залишається однією з важливих проблем дерматології і повинно поєднуватися з розробкою технологій зовнішнього лікування захворювання з врахуванням можливостей ефективного і безпечного місцевого лікувального впливу при різних клінічних проявах процесу.
Серед положень, щодо яких дійшла згоди Друга Міжнародна узгоджувальна конференція з атопічного дерматиту (ICCAD II), яка відбулася у Новому Орлеані (США, лютий 2002 р.) є наступні:
раннє ефективне лікування зменшує вияви атопічного дерматиту, частоту загострень, а також перешкоджає прогресуванню хвороби;
особливої уваги слід надавати тривалому контролю за перебігом захворювання;
потрібний пошук безпечного, ефективного виду лікування для раннього втручання і тривалої підтримувальної терапії.
До теперішнього часу стандартом терапії атопічного дерматиту є епізодичне застосування топічних кортикостероїдів для швидкого зменшення симптомів і проявів захворювання. Але ставиться під сумнів повна безпека їх застосування, особливо тривалого, через небажані побічні ефекти, в першу чергу шкірні: атрофії шкіри, появу телеангіектазій, акне, надлишковий ріст
волосся, розацеаподібні висипання, і можливі системні ефекти: пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, затримки росту, підвищення ризику розвитку глаукоми, катаракти і синдрому Кушинга. Це обумовлює обмеження інтенсивності і тривалості використання топічних кортикостероїдів у дітей, а також на ніжних ділянках шкіри, таких як обличчя, шия, складки.
З цим повязане таке явище, як стероїдна фобія. Від терапії топічними кортикостероїдами відмовляються 24% хворих старших 16 років і 37% батьків. Причинами відмови у 35% випвдків є страх перед витонченням шкіри, а в 10% - перед затримкою росту і розвитку в звязку із системною абсорбцією препарату. Ще одним чинником страху є стероїдна залежність і синдром відміни, що виникає після припинення застосування топічних кортикостероїдів. У хворих з екзематозними ураженнями повік, обличчя і інших ділянок тонкої шкіри, що тривалий час лікуються топічними кортикостероїдами, розвиваються свербіння і ерітема шкіри важкого ступеня. Подовження даної терапії поглиблює ці симптоми. Відміна топічних кортикостероїдів провокує важкі загострення. Покращення відмічається тільки після перманентної відмови від гормональних препаратів.
Хворі з атопічним дерматитом потребують препаратів, які не мають негативного впливу на епідермальний барєр, не приводять до атрофії шкіри (особливо на обличчі, шиї, суглобових згинах і в аногенітальній ділчнці), не супроводжуються стероїдною залежністю і синдромом відміни, не супроводжуються частим недотриманням режиму лікування. Цим вимогам відповідає ЕЛІДЕЛ (пімекролімус) - новий шкірно-селективний інгібітор утворення і вивільнення прозапальних цитокінів та медіаторів у опасистих і Т-клітинах.
Пімекролімус є похідним макролактаму аскоміцину з протизапальною дією. Він звязується з макрофіліном-12 і пригнічує кальційзалежний фосфатазний кальциневрин. Як наслідок іде пригнічення активації Т-клітин, блокується транскрипція раніше вивільнених цитокінів. Пригнічується синтез цитокіну при наномолярних концентраціях IL-2,г-інтерферону (тип Th1), IL-4,IL-10 (тип Th1) у Т-клітинах людини. Приоходить запобігання вивільнення цитокінів та медіаторів прозапалення із опасистих клітин in vitro після стимуляції антигеном/IgE.Пімекролімус не впливає на лінії росту кератиноцитів, фібробластів та ендотеліальних клітин. Препарат поєднує високу протизапальну активність і незначний вплив на системні імунні реакції.
Численні контролоьвані дослідження продемонстрували не тільки високу ефективність у швидкому змешенні ознак атопічного дерматиту за допомогою негормонального крему “Елідел”, а й обгрунтування ефективного тривалого контролю, а саме:
Застосування крему “Елідел” значно перевищує можливості стандартної терапії щодо тривалого контролю над захворюванням і запобігання загостренням;
Угрупах пацієнтів, яким призначали “Елідел”, достовірно у більшої кількості хворих ремісія атопічного дерматиту тривала протягом 6 і12 місяців, ніж в групах пацієнтів, що отримували стандартну терапію;
Завдяки властивостям запобігати розвиткові загострень крем “Елідел”має суттєвий стероїдзберігаючий ефект;
До того ж властивість крему “Елідел” запобігати розвиткові загострень атопічного дерматиту та поліпшувати ступінь контролю над перебігом захворювання наочно підтверджується тим, що з часом потреба в застосуванні самого пімекролімуса значно зменшується.
Також ми хочемо зазначити, що у багатьох випадках захворювання шкіри ускладнюються вторинною бактеріальною інфекцією, що вимагає застосування комбінованих лікувальних засобів: кортикостероїдний препарат в комплексі з антибіотиком. Оскільки одним з провідних симптомів атопічного дерматиту є сильний приступоподібний свербіж, який веде до емоційних розладів, порушень сну та відпочинку, дуже важливим є застосування відповідно підібраного снодійного та седативного препарату.
Допоміжна базова терапія:
використовуються засоби для зволоження шкіри. В залежності від механізму дії ці засоби поділяються на класи, включаючи оклюзійні, зволожуючі, пом’якшуючі середники і стимулятори відновлення білку. Пом’якшуючі середники підтримують шкіру в зволоженому стані і можуть зменшувати зуд. Їх слід наносити регулярно, 2 р/д, в тому числі після кожного миття чи купання, навіть в ті періоди, коли симптоми захворювання відсутні.
Мета лікування при АД:
зменшення ознак та симптомів захворювання;
попередження розвитку або зниження важкості загострень;
забезпечення тривалого контролю над захворюванням шляхом попередження загострень;
зміна природнього перебігу захворювання.
Доступні на сучасному етапі терапевтичні середники направлення на “пригнічення” загострень АД. Необхідним є розробка безпечних та ефективних методів лікування для раннього втручання і тривалого контролю над захворюванням.