Всі діти з поствакцинальними ускладненнями підлягають диспансерному спостереженню. За наявності ускладнень з боку нервової системи — у невропатолога від 6 до 12 місяців з оглядом і корекцією лікування 1 разів на 1-3-6 місяців. Після токсичних і алергічних реакції необхідний контрольний огляд дітей через 1—3 місяці.

Орієнтовні критерії патологічних реакцій на щеплення

Загальні важкі реакції з підвищенням температури і фебрільними судомами на інактивовані вакцини з'являються в перші 48 годин після щеплення АКДС, АДС і АДС-реакції, на живі вакцини не з'являються раніше 4-го дня і пізніше за 14-й день після корової, 21-го дня — після паротиту і 30 днів — після поліомієлітної вакцинації.

Алергічні реакції негайного типу, виникаючі в перший годинник після щеплення, не наголошуються через 24 години після вакцинації.

Протипоказання до проведення профілактичних щеплень

Вакцина | Протипоказання

Всі вакцини | Сильна реакція або ускладнення на попередню дозу*

Всі живі вакцини | Іммунодефіцитний стан (первинне), іммуносупресія, злоякісні новоутворення, вагітність

БЦЖ-вакцина | Вага дитини менше 2000 г, келлоїдний рубець після попередньої дози.

Оральна поліомієліт-травня вакцина | Абсолютних протипоказань немає

АКДС | Прогресуючі захворювання нервової системи, афебрильні судоми в анамнезі (замість АКДС вводять АДС)

ПЕКЛО З, АДС-М | Абсолютних протипоказань немає

Жива корова, паро-тітна, краснушна вакцини або тривакцина (кір, паротит, краснуха) | Важкі реакції на аміноглікозиди Анафілактичні реакції на яєчний білок

Примітки: планова вакцинація відкладається до закінчення гострих проявів захворювання і загострення хронічних захворювань. При неважких ОРВІ, гострих кишкових захворюваннях і ін. щеплення проводяться зразу ж після нормалізації температури,

* до сильної реакції відносять: 1) розвиток анафілактичного шоку, 2) підвищення температури вище 40"С, 3) виникнення в місці введення вакцини набряку, гіперемії більше 8 см в діаметрі.

Помилкові протипоказання до проведення профілактичних щеплень

Стани | У анамнезі

Перинатальна енцефалопатія | Недоношеність

Стабільні неврологічні стани | Сепсис

Збільшення тіні тимуса | Хвороба гіалінових мембран

Алергія, астма, екзема | Гемолітична хвороба новонароджених

Вроджені вади | Ускладнення після вакцинації в сім'ї

Дисбактеріоз | Алергія в сім'ї

Підтримуюча терапія | Епілепсія

Стероїди, що місцево застосовуються | Раптова смерть в сім'ї

Правила проведення вакцинації

Щеплення повинні проводитися в лікувально-профілактичних установах. Перед щепленням лікар повинен провести ретельний аналіз стану щепленої дитини, визначити наявність можливих протипоказань до вакцинації. Одночасно з вивченням анамнезу необхідно враховувати епідеміологічну ситуацію, тобто наявність інфекційних захворювань в оточенні дитини. Це дуже важливо, оскільки приєднання інфекцій в поствакцинальному періоді обтяжує його течію і може викликати різні ускладнення. Крім того, знижується вироблення специфічного імунітету. При необхідності проводиться лабораторне обстеження і консультації у фахівців.

Перед проведенням профілактичного щеплення проводиться медичний огляд для виключення гострого захворювання, обов'язкова термометрія. У медичній документації виробляється відповідний запис лікаря (фельдшери) про проведення щеплення.

Рекомендується проводити щеплення, особливо живими вакцинами, в уранішній годинник. Щеплення слід проводити в положенні сидячи або лежачи щоб уникнути падіння при непритомних станах. Протягом 1—1,5 годин після вакцинації необхідне медичне спостереження за дитиною, у зв'язку з можливим розвитком алергічних реакцій негайного типу. Потім протягом 3-х діб дитина повинна спостерігатися медсестрою вдома або в організованому колективі. Після вакцинації живими вакцинами дитина оглядається медсестрою на 5—6-й і 10—11-й дні, оскільки реакції на введення живих вакцин виникають на другому тижні після щеплення.

Необхідно попередити батьків вакцинується про можливі реакції після введення вакцини, рекомендувати гіпоалергенну дієту і охоронний режим.

ВАКЦИНАЦІЯ ДІТЕЙ З РІЗНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Численні дослідження і практичний досвід показали, що практично всі діти при індивідуальному підході можуть бути вакциновані. Діти з хронічними захворюваннями схильні до найбільшого ризику зараження інфекційними захворюваннями, тому вони повинні бути імунізовані в першу чергу.

Вакцинація дітей з неврологічною патологією вимагає індивідуального підходу. Цих дітей щеплять в період зникнення неврологічної симптоматики або в період стійкої ремісії.

Дітям з прогресуючими захворюваннями нервової системи, афебрільними судомами в анамнезі замість АКДС вводять АДС.

Дітям з судомами в анамнезі щеплення проводять з використанням протівосудомних засобів, які призначають за 5—7 днів до і на 5—7 день після введення анатоксинів і з 1-го по 14-й день після корової і паротиту вакцин. При зацікавленості ядер стовбура мозку препаратами вибору є седуксен, реланіум, сибазон. В тому випадку, якщо дитина одержує протисудомну терапію постійно, необхідно в ті ж терміни збільшити добову дозу препарату на 1/3 або призначити другий протисудомний препарат.

Показана планова дача антіпіретиків протягом 1—3 днів після вакцинації анатоксинами і 5—7 днів при застосуванні живих вакцин. Вакцинація дітей з гіпертензійно-гідроцефальним синдромом, гідроцефалією здійснюється за відсутності про-грессированія захворювання з використанням дегідратаційної терапії (діакарб, гліцерол і ін.).

Вакцинація дітей з алергічними захворюваннями проводиться в період стійкої ремісії. Діти, страждаючі полінозом не щепляться протягом всього періоду цвітіння рослин. Дітей з алергією до побутових алергенів і часто хворіючим ОРВІ краще щепити в літній період.

Можливе подовження інтервалів між щепленнями. Необхідне строге дотримання гіпоалергенної дієти протягом місяця після вакцинації.

Призначають антигістамінні препарати. Як оптимальний препарат в педіатрії в даний час може бути рекомендований лоратадін (Кларітін), поєднуючий в собі дві ключові характеристики: а) висока ефективність (Н1 блокуюча і протизапальна дія) і б) високий ступінь безпеки. Застосування Кларітіна не впливає на ступінь і вираженість специфічної імунної відповіді. У дітей, що мають алергічні захворювання (атопічний дерматит у формі екземи, нейродерміту; алергічний риніт і інші респіраторні прояви алергії, бронхіальна астма і ін.), Кларітін доцільно призначати за 1—2 тижні до антигенної дії (вакцинації) і протягом 1-2 тижнів — після вакцинації. У дітей з проявами харчової, лікарської і