Не посмугована (гладенька мускулатура) мязева тканина входить до складу усіх внутрішніх органів (крім верхнього відділу стравоходу, кінцевого відділу товтої кишки та діафрагми). Розвивається із мезенхіми. По- будована із клітин - міоцитів; веретеноподібні або зірчасті; L = до 100 мк. У них багато міофібрил, які складаються із протофібрил. Міофібрили забезпечують скорочення тканини. Скорочується ціла група міоцитів одночасно, скорочення відбувається недовільно, за характером - це тонічні скорочення. Міоцити оточені прошарками сполучної тканини, у яких ідуть кровоносні судини.

Посмугована мязева тканину утворюється із мезодерми. Із неї побудовані мязи скелетні, рота, язика, глотки, гортані, верхня частина стравоходу, діафрагми, мімічні, зовнішнього відхідникового сфінктра. Скорочується довільно. Побудована із волокон симпластичної будови.

Є смугасті мязи білі (повільні) і червоні (швидкі). Це від міоглобіну, який забезпечує мяз О2.

Мязеве волокно має L від кількох мм до 10-12 см. Має форму циліндра.

Волокно вкрите оболонкою - сарколемою, яка має власне оболонку мязевого волокна (цитоплазматична мембрана) і сітку колагенових волокон, які щільним шаром вкривають мязеве волокно. Волокно має багато ядер, розташованих під сарколемою, і мітохондрій (саркосом). Саркосом більше у волокнах, які мають велику рухливу активність.

Основним компонентом мязевих волокон є міофібрили - пучки безперернвих волокон, які ідуть від одного кінця волокна до другого паралельно осі волокна. Міофібрили складаються із товстих (міозин) і тонких (актин) протофібрил. Вони частково перекриваються. Функціональною одиницею міофібрили є саркомер - ділянка між двома смужками Z (телофрагми). Z смужка - це мембрана до якої прикріплюються молекули актину.

Скорочення мяза здійснюється завдяки руху (ковзанню) молекул актину і міозину однієї по відношенні до іншої.

Особливе місце займає серцевий мяз. У ньому між мязевими волокнами є анастомози. Мязеве “волокно” у цьому мязі складене із клітин. Вставні пластинки (межі сусідніх клітин) пересікають мязеві волокна. В пластинках закінчуються міофібрили клітин, тобто міофібрили однієї клітини не проникають у сусідню. Кожна мязева клітина також має сарколему, сарко- плазму з міофібрилами і ядром в центрі. Міофібрили мають смугастість як і у скелетних мязів і розташовуються рідко по під краєм клітини. По анастомозам вони переходять із одного “волокна” в інше. Такий вузькопет-листий синцитій сприяє повному і сильному скороченню серця.

У клітинах багато мітохондрій. Кожне “волокно” оточене тонковолокнистою сполучною тканиною з кровоносними судинами.

Нервова тканина розвивається із ектодерми і складається із двох компонентів - нервових клітин і нейроглії.

Нейроглія здійснює опірну, трофічну, секреторну і захисну функції. Є два типи нейроглії: макро- і мікроглія.

Макроглія (утворюється із ектодерми) поділяється на епендиму, астроглію і олігодендроглію.

Епендима вистилає спинномозковий канал, шлуночки мозку. Крім вистилки бере участь в утворенні спинномозкої рідини.

Астроглія - утворює опірний апарат центральної нервової системи. У клітинах багато мітохонджрій, що свідчить про їх участь у обмінних процесах.

Олігоденроглія - утворює оболонки нервових волокон, входить до складу рухових і чутливих нервових закінчень. Здійснює трофіку нейронів, що оточує, отримуючи поживні речовини від кровоносних капілярів. Мають значення в проведенні нервових імпульсів.

Мікроглія (утворюється із мезенхіми) складається із рухливих відростчастих клітин, які виконують фагоцитарну функцію.

Нервові клітини складаються із тіла та відростків. Розрізняють два типи відросткі: короткі - дендрити та довгий - аксон. Довжина відростків дуже варіює - від кількох мікронів до 1,5 м.

Характерною ознакою нервових клітин є наявність у специфічних структур - речовина Нісля і нейрофібрили. Тільця Нісля свідчать про здатність нервових клітин синтезувати білки. Нейрофібрили розташовуються у тілі клітини у вигляді сітки, а у відростках правильними рядами.

За характером розташування відростків нервові клітини поділяють на уніполярні, біполярні, мультиполярні та псевдоуніполярні. У уніполярних є один (як правило довгий) відросток. У біполярних їх два, або бильше, але вони розташовані на двох полюсах. У мультиполярних нейронів відростків багато і великий за розмірами може не відрізнятися від малих. У псевдоуніполярного нейрона є лише аксон, який ділиться на два - один іде на периферію, а інший до ц.н.с.

За функціями нервові клітини поділяють на рухові, чутливі (частіще це псевдоуніполярні) та вставні або проміжні (мультиполярні).

Нервові волокна - відростки нервових клітин, які вкриті оболонками із нейроглії. Центр волокна становить відросток нервової клітини (осьовий циліндр - аксон). Розрізняють мякотні і безмякотні нервові волокна.

Мякотні (міелінові) мають складну оболонку. Одна її частина має міелін (міелінова оболонка), який має шарувату будову. У ній чергуються концентричні шари ліпідів і білків. Друга частина оболонки називається шванівською або неврилемою. Межі між сусідніми шванівськими клітинами називаються перехватами Ранвє. Тут мієліну немає.

Безмякотні нервові волокна мають лише шванівські клітини, які утворюють тяжі цитоплазми. У цих тяжах проходить кілька осьових циліндрів.

Мякотні і безмякотні нервові волокна, оточені сполучною тканиною, утворюють периферичні нервові стовбури (нерви), які на периферії галузяться і зрештою утворюють чутливі чи рухові закінчення.

Нервові закінчення. Чутливі нервові закінчення (рецептори) - це кінцеві розгалудження відростків чутливих нейронів. Вони є у всіх тканинах організму і сприймають різноманітні подразнення (больові, температурні, хімічні, механічні тощо). Є прості рецепторі і складні. Прості - це безмякотні розгалудження дендритів. У складних є клітини глії. Деякі з них утворюють ще і капсули із сполучної тканини. Це капсульовані нервові закінчення. Клітини глії відіграють певну роль у трансформуванні енергії подразнення у нервовий імпульс.

Рухові (моторні) кінцеві закінчення утворені кінцевими галуженнями аксонів моторних клітин, тіла яких розташовані у рухових ядрах спинного чи головного мозку. Із іннервованою тканиною