пульсу в межах 30 – 300 ударів за хвилину, що дозволяє вивчати мікросудинні процеси практично у кожної людини. Складова м(k) враховує випадкові сигнали частотою від 2-3 Гц і більше, а коефіцієнт е(k) враховує випадкові сигнали з частотою 50 Гц і вище. Від досліджуваних судинних структур випромінювання відбивається і моделюється пульсуючим кровотоком, потім потік у фотоприймачі перетворюється на електричний сигнал. Далі цей сигнал подається на вхід диференціатора, там підсилюється і спрямовується на вхід аналогового комутатора з наступним цифровим перетворенням, що спрощує роботу блока дешифровки. Блок обробки інформації дозволяє визначати амплітуду хвилі артеріального притоку (А), час кровонаповнення (T), а також визначає середню швидкість (Vсер.) кровонаповнення мікросудин, яка має простий математичний вигляд, що описується таким рівнянням:
Vсер. = (2.2)
Крім того, під час обробки визначається коефіцієнт асиметрії сигналів, отриманих від аналогічних анатомічних структур, що допомагає визначити ступінь патологічних змін ушкодженої зони в порівнянні з аналогічною неушкодженою.
Діючий зразок пристрою, підключений до комп’ютера, що дозволяє за короткий час (20–30 с) робити запис оптичних сигналів (фотоплетизмографію) хребтово-рухових сегментів, визначаючи кровопостачання та мікроциркуляцію з правого і лівого боку одночасно. Програмне забезпечення здійснює попередню обробку фотоплетизмограм, порівняльний аналіз, математичні розрахунки, графічне зображення, накопичення матеріалу та статистичну його обробку.
Клінічні та інструментальні методи дослідження 31 хворих вказували на наявність у всіх випадках ознак функціональних порушень опорно- рухового апарату.таблиця 2.3).
Таблиця 2.3
Клінічні та інструментальні ознаки остеохондропатії та супутньої патології хребта у обстежених хворих
Ознаки | Кількість хворих | Абсолютна кількість | Відсоток
Болі в кульшовому суглобі | 31 | 31 | 100 %
Болі в колінному суглобі | 31 | 14 | 45 %
Болі в гомілці | 31 | 12 | 39 %
Болі в паховій ділянці | 31 | 26 | 84 %
Болі в поперековому відділі хребта | 31 | 16 | 52 %
Болі в грудному відділі хребта | 27 | 27 | 100 %
Таким чином, у всіх пацієнтів обстеженої групи були виявлені інструментально підтверджені ознаки функціонального звязку колінного суглобу та інші, вище та нищележачі ланки опорно- рухового апарату.
Методика реабілітації.
Базовий комплекс вправ при артрозі колінного суглоба.
1 вправа. Початкове положення (ІП) — лежачи на спині, ноги зігнуті, стопи стоять на підлозі. Підняти ліву ногу над підлогою, поволі розгинаючи її в колінному суглобі. Утримання розігнутого положення в колінному суглобі протягом 3 - 7 секунд.
2 вправа. ІП - те ж. Підняти праву ногу над підлогою, поволі розгинаючи її в колінному суглобі. Утримання розігнутого положення в колінному суглобі протягом 3 - 7 секунд.
3 вправа. — лежачи на спині, притиснути поперек, злегка втягнути в себе живіт (дихання не затримувати), підвести обидві ноги (до кута близько 30 градусів), утримати їх на вазі 5-7 сек., повернутися в ІП. Дихання довільне, не натужуватися.
4 вправа. ІП — те ж. Притиснути поперек (аналогічно вправа.2), підвести обидві ноги над підлогою, схрещування випрямлених ніг в горизонтальній площині ("горизонтальні ножиці"). 8 рухів ногами — 1 вправа. Повернутися в ІП
5 вправа. ІП — те ж. Притиснути поперек, підвести над підлогою ноги і робити рухи імітуючі їзду на велосипеді. 8 рухів ногами — 1 вправа. Повернутися в ІП
6 вправа. ІП — лежачи на спині, ноги сильно зігнуті, стопи стоять на підлозі і чим-небудь фіксовані (мішок з піском 5 кг). Спроба сісти, потягнувшись обома руками до колін, але їх не діставати.
7 вправа. ІП — те ж, руки на пояс. Підвести тулуб (сісти), затримавши його в положенні 30° від горизонталі на 5 сек.
8 вправа. ІП — те ж, руки на потилицю. Аналогічно вправа. 7.
9 вправа. ІП — лежачи на животі, під таз покласти вал. Підвести по черзі праву і ліву ногу, утримавши їх на вазі 5 сек. Високо ноги не піднімати.
11 вправа. ІП — те ж, руки на пояс. Втягнути в себе живіт, з'єднати лопатки і злегка підвести тулуб над підлогою над підлогою, утримавши його 5 сек. (не прогинатися в поясниці), утримавши його 5 сек,
12 вправа. ІП - сидячи на підлозі. Підкласти вал під ліве коліно. Поволі розігнути ногу в колінному суглобі з фіксацією розігнутого положення 5 - 7 секунд.
13 вправа. ІП - сидячи на підлозі. Підкласти вал під праве коліно. Поволі розігнути ногу в колінному суглобі з фіксацією розігнутого положення 5 - 7 секунд.
14 вправа. ІП сидячи на стільці. Почергове повільне розгинання в колінному суглобі з утриманням випрямленої ноги протягом 3 - 5 секунд.
Кожну вправу перший тиждень розучувати, повторювати 3-4 рази, потім число повторень поступово довести до 12-15 разів.
Темп рухів — повільний. Ізометричну напругу м'язів проводити тривалістю до 5 секунд з обов'язковим розслабленням.
Амплітуда рухів кінцівками — мала.
При утриманні рук, ніг або тулуба не затримувати дихання, для цього можна вголос рахувати.
Після кожних 2-3 вправ. робиться пауза відпочинку 1 хвилина або дихальна вправа.
РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Актуальність остеохондропатії та дегенеративно- дистрофічних змін колінного суглоба надзвичайно велика в зв'язку з її поширенністю і труднощами реабілітації.
Висока частота остеохондропатії, проблема її реабілітації охоплює соціально- економічні аспекти. Оскільки індивідуального підходу щодо патогенетичних особливостей цього захворювання у конкретного хворого не існує, то створюються певні труднощі під час вибору реабілітаційних заходів. Дуже часто хворі на дисплазію потребують більш довгого лікування та реабілітації, чим насправді воно проводиться.
Враховуючи викладене вище, була поставлена мета з'ясувати можливості впливу порушеної біомеханіки на