хейліт часто поєднується з рецидивуючими заїдами («ангулярний хейліт»), які мають тенденцію до частого ускладнення кандидозом, глибокою серединною тріщиною нижньої губи.

ДІАГНОСТИКА АТОПІЧНОГО ДЕРМАТИТУ.

Виділяють основні і додаткові діагностичні критерії АД.

Основні:

Інтенсивний свербіж

Типова морфологія і локалізація висипу з характерною віковою еволюцією

Хронічний рецидивуючий перебіг з сезонністю загострень у весняно- осінній період і початок захворювання з раннього дитинства

Сімейна чи індивідуальна атопія в анамнезі (бронхіальна астма, кропивниця, алергічний риніт тощо).

Додаткові:

Підвищений рівень загального чи специфічного IgE – антитіл

Початок захворювання в ранньому дитячому віці (до 2 років)

Гіперлінеарність долонь («складчаті») і підошов

Phytiriasis alba (білуваті плями на шкірі обличчя і плечового поясу)

Кератоконуси – фолікулярний гіперкератоз («рогові» папули на бокових поверхнях плечей, передпліч, ліктів, рідше на інших ділянках тіла)

Лущення

Ксероз, іхтіоз

Неспецифічні дерматити кистей (артифіціальні) і стоп (мікогенні)

Часті інфекційні ураження шкіри

Стійкий білий дермографізм

Свербіж при підвищеному потовиділенні

Складки на передній поверхні шиї

Темні круги навколо очей (алергічне сяйво)

«Атопічне» обличчя

Екзема сосків

Кропивниця

Передня субкапсулярна катаракта

Для постановки діагнозу атопічного дерматиту необхідне поєднання трьох «основних» і трьох «додаткових» критеріїв.

Анамнез при АД аналізують за наступними напрямками:

Сімейна схильність (до третього коліна) до атопічних захворювань

Вплив перинатальних факторів ризику (хронічні захворювання матері, патологія вагітності, включаючи токсикоз, загрозу не виношування, медикаментозну терапію, гіпоксію тощо)

Перебіг інтранатального періоду (стрімкі пологи чи пологи, що затяглися, кесарський розтин, раннє відходження навколоплідних вод тощо)

Вага дитини при народженні (крупний плід, вроджена гіпотрофія)

Характер вигодовування (грудне, штучне, змішане)

Порушення в харчуванні дитини (характер їх вираженості і тривалості)

Реакція на профілактичні щеплення

Початок атопічного дерматиту і динаміка його розвитку

Ефективність терапії, яка застосовувалася (іноді на протязі кількох років)

Використання гормональних препаратів (як зовні, так і всередину)

Характер свербежу і його часові характеристики

Фактори, які провокують загострення атопічного дерматиту у пацієнта

Характер порушень сну

Віра самого хворого і членів його родини у можливість видужання, у покращення стану пацієнта

Якість життя сім’ї

Фактори, небезпечні для прогнозу АД

Психологічні стреси

Стан розгубленості

Відчуття провини

Відчуття сорому

Психологічний дискомфорт

Результат впливу цих факторів

Нестабільність емоційного стану

Соціальне неблагополуччя

Зниження працездатності на роботі

Зниження успішності у навчанні

Проблеми в особистому житті

За статутом ВООЗ здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб і фізичних вад. Тому не варто обмежувати лікування відновленням фізичного стану організму.

В останні роки відмічається зростаючий інтерес до досліджень, які присвячені вивченню індивідуально – психологічних особливостей хворих на різні дерматози. Особливо актуальна науково - практична проблема, над якою працюють ВООЗ і ряд інших організацій – розробка концепції якості життя хворого (ЯЖ).

В поняття “якість життя” входять багато компонентів: умови життя, робота, навчання, домашня обстановка і багато інших соціальних і навіть політичних складників. Однак медичне поняття “якості життя,” природньо, включає передусім ті показники, які звязані зі станом здоровя людини.

Під ЯЖ можна розуміти ступінь комфортності людини як всередині себе, так і в рамках суспільства. Дані про ЯЖ дають можливість проводити постійний моніторинг стану хворого і корекцію терапії. Поряд із традиційним медичним заключенням, зробленим лікарем, вони дозволяють скласти повну картину захворювання.

Згідно з однією з медичних трактовок, ЯЖ – це сприйняття пацієнтом свого становища в залежності від хвороби в контексті його систем цінностей, планів, можливостей, його психологічного статусу тощо.

Це комплексне поняття, яке включає економічні, психо-соціальні, медичні аспекти. Клініцисти завжди признавали негативний вплив шкірних хвороб на життя людини, але тільки недавно усвідомили, що оцінка ЯЖ є частиною ведення хворого. Особливу увагу привертають питання особливостей особистісного реагування пацієнта на соматичну хворобу. При цьому слід підкреслити, що особливості сприйняття хворими соматичної хвороби суттєво впливають як на перебіг останньої, так і на ефективність терапевтичних заходів.

Нещодавно проведені дослідження ЯЖ хворих на алергодерматози виявили серйозні зміни, що включають порушення сну, в’ялість, соціальну дезадаптацію, ізоляцію, змінену емоційну реактивність, проблеми на роботі і вдома, пов’язані як з самою хворобою, так і з її лікуванням. Зниження ЯЖ наближається до такого ж як і при ІХС.

Методом визначення ЯЖ широко користуються для оцінки стану здоров’я хворих в кардіології, пульмонології, онкології, гематології, ревматології, нефрології, гастроентерології, хірургії, ендокринології, неврології, а також при трансплантації органів і тканин. Збільшення потоку літератури, яка висвітлює питання вивчення ЯЖ, є найкращим доказом інтересу лікарів та дослідників до даної проблеми.

Стрімкий темп життя суспільства, збільшення емоційного навантаження потребує величезних нервових та інтелектуальних зусиль. Нерідко виникають «ножиці» між природними можливостями людини і умовами її життя, що веде до росту захворюваності на хронічні дерматози – так звана одна з «хвороб цивілізації».

Несприятливі фактори ЯЖ ускладнюють перебіг будь-якого захворювання, але найбільш вразливі пацієнти з косметичними вадами на шкірі, наприклад такими, як при АД.

Дослідження, які проводять в нашій країні, спрямовані, переважно, на вивчення впливу ЯЖ і психоемоційних факторів на перебіг впертих форм дерматозів, а також на розробку методів психотерапевтичної і фармакологічної корекції цих порушень.

Не зважаючи на те, що ЯЖ, в принципі, можна оцінити обєктивно, зробити це важко через те, що ця якість існує тільки як сприйняття субєктом ского стану в конкретних умовах.

Для оцінки психологічної структури хворих на АД, дослідники застосовували різні методики. Ще в 1977р. Р.А. Лурія відмічав, що індивідуально-особистісний профіль хворого – це «все те, що переживає і переносить пацієнт, вся маса його відчуттів… його уявлення про свою хворобу, про її причини… весь той величезний внутрішній світ хворого, який формується із дуже складних поєднань сприйняття і