Захворювання молочної залози

Рак молочної залози.    

Рак молочної залози – злоякісна епітеліальна пухлина, яка має декілька клінічних форм: а) початкова (непальпабельна), б) вузлувата, в) дифузна, г) рак Педжета.
   В структурі онкологічної захворюваності жінок за період з 1975 по 1994 рік рак молочно залози змістився з 4-го на 1-ше місце, а темп щорічного приросту досягнув майже 5%.Серед населення різних країн рак молочної залози поширюється нерівномірно. В економічно розвинутих країнах Європи та США він посідає перші місця в структурі онкологічної захворюваності жінок, тоді як в деяких країнах Африки і Азії – трапляється досить рідко.
   Етіологія і патогенез. На даний час серед визначальних факторів, що спричинюють появу раку молочної залози, виділяють порушення ендокринних взаємозв’язків. За допомогою однієї лише стимуляції естрогенами можна індукувати бластоматозний ріст.
   Фактори, що сприяють виникнення раку молочної залози:
   . Раннє настання менструацій і пізнє їх припинення.
   . Відсутність статевго життя і вагітностей.
   . Штучне переривання вагітності.
   . Короткочасні лактації або відмова від грудного кормління. Захисне значення лактації пояснюється тим, що під час лактації естрогенна функція яєчників гальмується.
   . Застосування гормональних і хімічних контрацептивів, особливо довготривале їх застосування (від 3 до13 років), а також у віці 13-19 років до перших пологів. Аналіз епідеміологічних досліджень показав, що серед етнічних груп населення, які традиційно вступають до шлюбу у ранньому віці, народжують багато дітей і тривало годують їх груддю, пухлини молочної залози трапляються рідше.
   . Дисфункція щитовидної залози, гіпофізу, наднирників, яєчників.
   . Значне збільшення маси тіла (понад 80 кг) в жінок менопаузального віку, оскільки в жировій тканині, завдяки ферменту ароматоза, відбувається підвищене утворення естрогену із андростендіола.
   . Запальні процеси статевих органів, пухлини яєчників, матки, захворювання печінки, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба.
   . Травма залози, перенесений мастит (рубці).
   .Онкологічно обтяжена спадковість.
   Експериментальні дані свідчать, що при виникненні раку молочної залози він обов’язково переходить через ряд стадійних змін: гіперплазія дольок залози, зміни у внутрішньодольковій сполучній тканині, проліферація епітелію, утворення сосочкових розростань із різною атипією клітин.
   Класифікація.
   Гістологічна класифікація раку молочної залози.(ВООЗ 1969).
   . Внутрішньопротокова та внутрішньодолькова карцинома, що не інфільтрує.
   . Інфільтруюча карцинома I,II, і III ступеня злоякісності: інвазивні аденокарциноми, скірозні, солідні, змішані, низькодиференційовані форми.
   . Особливі гістологічні варіанти карциноми:
     Медулярний рак.
     Папілярний рак.
     Фіброзний рак.
     Слизовий рак.
     Плоскоклітинний рак.
     Рак Педжета.
   Класифікація раку молочної залози за стадіями.
  стадія (Т1N0M0) – пухлина до 2см в діаметрі, без метастазів.
  стадія (T2N0M0) - пухлина до 5см в діаметрі, без метастазів.
  б стадія (T1N1M0; T2N1M0) - пухлина до 5см в діаметрі, з поодинокими метастазами в пахвинні лімфатичні вузли.
  стадія (T1-2N2M0; N3-4N0-2M0) – пухлини від 5 до 10 см в діаметрі з множинними метастазами в пахвинні або підключичні лімфатичні вузли.
  стадія (будь-яке T і N при M1) – пухлина будь-яких розмірів при наявності віддалених метастазів.
   Клінічна симптоматика різних форм раку молочної залози.
   Початкова.Дана форма є доклінічною стадією розвитку пухлини, діагностика якої базується на застосуванні додаткових спеціальних методів обстеження – мамографії, УЗД, пункційної та ексцизійної біопсії, радіонуклідного обстеження. Реальною можливістю, яка забезпечує збільшення частоти раннього розпізнавання пухлин є систематичне профілактичне обстеження жінок, особливо тих, які входять до групи підвищеного ризику.
   Вузлувата. Клінічним проявом цієї форми є наявність щільного вузла в тій чи іншій ділянці молочної залози (частіше у верхньозовнішньому квадранті). При пальпації вузол обмежено рухомий, поверхня бугриста. Можуть спостерігатись шкірні симптоми: симптом умбілікації, зморшкуватості. При запущеному процесі з’являється симптом лимонної кірки над пухлиної і за її межами, проростання шкіри пухлиною з утворенням виразок, потовщення, втяжіння і фіксація соска, збільшення регіонарних лімфатичних вузлів
   Дифузний рак об’єднує наступні форми:
   Набряково-інфільтративну.
   Панцирну.
   Маститоподібну.
   Бешихоподібну.
   Набряково-інфільтративна форма зустрічається частіше в молодих жінок, нерідко в період вагітності і лактації. Молочна залоза при даній формі збільшена, шкіра її пастозна і набрякла. Може бути невелика гіперемія. Позитивний симптом лимонної кірки.
   Пухлинний вузол, як такий, не визначається, а пальпується ущільнення по типу інфільтрату без чітких контурів.
   Панцирний рак характеризується пухлинною інфільтрацією як самої тканини залози, так і всієї товщі шкіри та підшкірної клітковини. Залоза зменшена, підтягнута догори, фіксується до передньої грудної стінки. Шкіра стає щільною, пігментованою, нерухомою. На її поверхні з’являються множинні пухлинні вузлики, частина яких вкривається виразками і кірочками..
   Маститоподібний рак. Молочна залоза збільшена, щільна, обмежено рухома по відношенню до грудної стінки. Відмічається шкірна гіперемія, підвищення температури шкіри. Пухлина швидко інфільтрує всю тканину залози, поширюючись на шкіру, ретромамарну клітковину, грудні м’язи. Перебіг захворювання швидкий
   Бешихоподібний рак проявляється дифузною пухлинною інфільтрацією молочної залози, при якій відбувається внутрішньошкірне поширення пухлини по лімфатичних судинах. Шкіра залози вкривається рожевими плямами з нерівними, язикоподібними краями, зовні нагадуючи бешиху.Гіперемія може поширюватись на шкіру грудної стінки. Перебіг захворювання гострий з високою температурою
   Рак Педжета – це своєрідна форма раку молочної залози, перебіг якої супроводжується ураженням соска і ареоли. . Виникає він з епітелію молочних ходів соска. Процес починається з появи на шкірі соска і ареоли сухих лусочок, кірочок, тріщин, поверхневих ерозій з червоною, зернистою поверхнею. Такий стан може тривати від кількох місяців до 3-х років і більше. З часом сосок стає плоским, втягується, деформується. В його основі утворюється щільний вузол, який інфільтрує сосок, поширюючись на ареолу і вглиб