Передміхурова залоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: ,

1.Сечовий міхур
2.Тазова кістка
3.Пеніс
4.Кавернозне (печеристе) тіло пенісу
5.Головка пенісу
6.Крайня плоть
7.Отвір уретри
8.Товста кишка
9.Пряма кишка | 10.Сім’яні міхурці
11.Сім’явиносна протока
12.Передміхурова залоза
13.Бульбоуретральна залоза
14.Анус
15.Сім’яна судина
16.Придаток яєчка
17.Яєчко
18.Мошонка

Передміхумрова замлоза (простата) (від грецьк. - стояти, видаватися вперед) — одна з організму чоловіка. Вона розміщується нижче , оточуючи . Крізь її товщу проходить простатична частина сечовивідного каналу.

Зміст

[]

[] Анатомічний склад

Зовні передміхурова залоза покрита капсулою, що складається з щільної сполучної тканини з елементами гладко-м’язових волокон. Простата має дві поверхні — передню і задню, а також дві дольки — ліву і праву, між якими по задній поверхні залози проходить невиразна борозенка. За формою простата подібна до . До складу передміхурової залози входять клітини 3 типів: секреторні — епітеліальні, гладкі та фібробласти.

Розміри передміхурової залози коливаються в досить значних межах у залежності від віку й індивідуальних особливостей організму. У дорослого чоловіка довжина її коливається від 2,5 до 4,2 см, ширина – 2,2-5 см, товщина – 1,7-2,3 см, вага – 17-28 гр. Простата складається з залозистої тканини, що займає від 1/2 до 3/4 її об’єму і передміхурового м’яза. Залозисте тіло містить у собі 20-50 окремих трубчасто-альвеолярних залозок грушоподібної чи клиноподібної форми, кожна з яких має власну протоку. Ці протоки зливаються і надалі відкриваються на задній стінці простатичної частини уретри. Залозисті часточки зв’язані між собою сполучною тканиною, що містить еластичні волокна і могутні гладко-м’язові пучки, що складають кільцевий м’яз простати, скорочення якого обумовлюють викидання секрету.

[] Функція

Передміхурова залоза секретує рідину, або слиз, який становить 25% загального об’єму еякуляту та містить різноманітні продукти з різними функціональними властивостями: , імуноглобуліни, , , іони металів і ін. Такий набір речовин забезпечує енергетичні потреби , бере участь у процесах розрідження еякуляту і несе захисну функцію. Слиз також забезпечує пересування сперматозоїдів а також процес сім’явипорскування. Структуру і функцію простати контролюють , , , стероїдні гормони. Різні частини простати мають неоднакову чутливість: андрогени стимулюють задню частину залози, естрогени – передню ділянку. Як гормонозалежний орган, передміхурова залоза є основною мішенню андрогенів , причому найбільш активний у ній дегідротестостерон.

[] Захворювання передміхурової залози

[] Простатит

Простатит — запальне захворювання передміхурової залози, одне з найбільш поширених захворювань у чоловіків. Вважається, що простатитом частіше усього хворіють чоловіки найбільш працездатного та репродуктивного віку — 20 - 45 років. простати виникає внаслідок проникнення , а також внаслідок розвитку різних реакцій.

Збудниками неспецифічного запалення у передміхуровій залозі вважаються , іноді , протей, та дуже рідкісна синьогнійна паличка. Специфічне запальне захворювання передміхурової залози викликають мікобактерії , гонококи, , , мікоплазми та . Шляхи проникнення неспецифічної та специфічної інфекції частіше усього: уретральний або висхідний. Мікобактерії туберкульозу проникають гематогенним шляхом. Лімфогенний шлях проникнення інфекції можливий при запальних захворюваннях сусідніх органів тазу.

Симптомами простатиту є часте сечовипускання, болюче сечовипускання (особливо у кінці акта сечовипускання) і помірна . Іноді наступає гостра затримка , температура тіла підіймається до 39-40°С. До загальних симптомів простатиту також відносять швидку стомлюваність, знижену працездатність, обумовлені хронічною інтоксикацією і гормональними порушеннями. При тривалому захворюванні в хворих розвивається астенізація, поганий сон, апатія, головний біль і ін.

[] Рак передміхурової залози

За частотою виникнення, передміхурової залози стоїть на одному з перших місць у чоловіків. За різними джерелами, на рак простати припадає від 5 до 18% випадків раку, 25% пухлин у чоловіків становлять рак передміхурової залози. Найчастіше вік тих, хто захворів на рак простати старше 60-70 років. Припускають, що рак передміхурової залози обумовлений порушеннями ендокринної регуляції у статевій сфері.

На ранніх стадіях рак простати може протікати безсимптомно. Хвороба починає проявляти себе, коли проростає за межі передміхурової залози (простати) і дає . Найчастіше симптомами раку простати є частішання сечовипускання вночі, утруднення сечовипускання (спочатку вночі, а потім і вдень), відчуття неповного спорожнювання сечового міхура, наростання кількості залишкової сечі. Багато симптомів раку простати на початкових стадіях співпадають з простатитом. На пізніших стадіях захворювання з’являється біль у хрестці, , , голівці , утруднене сечовипускання млявим струменем, домішка в сечі або . Швидка і значна втрата ваги також є одним з симптомів.

Лікування раку передміхурової залози можливе тільки на ранніх стадіях захворювання. Рак простати має один з найнижчих рівнів виліковування, з огляду на труднощі діагностики на ранніх стадіях та часом сором’язливість та небажання чоловіків звертатися до лікаря по допомогу. Профілактикою захворювання є регулярні, щорічні ректальні обстеження простати у чоловіків похилого віку і регулярне і нормальне статеве життя для всіх чоловіків. За твердженням дослідників помірна є корисною для профілактики захворювання. Це пояснюється тим, що за відсутністю в простаті накопичуються канцерогенні речовини, які часто спричинюють захворювання. Чоловіки, які мають сім’явиверження (еякуляцію) більш ніж 5 разів на тиждень, зменшують свої шанси захворіти на рак простати на третину