зумовлені надлишковим спо-живанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот.
Аліментарна недостатність. На превеликий жаль, вона все ще досить розповсюджена на планеті. Крім країн, що розвиваються (ряд країн Африки, Азії, Латинської Америки), і Україна має сумний досвід голоду і голодоморів в 1922-1923, 1933 і 1947 роках. Доведено, що істотне недоїдання в ранньому дитинстві призводить до затримки розумового і фізичного розвитку. При дефіциті протеїну і відносно адекватному енергопостачанні виникає квашіоркор, а при повному виснаженні у дитини до 1 року відзначається харчова кахексія. У середині спектра перебуває кахектичний квашіоркор, який має клінічні риси обох розладів. Деякі діти адаптуються до тривалої недостат-ності білка, що сприяє розвитку харчової карликовості. Найпошире-нішим серед усіх цих різновидів є розлади від слабкого до середнього ступеня білкової недостатності (БКН) або гіпотрофія дитини.
Харчова кахексія - це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року. Причина в низькокалорійній дієті -мало білків та інших поживних речовин. Це типово для дітей, яких рано відлучили від грудей і перевели на неякісне коров'яче молоко з недостатнім вмістом нутрієнтів. На фоні гастроентериту, при по-рушені правил гігієни і приєднанні інфекції, розвиваються тривала діарея, дистрофія внутрішніх органів, особливо кишечника. У дітей відзначають: а) зменшення маси тіла; б) старече обличчя; в) атро-фію м'язів; г) відсутність підшкірного жиру; г) волосся нормальне; д) відсутність набряків.
Термін "квашіоркор" походить з Гани, де в 1933 році вперше її описав Сісель Вільямс. Така форма БКН найчастіше розвивається на 2-му році життя, коли маля відлучають від грудей і переводять на малопоживне (із низьким вмістом білка) харчування. Дитина при цій хворобі не дуже худа, але пригнічена й апатична. Обличчя місяце подібне, дитина мляво їсть, на шкірі є плями, пігментація, розтріскування, злущення епідермісу, що є умовою для виникнення вторинної інфекції. Відзначаються збільшення печінки, набряки живота і ніг, волосся на голівці тонке і рідке. Клінічно характерні З ознаки: а) затримка росту і розвитку; б) дерматози; в) анемія.
Дуже важливим при БКН в його легкій та помірній формах є те, що діти мають малий зріст, високу схильність до гастроентери-ту і респіраторних інфекцій, які, в свою чергу, можуть викликати порушення обміну речовин. Це е головною причиною, що в краї-нах, які розвиваються, смертність дітей від 1 до 4-ох років може в 30-40 разів перевищувати смертність дітей в Європі та Північній Америці.
Ожиріння - це стан організму, при якому в результаті перева-жання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопи-чення. Яка б не була причина схильності до ожиріння, людина завжди товстішає лише тоді, коли надходження енергії переважає над її витрачанням. Для деяких людей з дуже низьким енергетич-ним обміном ця величина може бути малою, наприклад 1500 ккал, і якщо людина споживає 1700 ккал, то продовжує набирати вагу. В Україні серед осіб молодого віку ще донедавна відзначали, що 20 % чоловіків, 32 % жінок і 9 % дітей мають зайву вагу.
Ожиріння розрізняють за ступенем вираження: І ступінь, коли маса тіла на 15-29 % перевищує норму; II ступінь - на 30-50 %; III ступінь - на 50-100 %; IV ступінь - більше ніж 100 %.
Є такі форми ожиріння:
1. Аліментарна форма - чисте переїдання, яке складає 80-90 % від усіх форм ожиріння.
2. Ендокринна - як результат первинної патології з боку ендо-кринних залоз (мікседема, хвороба Іценко-Кушинга тощо) - 8-15 %.
3. Церебральна (гіпоталамічна), що виникає при травмах го-ловного мозку, контузіях, нейроінфекціях. Частота - 2-3 %.
Ожиріння називають хворобою хвороб (Дільман). Цілу низку захворювань відносять до хвороб надлишкового харчування. Най-частіше уражується серцево-судинна система (коронарна недо-статність, гіпертонія, атеросклероз), а також дихальна, ендокрин-на, опорно-рухова, Є пряма кореляція між надлишком ваги і часто-тою раку молочної залози, яєчників, товстої і прямої кишок.
Крім аліментарної недостатності й ожиріння, до порушень хар-чування відносять гіпо- й авітамінози. Не так давно вчені підрахува-ли, що для утворення в організмі 1000 ккал із 250 г білка чи вугле-водів необхідна велика кількість біологічно активних речовин: вітамінів В1 - 0,6; В2 - 0,7; РР - 6,6; С - 25 мг тощо. Вуглеводи і білки при недостатності вітамінів будуть переходити не в енергію, а в жир. При відсутності вітамінів непереварена частина вуглеводів бродить, білки гниють, а токсичні продукти їх розпаду у кишечнику всмоктуються в кров і отруюють організм.
Одним з факторів ризику (ФР) розвитку хвороб системи кровообігу (ХСК) є надлишкова маса тіла НМТ. У виникненні НМТ, порушень ліпідного обміну, АГ, порушень толерантності до вуглеводів визначальним є нераціональне харчування. Крім того, аліментарні порушення можуть сприяти розвитку дистонії та секреторних розладів шлунково-кишкового тракту, виникненню запальних та онкологічних захворювань.
Відомо, що існує тісний зв’язок між загальною смертністю та індексом маси тіла (ІМТ). За даними Фремінгемського дослідження, серцево-судинна захворюваність зростає із збільшенням маси тіла, що найбільше проявляється у пацієнтів віком понад 50 років. Оптимальним слід вважати значення ІМТ у межах 18,5–24,9 кг/м2. Простежена пряма залежність між збільшенням ваги пацієнта та підвищенням артеріального тиску, вмісту ліпідів крові (холестерину та тригліцеридів), рівня глюкози та сечової кислоти в сироватці крові. В Україні ожиріння спостерігають у 20,4 % жінок та у 11 % чоловіків. Встановлено, що його поширеність прогресує з віком як у чоловічій, так і в жіночій популяції, сягаючи при цьому найбільших значень у старших вікових групах (понад 50 років).
Ступінь ризику розвитку ХСК збільшується через високий вміст