Реферат

на тему:

Виписування, зберігання, застосування лікарських препаратів

Лікар після щоденного огляду хворих у відділі, записує в листок призначень необхідні даному хворому ліки, їх дозу, шлях введення.

Палатна м/с щоденно робить вибірку призначень з листка призначень і при потребі виписує на окремому листку ліки у старшої м/с. Якщо ці ліки є у старшої м/с, вона їх дає палатній м/с, а якщо немає, то старша м/с виписує їх з аптеки.

Старша м/с виписує вимогу-накладну на ліки, яку підписує вона та зав. відділенням. Вимогу на отруйні, наркотичні препарати та етиловий спирт виписують на окремому бланку зі штампом лікувального закладу за підписом керівника лікувального закладу і завідуючого відділенням та старшої м/с. Вимоги виписують у трьох екземплярах, на отруйні (наркотики) в чотирьох. І вимозі вказують повне найменування препарату, його дозу, лікарську форму, упаковку, кількість. Вимоги на отруйні, наркотичні препарати виписують на латинській мові.

Запаси наркотичних препаратів у відділі не повинні перевищувати трьохденної потреби в них, а решту медикаментів – п’ятиденної потреби в них.

Лікарські препарати з аптеки відпускаються медичній сестрі лиш в оригінальній упаковці (заводській чи аптечній). Виготовлені ліки повинні мати на етикетці номер аптеки, склад лікарства, дата виготовлення, термін придатності, підпис особи, яка виготовила це лікарство. На етикетках ліків, що містять наркотики, отрути, повинен бути проставлений штамп “А”. Сестра, отримуючи ліки, зобов’язана перевірити їх відповідність з вимогою.

Відповідальність за зберігання ліків у відділі несе зав. відділенням. Безпосереднім виконавцем щодо організації зберігання і витрати медикаментів є старша м/с.

Медикаменти зберігають на постах в спеціальних шафах, які закриваються, на поличках, згідно з призначенням: “Зовнішнє”, “Внутрішнє” і т.д. Ампули з лікарськими препаратами для перентирального введення зберігають у процедурному кабінеті в шафі на полиці з позначкою: “Ін’єкційні”. На посту м/с складає ліки по групах: антибіотики, сечогінні, гіпотензивні і т.д. У місцях зберігання ліків повинні витримуватися температурний і світловий режим. Настої, відвари, емульсії, сироватки, вакцини, розчини, що містять глюкозу, мають зберігатися лише в холодильниках. Препарати з різким запахом (йодоформ, лізол) зберігати окремо, щоб їхній запах не поширювався на інші препарати. Окремо зберігають вогненебезпечні речовини: спирт, ефір, бензин, а також перев’язувальний матеріал, шприци, голки. Мікстури зберігають до 3-х днів, настої, слизи – 2 дні. Стерильні розчини, виготовлені в аптеці, для ін’єкцій, зберігають три доби. Якщо протягом усього часу вони не були використані, їх виливають. Облік медикаментів веде старша м/с, у якої є прошитий зошит зі підписом головного лікаря з печаткою, в якому відмічається кількість і характер медикаментів, що їх відпускають для палатних м/с.

Отруйні лікарські препарати зберігають в окремій шафі під ключом, наркотичні – у сейфах. На внутрішній поверхні дверцят шафи (сейфу), роблять надпис А з емблемою отрути і наводять перелік отруйних речовин із зазначенням вищих разових доз і добових доз. Запаси отруйних та наркотичних препаратів не повинні перевищувати п’ятиденної потреби, а сильнодіючих – десятиденної потреби. Сильнодіючі препарати (список Б) зберігають в окремій шафі під ключем. Ключі від шаф А і Б зберігаються лише в осіб, які призначені наказом по лікувальному закладу відповідальними за зберігання та видачу отруйних та сильнодіючих препаратів. У відділі препарати, що містять отруйні і наркотичні речовини, підлягають кількісному обліку в спеціальному журналі, прошнурованому і пронумерованому, завіреному печаткою і підписом головного лікаря.

За порушення правил обліку і зберігання лікарських препаратів списку А і Б мед. персонал притягується до кримінальної відповідальності.

Наркотичні аналгетики вводять лише за призначенням лікаря та його присутності. Про виконану ін’єкцію роблять записи в історії хвороби та спеціальному листку призначень.

Під цими записами ставлять свої підписи лікар, який був присутній під час введення та м/с, яка вводила ліки. Порожні ампули з-під наркотичних препаратів не викидають, а передають разом з невикористаними ампулами і ключами від сейфу м/с, яка приймає чергування. При цьому перевіряють відповідність запису в “Журналі обліку наркотичних препаратів” наявності наповнених і порожніх ампул.

Ампули з-під наркотичних лікарських препаратів здаються по можливості в день використання старшій м/с, яка здає ампули заступнику головного лікаря по лікувальній роботі.

Роздача ліків у відділі проводиться палатною м/с відповідно до листка призначень. Лікарські призначення у листку мають бути підписані лікарем з відміткою дати призначення. Перед роздачею ліків м/с миє руки.

Перед тим, як дати хворому лікарство, необхідно ретельно звірити призначення в листку з аптечною упаковкою. Існує кілька способів роздачі ліків хворим.

Зовнішнє використання ліків – це компреси, примочки, присипки, змазування, розтирання, закапування крапель, інгаляцій, тощо. Під час застосування лікарства на шкіру воно діє насамперед на місце прикладання тобто справляє місцеву дію. Проте шкіра має густу сітку нервових і кровоносних судин і ліки, всмоктуючись, справляють і загальний вплив на організм.

Для присипання використовують спеціальні присипки, які являють собою суміш порошків. При інгаляції ліки вводять в організм у дрібно розсіяному аерозолі.

Для введення ліків в око, ніс, вухо – використовують закрапування крапель, закладення мазі, введення із лікарськими препаратами.

Введення ліків через рот (per os) – найбільш поширений і простий, зручний метод, хоча він має недоліки, а саме: неповне всмоктування ліків у травному каналі, часткове руйнування їх травними ферментами та ін активізація в печінці, що не дає змогу точно визначити концентрацію лікувального препарату в крові.

Перентарально можна ввести ліки шляхом ін’єкцій (inyectio – впорскування). Ін’єкції бувають внутрішньо шкірні, підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні, внутрішньо артеріальні