мінералізації кісток, у дорослих — зміни в кістках за типом остеосклерозу. Спостерігаються пригнічен-ня функції щитоподібної залози, зміна активності окремих ферментних систем крові, зміни в міокарді (заданими ЕКГ), пригнічення біо-електричної активності головного мозку, а також порушення з боку інших внутрішніх органів (наприклад, печінки), які виявляються під час функціонального дослідження. За умов жаркого клімату і нера-ціонального харчування можливі тяжкі форми флюорозу скелета з окостенінням міжхребцевих зв'язок і вираженими порушеннями з боку периферичної нервової системи і внутрішніх органів. Обов'яз-ковим є дефторування води.
На підставі клінічних спостережень встановлено, що оптималь-на концентрація фтору в питній воді становить 0,8-1,2 мг/л. За такої концентрації фтору флюороз практично не спостерігається, проте має місце суттєвий карієсстатичний ефект.
Флюорозом уражуються постійні зуби (тимчасові рідко) дітей, котрі перебувають у районі, ендемічному щодо флюорозу, від народ-ження або з 3-4-річного віку. В Україні ендемічний флюороз спосте-рігається в деяких районах Полтавської області.
Для визначення ступеня тяжкості ураження флюорозом корис-туються класифікацією І.Мюллєра, рекомендованою ВООЗ (1975).
ступінь — сумнівний флюороз; на емалі з'являються ледь
помітні білі крапки або плями.
ступінь — дуже слабкий флюороз: білі непрозорі плями зай-
мають менше ніж 25% поверхні емалі.
ступінь — слабкий флюороз: білі непрозорі плями на емалі
зуба більші, але уражено не більше ніж 50% поверхні емалі.
ступінь — помірний флюороз: уражена вся поверхня зуба,
забарвлення емалі у вигляді коричневих плям, наявність стертості,
що змінює поверхню емалі.
V ступінь — тяжке ураження: уся поверхня зуба повністю по-
шкоджена, відзначаються значні ділянки коричневого забарвлен-
ня, деструкції емалі.
Залежно від клінічних проявів розрізняють такі форми флюо-розу: штрихову, плямисту, крейдоподібно-крапчасту, ерозивну, дес-труктивну. Перші три форми не супроводжуються втратою тканин зуба, ерозивна і деструктивна призводять до втрати тканин зуба.
Штрихова форма флюорозу характеризується виникненням невеликих крейдоподібних смужок-штрихів, що розташовані в підно-верхневому шарі емалі. Вони майже непомітні, виявляються при ви сушуванні емалі, розташовані на вестибулярній поверхні різців вер-хньої та нижньої щелеп.
Плямиста форма флюорозу характеризується наявністю крей-доподібних плям, розташованих на всіх поверхнях коронки зуба. Можуть бути уражені всі зуби, проте найчастіше — різці верхньої та нижньої щелеп. Іноді змінюється колір ділянки ураження — пляма стає жовтувато-коричневою. Особливістю цієй форми флюорозу є те, що емаль у ділянці плями гладенька, щільна, блискуча.
Крейдоподібно-крапчаста форма флюорозу характеризується значною різноманітністю проявів. Емаль на всіх поверхнях зуба має матовий відтінок, і на цьому тлі розташовані добре окреслені пігмен-товані плями. Іноді емаль жовтуватого кольору, з численними пля-мами, крапками; іноді виявляються незначні її дефекти. За цієї фор-ми спостерігається швидке стирання емалі з оголенням пігментова-ного дентину темно-коричневого кольору.
Електронно-мікроскопічні дослідження уражених флюорозом зубів показали, що в ділянці плям в емалі розширені міжпризмові простори, послаблений зв'язок між структурними утвореннями емалі, що свідчить про зменшення її міцності. При тяжчих формах уражен-ня зубів відзначаються нечіткість меж емалевих призм і навіть вог-нища їх розпаду, що чергуються з аморфними утвореннями в емалі. Усе це свідчить про порушення міцності і резистентності зубів.
При ерозивній формі флюорозу на тлі вираженої пігментації емалі спостерігаються дефекти різної форми — ерозії, на яких емалі немає; помітне виражене стирання емалі і дентину.
Деструктивна форма характеризується порушенням форми ко-ронок зубів унаслідок ерозивного руйнування і стирання твердих тканин. Спостерігається в районах, де концентрація фтору в питній воді перевищує 5 мг/л. За цієї форми тканини зуба крихкі, легко відла-муються, проте порожнина зуба не відкривається за рахунок утво-рення замісного дентину.
Лікування залежить від стадії флюорозу. Форми, що не супроводжуються втратою твердих тканин зуба, лікування не потре-бують. Більшість авторів, які досліджували флюороз, рекомендують призначати фосфорно-кальцієві препарати і вітаміни, вилучати над-лишок фтору з питної води і їжі. За наявності на фронтальних зубах пігментних плям, що спричиняють косметичний дефект, деякі автори рекомендують методику відбілювання твердих тканин зуба з на-ступною ремінералізацією. Існують сучасні засоби для відбілювання зубів, що містять цитрат натрію, 10% перекис карбаміду. Вони випус-каються у вигляді розчинів, паст, гелей для відбілювання зубів і зас-тосовуються під наглядом лікаря.
Останнім часом з'явилась нова концепція і технологія видален-ня пігментованої емалі за допомогою мікроабразії (Т. П. Кролль, 1996). Для чищення зубів, уражених флюорозом слід рекомендувати пасту ремінералізуючої дії ("Жемчуг", "Ремодент" та ін.).
При ерозивній і деструктивній формах флюорозу анатомічна форма зуба може бути відновлена за допомогою композиційних ма-теріалів. У разі значного руйнування коронкової частини зуба слід застосовувати ортопедичні методи лікування.
Профілактика флюорозу має проводитись у районах із підвищеним вмістом фтору в питній воді. Особливу увагу треба приділяти районам, де у воді міститься більше ніж 2 мг/л фтору.
Заходи щодо запобігання флюорозу мають бути особливо інтен-сивними в період формування і мінералізації постійних зубів. Вони поділяються на колективні, спрямовані на зменшення вмісту фтору у питній воді, і заходи з індивідуальної профілактики.
Зменшення кількості фтору в питній воді досягається шляхом заміни джерела водопостачання або за рахунок змішування води, в якій міститься багато фтору, з водою артезіанських свердловин, гірських річок. Проводиться також дефторування питної води.
Індивідуальні профілактичні заходи мають проводитись від на-родження дитини. Для приготування їжі дитині слід застосовувати привозну воду зі зниженим вмістом фтору, а для пиття замість води використовувати молоко, соки. Додатково слід призначати препара-ти кальцію всередину, аскорбінову кислоту та кальцифероли згідно з віковими дозами. Не слід вживати продукти з підвищеним вмістом фтору (морську рибу, м'ясо криля, морську капусту тощо).
Особливо важливе значення має вивезення дітей на літній пе-ріод з ендемічного щодо флюорозу району. Клінічні дослідження свідчать, що заміна