в антральній слизовій оболонці шлунку, істотно менше – в кишковій слизистій оболонці. В цілому 3/4 всього іммунореактивного соматостатину виробляється розташованими в органах травлення D-клітинами, решта кількості виробляється в головному мозку. На відміну від інших поліпептідних гормонів, молекула-попередник соматостатину володіє певною біологічною активністю, яка в той же час у багато разів менш виражена, ніж у молекули гормону. Термін «напівжиття» гормону в крові вимірюється 3-4 хвилинами.
Можна виділити наступні сторони дії соматостатину у людини:
Гальмування базальної і стимульованої інкреції соматотропного гормону.
Гальмування інкреції пролактину і АКТГ.
Гальмування базальної і стимульованої інкреції інсуліну, глюкагону і панкреатичного поліпептиду шляхом прямого впливу на клітини підшлункової залози.
Гальмування інкреції всіх вивчених шлунково-кишкових гормонів: гастрину, секретину, ХКП, ГІП, ВІП, мотиліну і ентероглюкагону.
Гальмування інкреції кальцитоніну.
Гальмування виділення нирками реніну.
Гальмування шлункової секреції соляної кислоти і пепсину, секреції панкреатичних бікарбонатів і ферментів.
Гальмування гастродуоденальної і біліарної моторики.
Паракринні ефекти соматостатину безпосередньо в зоні його інкреції (переважно в антральному відділі шлунку і в підшлунковій залозі) доведені з усією певністю, але значно поступаються по своїй питомій вазі ендокринним впливам гормону – дії на органи і тканини після всмоктування в кров.
Список використаної літератури
Гастроинтестинальные гормоны: научный обзор. – под. ред. проф. В. В. Меньшикова. Москва, 1978. – 123 с.
Геллер Л. И. – Основы клинической эндокринологии системы пищеварения. Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 1988. – 152 с.
Геллер Л. И., Глинская Т. П., Петренко В. Ф. – Кишечные гормоны при болезнях органов пищеварения (под. ред. проф. Л. И. Геллера). Хабаровск, 1977. – 107 с.
Данилов Р. К., Клишов А. А., Боровая Т. Г. – Гистология человека в мультимедиа – версия 2.13. СПб.: ЭЛБИ, 2003.
Желудочно-кишечные гормоны и патология пищеварительной системы: Пер. с англ./ Под ред. М. Гроссмана.- М.: Медицина, 1981. – 272 с.
Курцин И. Т. – Гормоны пищеварительной системы. Ленинград, 1962. – 308 с.
Лекции проф. Г. Е. Данилова по физиологии пищеварения и физиологии эндокринной системы.
Частная гистология. Учебно-методическое пособие. – Составители: Г. В. Шумихина, Ю. Г. Васильев, А. А. Соловьев, В. М. Кузнецова, С. А. Соболевский, Т. Г. Глушкова, И. В. Титова, С. В. Кутявина. Ижевск, 2001. – 90 с.