Рис. 3.1 Динаміка показників мікроциркуляції до проби на присідання та після неї на фоні фізичної реабілітації.

Кореляційний аналіз клінічних показників до лікування та після проведення фізичної реабілітації подано в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Кореляційний аналіз клінічних показників до та після фізичної реабілітації (n=31)

Показник | Кількість уражених сегментів | Патологічні зміни форми хребта | Біль у хребті

До лікування | Після лікування

Шийного | Грудного | Шийно-грудного

Болі в ділянці тазу | 0,22 | 0,67 | 0,67 | 0,28 | 0,89 | 0,81

Болі в кульшовому суглобі | 0,11 | 0,62 | 0,63 | 0,60 | 0,45 | 0,25

Болі в колінному суглобі | 0,28 | 0,73 | 0,68 | 0,52 | 0,46 | 0,20

Болі в гомілці | 0,52 | 0,83 | 0,85 | 0,63 | 0,57 | 0,71

Болі в паховій ділянці | 0,11 | 0,62 | 0,63 | 0,60 | 0,45 | 0,25

Болі в поперековому відділі хребта | 0,89 | 0,81 | 0,68 | 0,52 | 0,46 | 0,21

Болі в грудному відділі хребта | 0,74 | 0,56 | 0,54 | 0,87 | 0,63 | 0,77

Наявність у пацієнтів з дисплазією болю в обл.. тазової ділянки та сумарний бальний показник корелювали з вираженністю вертебрального больового синдрому (r=0,89 та r=0,71 відповідно). А вираженність болю в колінному суглбі залежала від кількості вражених сегментів грудного відділу хребта (r=0,73).

Порушення мікроциркуляторних процесів також залежало від патології хребтових сегментів, а зміни мікрогемодинаміки мали вплив на клінічні показники. Кореляційний аналіз фотоплетизмографічних показників до лікування та після проведеної фізичної реабілітації подано в таблицях 3.6 та 3.7.

Таблиця 3.6

Кореляційний аналіз фотоплетизмографічних показників до реабілітації (n=25)

Показник | Сумарний бальний показник | Печія | Кількість уражених сегментів | Біль у хребті

А (мм) | -0,89 | -0,67 | -0,65 | - 0,62

Vсер. (мм/сек) | -0,69 | -0,69 | -0,58 | - 0,61

Касиметрії | 0,42 | 0,36 | 0,52 | 0,39

Таблиця 3.7

Кореляційний аналіз фотоплетизмографічних показників після реабілітації (n=25)

Показник | Сумарний бальний показник | Печія | Біль у хребті

А (мм) | -0,91 | -0,89 | - 0,69

Vсер. (мм/сек) | -0,68 | -0,69 | - 0,53

Касиметрії | 0,07 | 0,42 | 0,25

Наведені дані свідчать про те, що мікрогемодинамічні зміни в хребтових сегментах мають більший кореляційний зв’язок з клінічними проявами остеохондропатії (сумарний бальний показник, бальний показник вираженності болю), ніж з вираженністю спондилогенних больових відчуттів (r = – 0,91; r = – 0,89 та r = – 0,69 відповідно).

За результатами функціональної проби- присідання пацієнтів було розділено на дві групи за напрямком кореляційних зв’язків: у хворих першої групи амплітуда мала тенденцію до зростання в процесі реабілітації, а в другій групі цей процес мав зворотній напрямок.

Кореляційний аналіз показників функціональної проби і клінічних ознак подано в таблиці 3.8.

В результаті дослідження виявилось, що амплітуда при проведені пробии корелювала з більшістю основних показників клінічного стану хворих з остеохондропатією великогомілкової кістки. Болі та обмеження рухів мали однакову силу кореляційного зв’язку (0,74 та 0,89 відповідно) з показниками мікроциркуляції і відрізнялись лише за його напрямком (в першій групі цей зв’язок був від’ємним).

Патологія хребта також впливала на амплітуду рухів в поперековому відділу . В таблиці 3.9 представлено результати кореляційного аналізу показників функціональної проби і патології хребта.

Таблиця 3.9

Кореляційний аналіз показників ковткової проби і патології хребта

Показник | Амплітуда, см до підлоги руками без затримки дихання до появи дискомфорта.

І група | ІІ група

Біль у хребті | -8,1 | +8,1

Кількість патологічних викривлень хребта | -7,8 | 4,5

Кількість уражених сегментів | Шийний відділ хребта | -5,8 | 6,9

Грудний відділ хребта | -8,9 | 6,2

Шийно-грудний відділ хребта | -8,7 | 7,3

Патологічні викривлення хребта більше корелювали з результатами функціональної проби у пацієнтів першої групи (r=–0,78), тоді як біль у хребті мав однаковий коефіцієнт кореляції у пацієнтів обох груп, відрізняючись лише за напрямком кореляційного зв’язку: в першій групі він був негативний (r= – 0,81). Зміни обєму руху були тісніше зв’язані з поєднаною патологією шийно-грудного відділу хребта в обох групах. Проте у пацієнтів першої групи патологічні зміни грудного відділу хребта мали найтісніший кореляційний зв’язок з запропонованою нами функціональною пробою. (r= – 0,89).

Кореляційні зв’язки між фотоплетизмографічними показниками (які характеризують стан мікрогемодинамічних порушень) та показником функціональної проби були більш тісними у пацієнтів першої групи. Тобто у хворих із остеохондропатією великогомілкової кістки спостерігаються більш виражені зміни мікроциркуляторних процесів у сегментах, які відповідають за інервацію колінного суглобу. В обох досліджуваних групах середні амплітудні та швидкісні показники мали тенденцію до зростання, хоча у пацієнтів другої групи показник функціональної проби зменшувався (рис. 3.2).

Отже, відновлення мікроциркуляції в сегментах, що інервують колінний суглб, призводить до підвищення трофіки тканин.

Покращення сегментарної вегетативної та соматичної іннервації призводить до збільшення тонусу мязів колінного суглобу, його координованої функції.

Рис. 3.2 Динаміка показників у процесі реабілітації у хворих із остеохондропатією великогомілкової кістки.

Отже, вплив на патологічно змінені сегменти хребта призводить до покращення функціональних показників колінного суглобу . Вертебрологічний вплив під час фізичної реабілітації хворих із порушеннями функції колінного суглобу на фоні остеохондропатії великогомілкової кістки може стати новим перспективним напрямком у лікуванні цієї патології. Тобто, схема лікування отсеохондропатії повинна включати фізичну реабілітацію із вертебрологічним впливом.

висновки