеніцилін та ін.

Всі вони близькі по принципу дії на наш організм і мікроорганізми, найменш токсичні. Відрізняються вони по швидкості заступлення ефекту, тривалості дії, ефективності при різних шляхах введення, здатності накопичуватись в окремих органах і тканинах, а також по активності по відношенню до деяких мікробів.

Пеніциліни поділяються на природні і напівсинтетичні.

Природні пеніциліни