Проблема онкологічних захворювань є однією з головних для сучасного суспільства. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) захворюваність і смертність від онкологічних захворювань в усьому світі зросте в 2 рази за період з 1999 року по 2020 рік: з 10 до 20 млн. нових випадків і з 6 до 12 млн. реєстрованих смертей.

Стадії розвитку злоякісних пухлин

Ріст злоякісної пухлини відбувається винятково "із себе" шляхом розмноження клітин первинного зародка, найчастіше в результаті розмноження однієї первинної пухлинної клітини. Тому протягом визначеного часу ріст пухлини залишається місцевим процесом і знаходиться в прихованому доклінічному стані. У цей період хірургічне й променеве лікування веде до повного виліковування. Лише досягши певного розвитку, переборовши місцевий тканинний бар'єр, пухлина заглиблюється в навколишні тканини, інфільтруючи й руйнуючи їх. В цій стадії росту видалення пухлини не завжди гарантує її виліковування, тому що важко встановити її границю. Із залишених навіть поодиноких пухлинних клітин може відновитися злоякісний ріст (рецидив). При подальшому рості пухлини, яка не піддалася лікуванню, в значної кількості хворих з'являються вторинні пухлинні вузли в інших органах і тканинах - метастази. 

На різних стадіях розвитку злоякісної пухлини потрібні різні методи лікування. Тому правильне, успішне лікування онкологічних хворих неможливе без попереднього визначення стадії захворювання, хоча будь-який біологічний ріст, а тим більш злоякісний, важко втиснути в строгі рамки його розвитку. 

Класифікації пухлин по стадіях росту. 

Стадію більшості злоякісних новоутворень встановлюють, виходячи з отриманих при обстеженні даних про поширеність пухлинного процесу, і позначають римськими цифрами (I, II, III, IV), які відображують як розміри пухлини, так і поширення її у межах органа (зазвичай, глибину проростання) чи за його границями. Так, ще в 1956р. була прийнята наступна класифікація злоякісних пухлин по стадіях, що діє по теперішній час: I стадія - обмежений пухлинний процес (до 2 см) без ураження найближчих лімфатичних вузлів; II стадія - рухома пухлина (від 2 см), поодинокий рухомий метастаз у найближчих лімфатичних вузлах; III стадія - пухлина обмежена в рухомості, визначаються метастази в найближчих (регіонарних) лімфатичних вузлах; IV стадія - пухлина будь-якого розміру з віддаленими метастазами, або така, що проростає в сусідні органи. 

Це узагальнена схема класифікації пухлин по стадіях. Для окремих локалізацій (око, язик, гортань, бронхи й ін.) розміри пухлинного вузла й поширеність можуть бути інші. 

Різноманітність поширення і росту злоякісних пухлин важко вкласти в ці чотири стадії. Для вироблення індивідуального плану лікування потрібне більш точне визначення поширеності пухлини. З цією метою стадії захворювання деяких локалізацій підрозділяються на підгрупи: IIа, IIб, IIIa, IIIб і т.д. Літери українського алфавіту вказують на відсутність ("а") чи наявність ("б") регіонарних і віддалених метастазів. 

Міжнародна класифікація по системі TNM. 

Застосовується також єдина міжнародна класифікація по системі трьох літер - T,N,M, які визначають для кожного захворювання: розмір пухлини Т (tumor); стан регіонарних лімфатичних вузлів N (поdulus) і віддалені метастази М (metastasis). 

Пухлина визначається чотирма стадіями: Т1, Т2, ТЗ, Т4. Стан регіонарних лімфатичних вузлів: N0 - коли вони не збільшені, N1 - коли є поодинокий метастатичний вузол і N2 - група збільшених лімфатичних вузлів, спаяних між собою, що зміщуються відносно навколишніх тканин. Віддалені метастази визначаються літерою М. М0 - коли метастази не виявлені і M1 - коли існують віддалені метастази. Наприклад: T1N0M0- відповідає I стадії нашої класифікації; T2N1M0 - II стадія; T3N2M0 - III стадії; T4N2M0 чи T1N0M1 - IV стадії захворювання. 

Основне правило класифікації - визначення стадійності в первинних хворих до початку лікування. Поширеність процесу визначається після клінічного обстеження, включаючи всі необхідні дослідження: рентгенологічне, ендоскопічне, цитологічне і т.д. У хворих, що піддаються хірургічному лікуванню, остаточно стадію визначають після оперативного втручання і морфологічного дослідження вилученої пухлини і лімфатичних вузлів. 

Усі онкологічні хворі підлягають диспансеризації в спеціалізованих онкологічних закладах. 

Хворі, що перебувають на обліку в онкологічних закладах, розподіляються по наступних клінічних групах: 

Іа - Із захворюваннями, підозрілими на злоякісну пухлину;

Іб - Із передпухлинними захворюваннями;

II - Із злоякісними пухлинами, що підлягають радикальному лікуванню;

III - Вилікувані від рака (практично здорові);

IV - У занедбаній стадії захворювання, що підлягають тільки симптоматичному лікуванню. 

Сучасні класифікації солідних пухлин

Солідні пухлини - збірне позначення пухлин, які мають певну локалізацію - місце розташування, і цим відрізняються від іншої групи - пухлинних захворювань кровотворної та лімфоїдної тканин - лейкозів. (Примітка координатора сайту).
 

П.А. Налескіна, вед. наук. співр. лабораторії онкогенетики Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецького НАН України (ІЕПОР), д-р мед. наук. 

Успіх лікування онкологічних хворих, особливо зі злоякісними новоутвореннями, залежить насамперед від своєчасної і правильної постановки діагнозу. Це припускає визначення не тільки нозологічної форми і гістологічного типу пухлини, але і ступеня її поширення в організмі. Вирішальну роль як на першому, так і наступних етапах лікувально-діагностичного процесу покликана зіграти класифікація пухлин, що виступає в кожнім конкретному випадку як ключ до розкриття сутності пухлинного процесу. Класифікація пухлин - це своєрідна мова спілкування лікарів різних спеціальностей, за допомогою якої вони приходять до взаєморозуміння.
 

Необхідність класифікувати онкологічні захворювання диктується великим різноманіттям різних форм пухлин, що розрізняються між собою гістогенезом, цитологічними